Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства європейської цивілізації (перша половина хх ст.)

1. Економічні наслідки І світової війни для окремих країн

2 Версальська система.

3. План Дауеса.

4. Світова економічна криза 1929-1933 рр. та шляхи виходу з неї.

5. План Юнга.

6. Економічний розвиток провідних країн світу у 30-х роках ХХ ст.

7. Кейнсіанство.

8. Еволюція неокласичних ідей.

9. Неолібералізм.

1. Економічні наслідки і світової війни для окремих країн

Перша світова війна (1914—1918 pp.) дуже дорого обійшлася людству: 10 млн вбитих, 20 млн. покалічених людей, десятки тисяч спалених сіл і міст, фабрик і заводів, ферм і шкіл.

Економіка Німеччини, яка до 1914 p. займала друге місце у світі після США, зазнала значних втрат. Обсяг промислового виробництва і сільського господарства порівняно з 1913 p. скоротився вдвічі. Почалася галопуюча інфляція. Зростав державний борг. У 1916 p. розпочався голод. Різко скоротилася реальна заробітна плата, робочий день становив 12-14 годин. Німеччина програла війну, капітулюючи перед державами Антанти.

США вступили у війну тільки у 1917 p. Торгували практично з усіма воюючими країнами (втричі збільшилось виробництво промислової продукції). В кінці війни США перетворилися на економічно могутню країну. Тут сконцентрувалося 1/2 золотого запасу світу. Із боржника США стали кредиторами багатьох країн. Американська валюта посіла панівне місце у світовій фінансово-кредитній системі. Cвітова фінансова столиця перемістилася з Лондона до Нью-Йорка.

Великобританія, хоч і виграла війну, вийшла з неї знесиленою, значно відстаючи від США. Втратила третину національного багатства, 2/3 торгового флоту, заборгувала США 4 млрд дол. Вдвічі зменшився експорт товарів, зріс імпорт.

Франція втратила понад 10% працездатного населення, північно-східні родючі сільськогосподарські землі. Змушена була розширити зернові посіви в південних районах, розвивати промислове виробництво, електростанції. Це дало змогу індустріалізувати колись економічно відсталі райони. Війна підірвала стабільність французької валюти. Країна перестала відігравати роль світового кредитора, особливо після того, як більшовики відмовилися повернути мільярдні інвестиції, вкладені Францією в Росії.

Японія в роки війни, значно зміцнила свій економічний потенціал. Як член Антанти вона по суті не брала участі у війні, а лише захопила частину території. Японія нав'язала Китаю в 1915 p. кабальний договір. (Японія одержала монопольне право займатися в Китаї промисловою та комерційною діяльністю, кредитувати будівництво залізниць і промислових підприємств. Китаю було заборонено давати в оренду будь-кому (крім японців) порти. Отже, Японія збільшила втричі експорт промислових товарів, подвоїла промислове виробництво на основі нових технологій.

У суднобудуванні зайняла третє місце у світі. Сільське господарство відставало від промисловості.

2 Версальська система.

Версальський договір підписано у 1919 p. 27 країнами-переможницями і Німеччиною. Німеччина повернула Франції Ельзас і Лотарингію, Німеччина передала Франції вугільні шахти Саарської області, частина земель перейшла Бельгії, Данії, Литві, Польщі. Німеччина зобов'язалася визнавати суверенітет Австрії, Чехословаччини, Польщі. Німецькі колонії поділили між собою Великобританія, Франція, Японія та Бельгія.

Німеччина позбавлялася військового флоту, авіації, армія могла становити лише 100 тис. чол. Німеччина повинна була сплатити воєнну контрибуцію у сумі 132 млрд золотих марок.

Отже, Версальська система відрізала від Німеччини 1/8 її території, позбавила 3/4 родовищ залізних руд, 1/3 вугілля та сталі.

Країни Антанти одержали необмежені права проводити в Німеччині комерційну і господарську діяльність. На певний час Німеччина перестала бути економічним конкурентом Великобританії та Франції, втративши 50 % національного багатства.