Тема 5. Внутрішні механізми фінансової санації підприємства. Основні питання:

1. Фінансові джерела санації підприємства та визначення потреби в капіталі для фінансування санації підприємства

2. Сутність фінансової рівноваги та правила фінансування

3. Внутрішні джерела фінансування санації підприємства та шляхи їх збільшення

1. Фінансові джерела санації підприємства та визначення потреби в капіталі для фінансування санації підприємства

Головною метою фінансового менеджменту у процесі санації підприємства є мобілізація фінансових ресурсів є виконання двух основних завдань:

1. Відновлення платоспроможності боржника(в даному випадку потрібні оборотні кошти)

2. Формування фінансового капіталу для проведення санаційних заходів, в першу чергу, виробничо-технічного характеру(інвестиційний та оборотній капітал)

Слід зазначити, що проведення фінансової санації на підприємстві може здійснюватись за рахунок:

1. Власних коштів підприємства(чистий прибуток, амортизаційні відрахування, реструктуризація активів)

2. За рахунок фінансових засобів власника

3. За допомогою кредиторів

Таким чином фінансування санації може здійснюватись за рахунок як внутрішніх, так і зовнішніх джерел. Відповідно першочергове завдання менеджменту є визначення потреби у капіталі для відновлення платоспроможності суб’єктів господарювання.

Базою для визначення потреби у капіталі для відновлення платоспроможності є:

• Дані аналізу фінансового стану підприємства

• Розшифрування кредиторської заборгованості, обсягами заборгованості, строками погашення.

При визначенні потреб в капіталі для проведення санаційних заходів виробничо-технічних заходів аналізується:

• Обсяг потреби в інвестиційному та оборотному капіталах

• Очікуваний обсяг виручки від реалізації продукції

• Очікувана виручка від реалізації активів, які не використовуються підприємством у виробничій діяльності.

Потреби в інвестиційному капіталі визначаються на підставі бюджету капіталовкладень, в якому відображена виробнича програма, а також зазначене, яке саме обладнання, технологією будуть використовувати, в кого саме і в які терміни необхідно прийняти, зазначити також суму витрат на придбання вищезазначеного.

Потреба в оборотному капіталі визначається за окремими видами оборотних активів на основі їх формування.

Потреба в грошових коштах визначається згідно з операційною програмою та платним календарем.

Очікуваний обсяг виручки від реалізації окремих об’єктів активів визначається, виходячи з ринкової ціни технічного стану активів та терміну експлуатації.

2. Сутність фінансової рівноваги та правила фінансування

Необхідною умовою сталого розвитку підприємства є його забезпечення постійною платоспроможністю. Досягнути цього можна шляхом координації вхідних та вихідних грошових потоків, тобто повинна бути фінансова рівновага на підприємстві в довгостроковому періоді. Вона передбачає, що грошові надходження на підприємстві дорівнюють або перевищують потребу в капіталі для виконання поточних платіжних зобов’язань.

Базова модель рівня платоспроможної рівноваги(фінансової рівноваги).

Початковий обсяг резервів ліквідності + виручка від реалізації готової продукції + надходження від інвестиційної діяльності + надходження від фінансової діяльності = поточні виплати в межах операційної діяльності + інвестиції + погашення заборгованості(осн. Сума + %) + виплати дивідендів + кінцевий обсяг резервів.

Використання моделі фінансової рівноваги з метою відновлення платоспроможності або дотриманні її відповідного рівня спрямоване на збільшення вхідних грошових потоків та зменшення вихідних.

Збільшення вихідних грошових потоків досягається за рахунок наступних заходів:

1. Мобілізація внутрішніх резервів самофінансування

2. Залучення додаткового акціонерного капіталу

3. Стимулювання збуту основної продукції

4. Одержання нових позовів

Вихідні грошові потоки зменшуються в результаті таких заходів:

1. Зниження с/в продукції що призводить до зменшення поточних витрат у рамках операційної діяльності

2. Реструктуризація кредиторської заборгованості

3. Перегляд дивідендної політики

4. Заморожування інвестицій

Дані заходи характерні для підприємств,що здійснює фінансову санацію

Розрізняють наступні основні правила фінансування підприємств:

1. «золоте правило фінансування»(правила узгодженості строків,золоте банківське правило) вимагає, щоб терміни, на які мобілізовані фінансові ресурси збігалися з термінами,на які дані ресурси вкладалися в реальні чи фінансові інвестиції.

На практиці, застосовуючи «золоте правило фінансування» користуються наступними умовами:

1. 

2. 

2. «Золоте правило балансу» вимагає не лише паралельності термінів фінансування та інвестування, а і дотримання певних співвідношень між окремими статтями пасивами і активами. Дане правило вимагає виконання наступних умов:

1. Основні засоби повинні фінансуватися за рахунок власного капіталу та довгострокових позик, а оборотні активи за рахунок короткострокових пасивів.

2. Довгострокові пасиви повинні не лише для придбання основних фондів, а і для довгострокових оборотних активів.

3. «правило вертикально структури капіталу» вимагає дотримуватись певного співвідношення між власним і позичковим капіталом підприємства, а також пов’язане з аналізом складу та структури джерел формування капіталу. Для дотримання цього правила використовуються наступні показники:

1. - коефіцієнт автономії

2. - коефіцієнт лівериджу

ВК – власний капітал

ВМ – вартість майна

ПК – позичковий капітал

Зростання коефіцієнту лівериджу показує, що підприємство втрачає свою фінансову стійкість і платоспроможність.