Життя українських земель у складі Польщі. Діяльність оун у 30х рр.

Міжвоєнний період (1921-1939)у Зх Укр позначений напруженою політичною боротьбою. У ній брали участь різні верстви населення. Політичні режими, що існували в країнах, до яких входили західноукр землі (Польща, Чехословаччина, Румунія), допускали певну свободу політичної діяльності, тому пол боротьба найяскравіше виявлялася в діяльності партій. Найбільшою політичною партією на підконтрольних Польщі територіях Західної України було Укр нац-демократичне об'єднання (УНДО) - партія центристського спрямування, що орієнтувалася на здобуття Укр незалежності, не вдаючись при цьому до терористичних актів. Свій вплив УНДО здійснювала у товариствах "Просвіта", "Рідна школа", "Союз українок", "Сокіл", "Луч" та ін. Щоденні укр газети Польщі - "Діло" та "Новий час" - видавалися УНДО. Другою за впливом у Галичині була Русько-укр радикальна партія, що прагнула поєднати принципи демократичного соціалізму з перспективою нац відродження Укр, її незалежного існування. Здобуття незалежності радикали вважали необхідною передумовою земельної та інших реформ. У підпіллі діяла Комуністична партія Зх Укр (КПЗУ). у 1923 р. увійшла як автономна частина до Комуністичної партії Польщі.Під впливом КПЗУ перебувала легальна організація "Укр робітничо-селянська спілка" (Сельроб). КПЗУ виступала за соц і нац визволення трудящих через соціалістичну революцію і приєднання краю до радянської України. Але Сталін не забув, що ЦК КПЗУ свого часу підтримував Шумського та ін "націонал-комуністів" у рад Укр. Керівників КПЗУ було викликано в СРСР і знищено як "ворогів народу".У 1920 у Празі виникла Укр військова організація(УВО), яку очолив полковник Коновалець. УВО таємно готувала бійців для можливого антипольського повстання. Згодом було встановлено зв'язки з подібними об'єднаннями, представники яких разом з УВО 1929 р. у Відні заснували Організацію укр націоналістів (ОУН). Головою Проводу ОУН одностайно обрали Коновальця. В основу ідеології ОУН покладено ідеї інтегрального націоналізму. Мета: Укр Соборна Самостійна Держава, побудована на принципах приватної власності в обмежених розмірах та багатоукладної економіки. Націоналісти проголосили виправданими будь-які засоби для досягнення незалежної України. Інтереси нації ставилися вище інтересів партій, організацій чи окремих людей, висувалося гасло нац солідарності. Чинилися напади на урядові заклади, пошту, організовувались акції саботажу, вбивства. Діяльність ОУН активізувалася, коли крайовим провідником у Галичині 1933 р. став Бандера. Найбільш відомою бойовою акцією ОУН стало вбивство 1934 у Варшаві польського міністра вн справ. Невдовзі учасників терористичної акції та крайових керівників було заарештовано. Над ними влаштували гучний судовий процес. Серед підсудних найбільш відомими фігурами були Бандера та Лебідь, який безпосередньо організовував замах. Трьох підсудних було засуджено до смертної кари (яку замінили на довічне ув'язнення), інших - до різних термінів ув'язнення. Легальні пол партії та церква засуджували терор ОУН. Українці Буковини зазнавали ще більших утисків з боку влади, ніж галичани й волиняни з боку румунської, польської. До 1928 на Буковині зберігався воєнний стан. У 1927 р. у зв'язку з лібералізацією окупаційного режиму політичні кола Буковини організували Укр нац партію. Її керівником став Залозецький. Партія виступала за компроміс із владою, використовувала легальні методи діяльності. У середині 30-х почала формуватися консервативна радикальна націоналістична організація на принципах, подібних до оунівських. У 20 - 30х рр. Чехословаччина залишалася єдиною послідовно демократичною державою Центральної Європи. Тому ставлення до українського населення тут було кращим, ніж у Польщі та Румунії. У Празі проживало чимало представників української політичної еміграції, у чеських вишах за підтримки уряду навчалися молоді українські емігранти. Закарпаття було окремим адміністративним краєм. Український політичний спектр тут складали русофіли, мадярофіли та українофіли.