- •1.Предмет і завдання педагогіки. Основні категорії педагогіки.
- •2. Роль спадковості, середовища та діяльності в розвитку особистості.
- •3. Характеристика основних методів науково-педагогічних досліджень
- •4. Методи навчання за рівнем самостійної пізнавальної діяльності
- •5.Закон України про « Освіту» про принципи освіти та завдання навчально-виховних закладів.
- •6.Сутність і завдання дидактики. Категорії дидактики.
- •7.Сутність навчання . Основні функції навчання. Шляхи їх реалізації.
- •8.Загальна характеристика догматичного та пояснювально-ілюстративного навчання.
- •9.Загальна характеристика програмованого та проблемного навчання .
- •10.Загальна характеристика модульного навчання.
- •11.Принципи і закономірності навчання.
- •14.Вимоги принципу свідомості, та правила реалізації.
- •15.Вимоги принципу наочності та правила реалізації принципу.
- •16.Документи навчального процесу і змісту освіти України.
- •17. Сутність видів освіти. Освітні рівні визначенні законом України « Про освіту»
- •18.Методи і засоби навчання.Класифікація методів навчання.
- •19.Форми організації навчання та їх становлення.
- •20.Класно-урочна форма навчання в її історичному розвитку.Вимоги до сучасного уроку в школі.
- •21.Типи уроків та їх структура.
- •22.Позаурочні форми навчання
- •23.Місце і роль аналізу і оцінки знань, умінь і навичок учнів у системі навчального процесу.Види контролю знань, умінь і начичок.
- •24.Методи контролю знань , умінь в навичок. Оцінка знань , умінь в навичок.
- •25.Методи навчання за джерелами знань.
- •26. Методи навчання за характером логіки пізнання
- •27.Процес виховання, його специфіка , структурні елементи, рушійні сили.
- •29.Самовиховання : суть, умови, етапи, прийоми.
- •30.Основні закономірності та принципи виховання.
- •31.Перевиховання, його функції , етапи, принципи.
- •32. Поняття про методи, методичні прийоми, засоби виховання та їх класифікації.
- •33. Зміст, шляхи, форми і методи естетичного виховання.
- •34. Методи формування свідомості.
- •35. Методи стимулювання діяльності поведінки.
- •36. Методи організації діяльності учнів і формування досвіду позитивної поведінки
- •37. Організаційні форми виховної роботи
- •38. Форми та методи професійної орієнтації молоді
- •39. Завдання, зміст, методи і засоби розумового виховання сучасних дітей дошкільного віку
- •40. Завдання , шляхи та засоби трудового виховання.
- •41.Завдання і зміст морального виховання. Шляхи і засоби морального виховання
- •43. Зв’язок трудового виховання з політехнічною освітою
- •44. Завдання зміст форми і методи правового виховання
- •45. Самовиховання, суть, умови, етапи, принципи
- •46. Основні закономірності виховання і принципи виховання
- •47. Перевиховання, його функції, етапи і принципи
- •48. Завдання і зміст фізичного виховання.
- •49. Робота класного керівника з вивчення учнів
- •52.Поняття колективу, його види та фактори розвитку.
- •53. Виховна робота з педагогічно занедбаними дітьми.
- •54.Концепція національного виховання.
- •55.Місце і роль сімї у вихованні. Форми зв’язку школи і сімї.
- •56.Діалектика розвитку колективу.
- •57.Внутрішкільний контроль : його види, форми, методи.
- •58.Планування роботи школи.
- •59.Управління загальноосвітнім закладом.
- •60.Методична робота у школі.
- •61. Шляхи підвищення ефективності процесу виховання.
19.Форми організації навчання та їх становлення.
Відповідь на питання "Як навчати?"
Якщо поняття "метод" характеризує змістову або внутрішню сторону навчального процесу
Тому форма у навчанні означає зовнішню сторону упорядкованої, взаємопов'язаної діяльності учителя і учнів, спрямованої на розв'язання завдань навчання.
Форми організації навчання класифікуються за різними критеріями:
1) за кількістю учнів - індивідуальні форми навчання, мікрогрупові, групові, колективні, масові форми навчання;
2) за місцем навчання - шкільні форми: урок, робота в майстерні, на пришкільній дослідній ділянці, в лабораторії тощо; позашкільні форми: екскурсія, домашня самостійна робота, заняття на підприємстві;
3) за часом навчання - урочні і позаурочні: факультативи, предметні гуртки, вікторини, конкурси, олімпіади, предметні вечори та інші;
4) за дидактичною метою - форми теоретичного навчання (лекція, факультатив, гурток, конференція ), комбінованого, або змішаного навчання(урок, семінар, домашня робота, консультація), практичного (практикуми) і трудового навчання (праця в майстернях, у спеціальних класах, на пришкільних ділянках тощо);
5)за тривалістю часу навчання - класичний урок (45 хв.), спарені заняття (90 хв.), спарені скорочені заняття (70 хв.), а також уроки "без дзвінків".
