35

Ф орма № Н-9.02

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

ФАКУЛЬТЕТ ПЕДАГОГІКИ, ПСИХОЛОГІЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

КАФЕДРА МУЗИКИ

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МУЗИЧНО-РИТМІЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ

Курсова робота

Виконав:

студент 3 курсу,

групи 319

напряму підготовки

6.020204 «Музичне мистецтво»

(ОКР «бакалавр»)

Любинецький Віталій

Керівник: асист. Осипенко Я.С.

Національна шкала ________________

Кількість балів: ____________________

Оцінка: ECTS _____________________

Члени комісії:

______ ____________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

______ ____________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

______ ____________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

Чернівці – 2015

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ І Теоретичні основи виховання музично-ритмічних навичок

1. Сутність поняття ритму та педагогічні умови формування музично-ритмічних навичок сприйняття музики 6

2. Музично-педагогічні підходи та умови спрямовані на виховання музично-ритмічних навичок учнів загальноосвітніх закладів 9

3. Історично сформовані системи виховання музично-ритмічних навичок учнів 13

4. Методичні рекомендації для роботи над музично-ритмічним вихованням учнів 16

5. Використання ігрових методів на уроках музичного мистецтва для виховання музично-ритмічних уявлень учнів. 20

ВИСНОВКИ 25

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 26

Додатки.................................................................................................33

ВСТУП

Актуальність роботи полягає в детальному вивченні основ виховання музично-ритмічних навичок дітей загальноосвітніх закладів при здійсненні музично-ритмічного виховання, що є одним з головних завдань музичного розвитку. Музичний ритм виник з руху, з трудової діяльності людини. Пізніше він проник і почав розвиватися в мистецтві (танець, пантоміма) і граматичній структурній побудові слова. Початковий етап формування музичного мистецтва ґрунтувався на триєдності: рух, слово, музика. І якщо рух у музиці порушував природнє акцентування, то слово обмежувало музику (пісню) в жорсткі ритмічні рамки. Діти дуже рано починають реагувати на ударно-ритмічні звуки, тоді як відчуття висоти з’являється десь з трьох років. Тому цілком зрозуміло, що ритмічні звуки сприймаються дітьми набагато легше, ніж звуковисотні. Крім того, саме зародження пісні починається не зі звуковисотності, а з ритмічної структури тексту.

Ритм в музиці доступний людині: так первісна музика в основному використовувала ритмічні взаємини, а інтонаційні прийшли пізніше. Досі музика багатьох народів заснована на ритмі. Проте в поняття ритміка входить декілька різних закономірностей тимчасових зв'язків.

В. Ковалів у розробленій науковій праці «Методика музичного виховання на релятивній основі» підкреслює, що «дитяча здібність реагувати на висоту звуків розвивається з віком; шести-семирічні діти в більшості випадків погано орієнтуються у висоті звуків, а багато з них не можуть правильно заспівати навіть найпростішу пісеньку; вони набагато краще орієнтуються в ритмічних рухах, добре відрізняють біг від ходіння, швидкий темп від повільного, довгі звуки від коротких. Перші ритмічні вправи засвоюються ними дуже швидко і дають можливість вчителю за короткий час досягти високих ритмічних показників» [32, с.57].

Я. Кушка у своєму навчальному посібнику «Методика музичного виховання дітей» підкреслює, що музично-ритмічне виховання розвиває почуття музичного ритму, його сприймання, виконання, імпровізування, що «Імпровізування – особливий вид роботи, елемент творчості, за допомогою якого можна успішно уточнити і збагатити ритмічну уяву дітей» [38, с. 93].

Розвиток музично-ритмічного почуття школярів включає організацію рухової активності дітей, виховання певних ритмічних навичок, усвідомлення учнями естетичної виразності ритму, як елемента музичної мови тощо. Як зазначав Борис Теплов, «почуття музичного метру має не тільки моторну, але й емоційну природу: в основі його лежить сприймання виразності музики. Тому поза музикою чуття музичного ритму не може ні пробудитися, ні розвиватися» [79, с. 197].

Музика і рух – такі ж взаємозв’язані поняття, як звук та його ритмічна пульсація. Протягом не одного десятка років педагоги використовують рух, як засіб музичного розвитку. На позитивну роль рухів під музику вказували у своїх працях В.Верховинець, С.Руднєва, М.Румер, Н.Гродзенська, Н.Ветлугіна, Е.Конорова, В.Білобородова, Е.Мальцева та інші. У свій час звертали увагу на питання ритміки видатні психологи – Б.Тєплов, Є.Назайкінський; науковці-теоретики – Б.Асаф’єва, Л.Мазель, В.Цукерман, Ю.Тюлін; практичні дослідження здійснені в методиках Е.Жак-Далькроза, К.Орфа, Д.Кабалевського, К.Пігрова, Т.Тютюнникової та ін.

Музично-ритмічне відчуття складає основу всіх проявів музичності, які пов’язані із сприйманням і відтворенням часової ходи «музичного руху». Музично-ритмічне відчуття – здатність активно (рухомо) переживати музику, відчувати емоційну виразність музичного ритму і точно відтворювати його. Воно безпосередньо виявляється у тих рухових реакціях, які більш-менш точно передають ритм музики, що звучить. Музично-ритмічне виховання – це процес, спрямований на організацію рухової активності, виховання певних ритмічних навичок, усвідомлення учнями естетичної виразності ритму як елемента музичної мови.

Об’єктом нашої роботи є навчально-виховний процес у загальноосвітній школі, який стосується основ музично-ритмічного виховання.

Предмет вивчення – створення умов та виявлення методів спрямованих на виховання музично-ритмічних навичок школярів загальноосвітніх закладів.

Мета роботи – визначити теоретичні основи виховання музично-ритмічних навичок учнями середніх навчальних закладів.

Завдання роботи:

• проаналізувати науково-методичну літературу з основ виховання музично-ритмічних навичок;

• визначити педагогічні умови виховання музично-ритмічних навичок на уроках музичного мистецтва;

• визначити основні форми і методи виховання музично-ритмічних навичок у загальноосвітніх закладах;

• вивчити інформаційні джерела з питань основи виховання музично-ритмічних навичок.

Практична спрямованість – дана робота може бути рекомендована вчителям музики загальноосвітніх шкіл та студентам середніх та вищих навчальних педагогічних закладів під час проходження педагогічної практики.

Структура роботи – курсова робота складається зі вступу, одного розділу, висновків, списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи – 30 сторінок.