2. Комплексний аналіз фінансового стану підприємства та визначення рівня його життєздатності.

Один із найбільш ефективних критеріїв, який досить вірогідно характеризує фінансовий стан підприємства є показник забезпечення запасів і витрат джерелами їх фінансування.

Виходячи з даного забезпечення розрізняють певні типи фінансової стійкості субєктів господарювання.

1. Абсолютно стійкий фінансовий стан, який характеризується таким співвідношенням:

Запаси+Витрати≤Власний оборотний капітал

Абсолютно стійкий фінансовий стан показує, що всі виробничі запаси повністю покриваються ВОК, тобто підприємство не залежить у фінансуванні від кредиторів.

2. Нормальний стійкий фінансовий стан. Він характеризується успішним функціонуванням підприємства, при ефективному використанні як власних оборотних коштів так і позичкових коштів і гарантує платоспроможність.

Даний стан характеризує таке співвідношення:

ВОК<ЗВ<ВОК+КК+КД

3. Нестійкий (передкризовий) фінансовий стан – підприємство ждля покриття частини своїх запасів змушене залучати додаткові джерела покриття, при цьому фінансово нестійким вважається припускати, якщо дотримуються наступні вимоги:

1. ВЗ+ГП≥КК+ПК

2. НВ+ВМП≤ВОК

Якщо дані умови не виконуються, то має місце тенденція до погіршення фінансового стану підприємства. Даний тип стійкості:

3. ЗВ≥ВОК+КК+КД

4. Кризовий (на межі банкрутства) фін стан характеризується ситуацією коли підприємство, окрім ВОК, КК та КД має прострочену кредиторську заборгованість:

ЗВ≥ВОК+КК+КД+ПК+ПДК+ПДЗ

Така ситуація означає, що підприємство не може своєчасно розрахуватися з своїми кредиторами, тому втратило платоспроможність. В умовах ринкової економіки при хронічному повторені такої ситуації , як правило підприємство оголошується банкрутом.

Аналіз та та оцінка структури балансу підприємства.

Даний аналіз проводиться на підставі 2 показників:

1. Коефіцієнт поточної ліквідності – К1:

К1=ПА/ПЗ

Він характеризує загальну забезпеченість підприємства оборотними коштами для ведення господарської діяльності та своєчасного погашення термінових зобовязань. Даний показник характеризує запас міцності підприємства, яка виникає внаслідок перевищення ліквідного майна над зобовязаннями, що мають місце на підприємстві.

2. Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами – К2

К2=ВОК/ПА

Він характеризує наявність власних оборотних коштів, які необхідні підприємству для забезпечення фінансової стійкості.

Підставою для визначення структури балансу незадовільною, а підприємства неплатоспроможним є виконання однієї з таких критичних умов:

К1<2;

К2<0,1.

З метою визначення можливості поліпшення фінансового стану в майбутньому рекомендується використовувати коефіцієнт відновлення платоспроможності – К3, який визначається як:

К1ф – фактичне значення коефіцієнта поточної ліквідності на кінець звітного періоду;

К1п – поточна ліквідність на початок звітного періду;

К1н – нормативне значення коефіцієнта поточної ліквідності;

6 – період відновлення платоспроможності в місяцях;

Т – звітний період в місяцях

Якщо значення коефіцієнта К3>1 і він розраховується на період 6 місяців то існує реальна можливість у підприємства відновити платоспроможність.

Якщо значення К1 чи К2 <нормативних, для визначення втрати платоспроможності застосовують К4(коефіцієнт втрати платоспроможності):

Де, 3 – це період втрати платоспроможності підприємства в місяцях.

Якщо К4>1 і він розраховується на період 3 міс – це свідчить про реальну можливість у підприємства не втрати платоспроможність.

Якщо К1<1 і він розраховується на період 3 місяці – підприємство найближчим часом втрати свою платоспроможність.

