Українські землі у складі міжвоєнних Румунії та Чехословаччини. Карпатська Україна. А.Волошин

Укр землі у складі Румунії. В поганому становищі були українці в Румунії, яка своєю нетерпимістю до нац меншин перевершувала навіть Польщу. У межах країни мешкало близько 790 тис. українців. Румунський уряд відмовився визнавати українців за окрему націю.На території цієї країни було заборонено вживання укр мови, закрито практично всі учбові та культурно-просвітницькі заклади, газети та журнали. Укр назви населених пунктів і прізвища змінювали на румунські. Переслідувалась укр. церква. Інтереси українського населення Пн Буковини захищала Укр нац партія (УНП;1927), на чолі з Залозецьким, якій вдалося здобути декілька місць у румунському парламенті. УНП діяла легально, здебільшого займалася культурно-просвітницькою діяльністю і прагнула компромісу з румунськими властями. За умов нац, соц та економ гноблення на Пн Буковині посилювався нац-визвольний рух укр населення, як легальний, так і нелегальний.

Закарпаття у складі Чехословаччини. 8 травня 1919 р. зібралися представники ужгородської, хустської і пряшівської народних рад і, утворивши Центральну народну руську раду, проголосили об'єднання Закарпаття з Чехословаччиною. Особливістю пол. життя Закарпаття, що перебувало у складі Чехословаччини, була відсутність власне укр партій. Українські суспільні та пол групи схилялися до певних національно-культурних поглядів, традицій, що склалися в регіоні. Серед них було три основних течії: - русофільство, що базувалося на переконанні, що карпатоукраїнці - частина рос народу, яка денаціоналізувалася під впливом певних історичних умов; - русинство, прихильники якого бачили в карпатоукраїнцях окремий народ; - українофільство, що орієнтувалося на возз'єднання всіх укр земель у незалежну державу. Карпатська Україна – офіц. назва автономної Укр. республіки у складі Чехословаччини в 1938-39 і Укр. незалежної держ. на Закарпатті в березні 1939. 30 вересня 1938 р, після укладання Мюнхенської угоди між керівниками Великобрит, Фр, Іт та Німеччини, Чехословаччина змушена була віддати Гітлерові велику частину своєї зх території. Послабленням Чехословаччини скористалися словацькі лідери, які 6жовтня проголосили автономію Словаччини. Закарпаття пішло за словацьким прикладом. 8 жовтня на зборах українських лідерів одноголосно вирішили домагатися для Підкарпатської Русі автономного статусу. Чеське керівництво задовольнило їхню вимогу– 11 жовтня 1938 р. було офіційно надано автономію.  Держ розпад Чехословаччини у 1939р. змусив Волошина заявити про незалежність Карпатської України 14 березня1939р. 15бер1939р. на засіданні сейму Карпатської України було прийнято документи, в яких вказувалось: • Карпатська Україна є незалежна держава; • Карпатська Україна є республіка з президентом, вибраним сеймом; • державною мовою Карпатської України є українська мова; • барви державного прапора синя і жовта. - Схвалено герб і гімн; прийнята Конституція; президентом обрано Волошина, столиця – Хуст, армія – Карпатська Січ Події у Закарпатті викликали занепокоєння у всіх сусідніх державах, а найбільше – у Польщі та Угорщині.  Події навколо Карпатської України розвивалися драматично. 14 бер1939р. угорське військо вдерлося на Карпатську Україну, а вже 16 березня був захоплений Хуст. Майже половина січовиків загинула. Але навіть після поразки, ще до середини квітня, у Карпатах точилась партизанська війна. Волошин Августин — політичний, культурний, релігійний діяч Закарпаття. Освіту здобув у семінарії та у Вищій педагогічній школі в Будапешті. Активною політичною діяльністю почав займатися з 1919 р. Заснував і очолював Народно-християнську партію(1923—1939). 26 жовтня 1938 р. Волошин був призначений прем'єр-міністром автономного уряду Підкарпатської Русі, а 15 березня 1939 р. став президентом цієї держави. Під час окупації краю Угорщиною емігрував разом з урядом і поселився в Празі. У травні 1945 р. заарештований радянськими спецслужбами. Помер у московській Бутирській тюрмі.