20.Класно-урочна форма навчання в її історичному розвитку.Вимоги до сучасного уроку в школі.
Класно-урочна система навчання — це така організація навчального процесу, при якій учні групуються по класах і основною формою навчання є урок.
Зміст навчання в кожному класі визначається навчальними планами і програмами. Уроки проводяться за розкладом, складеним на основі навчального плану. Навчальні приміщення в школі називаються класними кімнатами, навчальними кабінетами, лабораторіями, майстернями, агроділянками.
Класно-урочна система є найважливішим винаходом у дидактиці. Вона здолала довгий і складний шлях, прийшовши на зміну індивідуальному навчанню, яке широко застосовувалося в школах стародавнього світу і середньовіччя.
Творцем класно-урочної системи справедливо вважають Яна Амоса Коменського, який перевірив, удосконалив і використовував її основні принципи при організації шкіл у Чехії і Польщі.
Класно-урочна система має в школах України такі організаційні ознаки:
1. Комплектування класів у межах єдиного віку та чисельності згідно з Положеннями про загальноосвітню середню школу та інші навчально-виховні заклади.
2. Основною формою організації навчального процесу є урок.
3. До уроків додаються інші форми навчання в класі.
4. Відвідування уроків школярами є обов'язковим.
5. Навчальний рік поділяється на семестри, між якими є канікули.
Ці організаційні ознаки потрібно сприймати як фундамент організації всієї діяльності школи, а класно-урочну систему як одну із започаткованих людством ознак культури не тільки в освіті, а й в науці.
21.Типи уроків та їх структура.
У педагогічній літературі зустрічаються різні класифікації типів уроків: за змістом; за дидактичними цілями; за місцем уроку в системі уроків. Усвідомлення типу уроку полегшує побудову його структури. Структура уроку — це його склад елементів або етапів, їх послідовність і зв'язок.
Є такі типи уроків:
Урок засвоєння нових знань. Структура уроку: перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань, умінь і навичок, повідомлення теми, мети, завдань уроку; мотивація навчання школярів; сприймання і усвідомлення учнями фактичного матеріалу; узагальнення і систематизація знань; підсумки уроку; повідомлення домашнього завдання.
Урок формування умінь, навичок. Структура уроку: перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань, умінь, навичок; повідомлення учням теми, мети, завдань і мотивація навчання; вивчення нового матеріалу, вступні, мотиваційні, пізнавальні вправи; первинне застосування учнями знань (пробні вправи); самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях (тренувальні вправи за зразком, інструкцією, завданням); творче перенесення знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи); підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
Урок повторення і закріплення. Структура уроку: перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань, умінь, навичок; повідомлення теми, мети, завдань уроку і мотивація учіння школярів, самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою вчителя; звіт учнів про роботу, одержані результати; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
Узагальнюючий урок. Структура уроку: повідомлення теми, мети, завдань уроку та мотивація навчання школярів; відтворення та узагальнення понять і засвоєння відповідної їм
системи знань; узагальнення та систематизація основних теоретичних положень, ідей науки; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
Контрольний урок.
Комбінований урок. Структура уроку: перевірка домашнього завдання; перевірка знань учнів; повідомлення теми, мети, завдань уроку і мотивація навчання школярів; сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу; осмислення, узагальнення і систематизація знань; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
Найбільш доцільною є така структура сучасного уроку:
1. Учитель у вступній бесіді намагається викликати інтерес до теми.
2. Учитель пояснює практичне значення матеріалу, що вивчається.
3. Учитель звертає увагу учнів на ті чи інші аспекти теми.
4. Учитель просить учнів, працюючи над текстом підручника чи іншого джерела знань, знайти відповіді на запитання, які він заздалегідь підготував.
5. Самостійна робота учнів, потім їхні відповіді на запитання, обмін думками, дискусії, які сприяють засвоєнню на уроці нового матеріалу.
6. Творче домашнє завдання за інтересами учнів з метою
поглиблення отриманих на уроці знань: читання рекомендованих книг, розв'язування додаткових задач за темою; написання рефератів, творів, інших письмових робіт; дослідницькі, практичні роботи.
