5.7.3. Діагностика зубо-щелепових аномалій на моделях.

Матеріальне забезпечення: Гіпсові моделі в оклюдаторі.

Методика проведення:

На діагностичних моделях оцінити положення кожного зуба в зубному ряді; кількість зубів, їх форму; визначити форму зубних рядів верхньої і нижньої щелеп; визначити співвідношення зубних рядів в зімкнутому положенні: співвідношення зубів антагоністів; співвідношення перших постійних молярів; співвідношення перших постійних молярів; співвідношення ікол; співвідношення „центральної лінії” між центральними різцями верхньої і нижньої щелеп, перекривання верхніми різцями нижніх.

5.7.4. Провести антропометричні дослідження моделей за Поном.

Матеріальне забезпечення: таблиця Пона, штангенциркуль, гіпсові моделі в оклюдаторі, лінійка ортодонтична, олівець-маркер.

Методика проведення:

Виміряти штангенциркулем ширину кожного з 4-ох різців верхньої щелепи і знайти їх суму. Виміряти штангенциркулем ширину зубного ряду між першими премолярами і першими молярами верхньої щелепи. За таблицею Пона знайти ширину зубної дуги в ділянці перших премолярів і перших молярів, яка відповідає сумі ширини 4-ох різців і порівняти з результатами проведених вимірювань відстані між першими премолярами і першими молярами.

5.7.5. Проведення антропометричного дослідження діагностичних моделей за Коркхаузом.

Матеріальне забезпечення: моделі діагностичні, циркуль ортодонтичний, олівці-маркери, лінійка ортодонтична, таблиця Коркхауза.

Методика проведення:

Метод Коркхауза полягає у визначенні довжини передньої ділянки зубного ряду у залежності від суми мезіодистальних розмірів 4-х верхніх різців. Для цього ортодонтичним циркулем вимірюють мезіодистальні розміри верхніх різців і сумують їх. Точки Пона на перших премолярах з’єднують прямою лінією. Вимір здійснюють від контактної точки на вестибулярній поверхні ріжучих країв центральних різців до перетину перпендикуляра з цієї точки з лінією між премолярами. Після цього користуються таблицею, де сума ширини

різців відповідає певній довжині фронтальної ділянки зубного ряду.

5.7.6. Вибрати конструкцію ортодонтичного апарату згідно патології на

діагностичній моделі.

Матеріальне забезпечення: діагностичні моделі, ортодонтичні апарати:

• капа Биніна;

• капа Шварца;

• апарат Брюкля;

• апарат Андрезена з двома ретродугами;

• піднебінна пластинка з похилою площиною (Шварца)

• піднебінна пластинка з гвинтом і ретродугою;

• піднебінна пластинка з пружиною Коффіна;

• піднебінна пластинка „ трьохсекторна”

• пластинка на нижню щелепу розширююча з ретродугою,

• піднебінна пластинка розширююча з накусочною площиною на бокові зуби і активаторами-омегами на бокові різці;

• піднебінна пластинка розширююча з ретродугою та рукоподібними активаторами на ікла.

Методика проведення:

• при аномалії зубного ряду (звуження, протракція або рефракція фронтальної ділянки зубного ряду) відповідно знімні апарати механічної дії з гвинтом або пружиною Коффіна, ретродугою, сектором на фронтальну ділянку;

• при наявності аномалій прикусу в молочному та ранньому змінному прикусах у сагітальній, вертикальній, трансверзальній площинах – апарати функціональної та комбінованої (функціональної і механічної) дії у вигляді відповідно моноблоків типу Андрезена та сполучення останніх з механічними елементами (гвинт, ретродуги);

• при наявності аномалій

• прикусу у періоді пізнього змінного прикусу – знімні апарати з похилими площинами, а також брекет-апарати;

• при наявності аномалій прикусу у періоді постійного прикусу – незнімні брекет-апарати, знімні апарати механічної дії.