На підставі вище зазначених розрахунків коефіцієнтів приймаються наступні рішення:

1. К1<2;К2<0,1;К3<1 – приймається рішення про визнання структури балансу незадовільною, а підприємство неплатоспроможним.

В даному випадку проводиться поглиблений фінансовий аналіз і на його основі вибирається варіант проведення реорганізаційної процедеридля відновлення платоспроможності підприємства або складається план план ліквідаційних заходів підприємства.

2. К1<2; К2<0,1;К3>1 – структура балансу підприємства незадовільна, але існує реальна можливість відновити свою платоспроможність у встановлений термін.

Приймається рішення про вікладання визнання структури балансу незадовільною, а підприємство платоспроможним на термін до 6 місяців. При цьому напідприємстві має проводитись постійний контроль за фінансовим станом, а також запроваджуються постійні оперативні заходи для поліпшення його фінансового стану.

3. К1≥2, К2≥0,1,К4<1 – приймається рішення, що структура балансу задовільна. Підприємство на даний момент платоспроможне але існує загроза втрати платоспроможності найближчим часом (до 3 місяців) Ппри цьому потрібно постійно здійснювати контроль за фінансовим станом.

4. К1>2,К2>0,1 К4>1 – приймається рішення про задовільну структуру балансу, а підприємство платоспроможним.

Для визначення здатності підприємства до нейтралізації загрози банкрутства в короткостроковій період використовують коефіцієнт можливої нейтралізації поточної загрози банкрутства:

КНзб=ЧГП/ФЗ;

Де, ЧГП – очікувана сума чистого грошового доходу,

ФЗ – середня сума фінансових зобовязань.

За допомогою даного показника фаїівці можуть визначити в якому обсязі підприємство здатне за рахунок внутрішніх фінансових резервів (потенціалу):

• Забезпечити зростання ЧГП;

• Знизити загальну суму фінансових зобовязань;

• Покрити рівень поточних витрат

• Позитивно змінити інші фінансові показники незважаючи на негативні фактори впливу;

• Реструктизувати свої фінансові зобовязання шляхом перекладу їх з короткострокових форм в довгострокові.

Для прогнозування фінансової кризи зарубіжними вченими запропоновані методики визначення ймовірності банкрутства, а з урахуванням особливостей розвитку економіки України для субєктів господарювання з метою прогнозування фінансової кризи пропонується методика визначення рівня життєздатності підприємств, сутність якої полягає в наступному:

• Визначення коефіцієнта життєздатності;

• За допомогою відповідної шкали визначити рівень життєздатноті.

Коефіцієнт життєздатності:

Кж=Кпл+2,5Кал+2,86Кмвк+2Кмвп+3,33Крп

Коефіціент абсолютної ліквідності показує, яку частину короткострокових зобовязань підприємство може погасити найближчим часом.

Кал=ГК/ПЗ

Коефіцієнт маневреності власним капіталом – показує здатність підприємства підтримувати рівень власного оборотного капіталу і поповнювати оборотні кошти за рахунок власних оборотних джерел

Кмвк=ВОК/ИК

ВЩК=СК+НП-НОЗ

Коефіцієнт майна виробничого призначення – показує частку майна виробничого призначення в загальній вартості всіх запасів підприємства.

Кмвп=(НА+ВЗ)/А

Коефіцієнт рентабельності продажу продукції показує доходність від реалізації продукції, тобто на скільки грн. потрібно реалізувати продукції, щоб отримати 1 грн. прибутку. Він характеризує можливості цінової політики підприємства прямо повязані з рівнем витрат на виробництво і визначається за наступною формулою:

Крп=П/Сп

Шкала визначення рівня життєздатності субєктів господарювання

Значення коефіцієнта життєздатності	Рівень життєздатності
5,0 і вище	Високий
4,99-4,16	Середній
4,15-2,26	Низький
2,25 і нижче	Дуже низький