- •1.Предмет і завдання педагогіки. Основні категорії педагогіки.
- •2. Роль спадковості, середовища та діяльності в розвитку особистості.
- •3. Характеристика основних методів науково-педагогічних досліджень
- •4. Методи навчання за рівнем самостійної пізнавальної діяльності
- •5.Закон України про « Освіту» про принципи освіти та завдання навчально-виховних закладів.
- •6.Сутність і завдання дидактики. Категорії дидактики.
- •7.Сутність навчання . Основні функції навчання. Шляхи їх реалізації.
- •8.Загальна характеристика догматичного та пояснювально-ілюстративного навчання.
- •9.Загальна характеристика програмованого та проблемного навчання .
- •10.Загальна характеристика модульного навчання.
- •11.Принципи і закономірності навчання.
- •14.Вимоги принципу свідомості, та правила реалізації.
- •15.Вимоги принципу наочності та правила реалізації принципу.
- •16.Документи навчального процесу і змісту освіти України.
- •17. Сутність видів освіти. Освітні рівні визначенні законом України « Про освіту»
- •18.Методи і засоби навчання.Класифікація методів навчання.
- •19.Форми організації навчання та їх становлення.
- •20.Класно-урочна форма навчання в її історичному розвитку.Вимоги до сучасного уроку в школі.
- •21.Типи уроків та їх структура.
- •22.Позаурочні форми навчання
- •23.Місце і роль аналізу і оцінки знань, умінь і навичок учнів у системі навчального процесу.Види контролю знань, умінь і начичок.
- •24.Методи контролю знань , умінь в навичок. Оцінка знань , умінь в навичок.
- •25.Методи навчання за джерелами знань.
- •26. Методи навчання за характером логіки пізнання
- •27.Процес виховання, його специфіка , структурні елементи, рушійні сили.
- •29.Самовиховання : суть, умови, етапи, прийоми.
- •30.Основні закономірності та принципи виховання.
- •31.Перевиховання, його функції , етапи, принципи.
- •32. Поняття про методи, методичні прийоми, засоби виховання та їх класифікації.
- •33. Зміст, шляхи, форми і методи естетичного виховання.
- •34. Методи формування свідомості.
- •35. Методи стимулювання діяльності поведінки.
- •36. Методи організації діяльності учнів і формування досвіду позитивної поведінки
- •37. Організаційні форми виховної роботи
- •38. Форми та методи професійної орієнтації молоді
- •39. Завдання, зміст, методи і засоби розумового виховання сучасних дітей дошкільного віку
- •40. Завдання , шляхи та засоби трудового виховання.
- •41.Завдання і зміст морального виховання. Шляхи і засоби морального виховання
- •43. Зв’язок трудового виховання з політехнічною освітою
- •44. Завдання зміст форми і методи правового виховання
- •45. Самовиховання, суть, умови, етапи, принципи
- •46. Основні закономірності виховання і принципи виховання
- •47. Перевиховання, його функції, етапи і принципи
- •48. Завдання і зміст фізичного виховання.
- •49. Робота класного керівника з вивчення учнів
- •52.Поняття колективу, його види та фактори розвитку.
- •53. Виховна робота з педагогічно занедбаними дітьми.
- •54.Концепція національного виховання.
- •55.Місце і роль сімї у вихованні. Форми зв’язку школи і сімї.
- •56.Діалектика розвитку колективу.
- •57.Внутрішкільний контроль : його види, форми, методи.
- •58.Планування роботи школи.
- •59.Управління загальноосвітнім закладом.
- •60.Методична робота у школі.
- •61. Шляхи підвищення ефективності процесу виховання.
55.Місце і роль сімї у вихованні. Форми зв’язку школи і сімї.
Спільна робота школи і родини ґрунтується на принципах гуманістичної педагогіки:
=пріоритетності сімейного виховання,
=громадянськості,
=демократизму,
=гуманізації взаємин педагогів і батьків,
=принцип ретроспективності (орієнтує на осмислення і використання історичного досвіду виховання в українській родині)
= принцип педагогізації батьків (передбачає, що одним із головних завдань школи залишається організація і здійснення педагогічного всеобучу)
Форми і методи роботи вчителя, класного керівника з батьками бувають індивідуальними і колективними.
Провідна роль належить індивідуальним формам роботи: відвідуванню сім'ї учня, пропаганді сімейного виховання, виконанню батьками педагогічних доручень, педагогічним консультаціям. Другою формою встановлення контактів із сім'єю, батьками є пропаганда сімейного виховання.
Встановленню контактів сприяє спілкування батьків і класного керівника у процесі виконання батьками педагогічних доручень. Це може бути керівництво гуртком за інтересами, дитячим клубом, об'єднанням за місцем проживання, спортивною секцією; сприяння у проведенні екскурсій, в організації зустрічей з цікавими людьми; у створенні класної бібліотеки; участь у розвитку і зміцненні матеріальної бази школи, у вирішенні господарських завдань тощо. До форм індивідуальної роботи належать педагогічні консультації,, в основі яких лежать відповіді на запитання батьків.
До колективних форм роботи з батьками належать: Батьківська школа, що створюється для переконання всіх батьків у необхідності вивчення основ гуманістичної педагогіки, педагогіки співробітництва, діяльнісного підходу
Класні батьківські збори - традиційна форма роботи, що проводиться 1-2 рази на чверть. Проте методика проведення зборів потребує удосконалення. Одним із підходів до організації класних зборів є проблемне формулювання теми зборів (наприклад, "Чи можна запізнитись з вихованням доброти?").
56.Діалектика розвитку колективу.
Шкільний колектив у своєму розвитку проходить чотири стадії: 1. Створення колективу учнів. Спочатку колектив лише формується, члени його недостатньо знають один одного, не виявляють ініціативи в діяльності. Ще не сформований його актив. 2. Поширення впливу активу на весь колектив. На цій стадії відбувається залучення активістів до керівництва колективом, акцентуючи їх увагу на відповідальності, ініціативі та самостійності. Водночас відбувається залучення пасивних учнів до громадського життя.
Стадія триває один—півтора року, залежно від стосунків усередині колективу.
3. Вирішальний вплив громадської думки більшості. Більшість дітей з перших днів діє свідомо, активно, а колектив усвідомлює завдання, поставлені перед ним. Педагог допомагає активові здобути авторитет серед учнів, контролює його діяльність.
На цій стадії посилюється вплив громадської думки колективу, боротьба за його честь, орієнтація та самоконтроль поведінки і навчальної діяльності. 4. Самовиховання як вищий тип виховання в колективі. Кожен учень сприймає колективні, загальноприйняті вимоги як вимоги до себе.