2. Керуючий санацією, його функції та повноваження.

Якщо господарський суд ухвалює рішення про санацію і призначає керуючого санацією, з цього моменту припиняються керівника підприємства-боржника і управління таким підприємством переходить до керуючого санацією.

В даному випадку орган управління підприємства-боржника протягом трьох днів зобов’язаний передати керуючому санацією бухгалтерську та іншу документацію боржника, штампи, печатку та інші матеріальні цінності.

Керуючий санацією має право:

• Самостійно розпоряджатись майном боржника з урахуванням певних обмежень;

• Укладати від імені боржника мирову та інші цивільно-правові угоди;

• Відмовитись від виконання договорів боржника у наступних випадках:

1. Виконання договорів завдає збитки боржнику;

2. Договір є довгостроковим (>1 року);

3. Виконання договору створює умови, які перешкоджають відновленню платоспроможності боржника;

4. Договір розрахований на відновлення платоспроможності в довгостроковому періоді.

Обов’язки керуючого санацією:

• Прийняти до обліку майно боржника та провести його інвентаризацію;

• Відкрити спеціальний рахунок для здійснення санації та розрахунків з кредиторами;

• Розробити та подати на затвердження комітету кредиторів план санації боржника;

• Організувати на належному рівні ведення бухгалтерського, податкового обліку та фінансової звітності;

• Вжити необхідних заходів щодо термінового погашення дебіторської заборгованості;

• Розглядати вимоги кредиторів щодо зобов’язань боржника, які виникли після порушення справи про банкрутство;

• Заявити в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог кредиторів;

• Звітувати перед комітетом кредиторів щодо реалізації плану фінансової санації.

3. План санації підприємства-боржника.

План фінансової санації повинен містити:

• Заходи по відновленню платоспроможності боржника;

• Умови участі інвесторів в їх наявності в повному або частковому задоволенні вимог кредиторів;

• Терміни та черговість виплати боржником або інвестором (при його наявності) боргу кредиторам;

• Умови відповідальності інвестора за невиконання прийнятих згідно плану санації зобов’язань.

Господарський суд спеціальною постановою затверджує план проведення санації, яка може бути 2 форм:

• План реорганізації (як правило, без збереження юридичної особи боржника);

• План фінансової санації (зі збереженням юридичної особи боржника).

3.1. План реорганізації розробляється у тому випадку, якщо санація фінансується зовнішнім санатором. Він має наступні складові:

1. Умови участі санатора в задоволенні вимог кредитора (ця складова повинна містити обов’язкову угоду між боржником і санатором про переведення торгу на санатора із обов’язковою згодою кредиторів);

2. Умови та порядок реорганізації юридичної особи-боржника (суть даної складової полягає в узгодженні умов реструктуризації статутного капіталу підприємства-боржника);

3. Погодження між санатором та кредиторами умов виплати боргу (терміни, послідовність, форми).

З метою задоволення вимог кредиторів план реорганізації може передбачати наступні варіанти реорганізації боржника та погашення його заборгованості:

• Реорганізація, яка спрямована на укрупнення підприємства, при цьому всі майнові права та обов’язки підприємства переходять до підприємства-правонаступника, який вживає всі необхідні заходи для погашення заборгованості боржника;

• Продаж в процедурі санації майна боржника як цілісного майнового комплексу. При цьому керуючий санацією зобов’язаний опублікувати в офіційних друкованих виданнях оголошення про продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу за 30 днів до початку проведення торгів.

2. План фінансової санації передбачає збереження юридичної особи. При його здійсненні, як правило, укладається мирова угода, тобто підприємство має право на відстрочення обов’язкових платежів на певний термін, що дозволяє йому підвищити платоспроможність з метою наступного погашення боргів. План фінансової санації містить пункти:

• Аналіз причин фінансової кризи;

• Оцінка фінансового стану підприємства-боржника до початку фінансової санації;

• Перелік заходів, які направлені на підвищення платоспроможності, ліквідності та прибутковості підприємства-боржника;

• Узгоджений з кредиторами порядок відстрочення виконання платіжних зобов’язань;

• Обґрунтування щодо задоволення претензій кредиторів в результаті реалізації плану санації;

• Порівняльні розрахунки, які стосуються задоволення вимог кредиторів у разі реалізації плану санації, а також у разі здійснення ліквідаційних процедур;

• Прогнозні показники фінансово-майнового стану боржника до початку та після проведення фінансової санації;

• Механізм контролю за ходом реалізації плану фінансової санації.

За джерелами мобілізації фінансових ресурсів санація може бути автономна та гетерономна.

Автономна передбачає фінансування оздоровлення підприємства за рахунок його власних джерел, а також коштів, які надаються власниками підприємства.

Гетерономна – характеризується участю в ній сторонніх осіб, зокрема, банківських установ, кредиторів, держави, а також персоналу підприємства-боржника.

При наявності гетерономної санації в першу чергу, як правило, залучаються кошти кредиторів. Фінансова участь у санації може здійснюватись наступними шляхами:

• Пролонгацією та реструктуризацією наявної заборгованості;

• Повною або частковою відмовою від своїх вимог;

• Надання кредитних ресурсів (додаткових);

• Трансформацією боргу у власність.

Слід зазначити, що надання додаткових (санаційних) кредитів дозволяє підвищити платоспроможність, оскільки залучаються ліквідні засоби, але при цьому значно погіршується структура капіталу і знижується рівень фінансової незалежності підприємства-боржника.

Санаційні кредити можуть бути лише середньостроковими та довгостроковими, оскільки тільки за таких умов можуть фінансуватись заходи виробничого характеру.

В певних випадках персонал підприємства може фінансувати санацію в наступних формах:

• Відстрочення або відмова від винагороди за виробничі результати;

• Надання працівниками позик підприємству;

• Купівля працівниками акцій підприємства-боржника.

Персоналом використовуються наступні види санаційних заходів:

• мобілізація прихованих резервів;

• лізинг основних фондів;

• продаж низькорентабельних структурних підрозділів;

• оптимізація структури розміщення оборотного капіталу;

• використання давальницької сировини;

• Рефінансування дебіторської заборгованості в інші ліквідні форми оборотних активів.

Дані санаційні заходи повинні використовуватись як при автономній, так і при гетерономній санації.

Фінансування санації може проводитись і державою. Як правило, це відбувається, коли на підприємстві значна частина населення певної адміністративно-територіальної одиниці.

Державна підтримка може здійснюватись як за рахунок коштів державного бюджету, так і за рахунок місцевих бюджетів.

Централізовано санаційна підтримка державою може здійснюватись як прямим фінансуванням, так і непрямими формами державного впливу.

До основних форм прямого державного фінансування належать:

• Бюджетні позики на інноваційний розвиток для придбання нової техніки чи нових технологій;

• Субсидії чи субвенції;

• Придбання державою корпоративних прав;

• Внески держави до Статутного фонду.

Непрямі форми державного впливу:

• Податкові пільги;

• Реструктуризація податкової заборгованості;

• Дозвіл на порушення антимонопольного регулювання в деяких неординарних випадках;

• Виступає гарантом (Кабінет Міністрів України) при кредитуванні – надання державних гарантій (поручительства);

До основних критеріїв вибору підприємств для надання державної підтримки відносять:

• Потенційна прибутковість;

• Високий рівень менеджменту на підприємстві (кадрова політика);

• Спрямованість на використання ефективних, ресурсозберігаючих та екологічно безпечних технологій;

• Можливість експорту конкурентоспроможної продукції;

• Заміна імпортної сировини чи продукції вітчизняною;

• Збереження науково-технічного потенціалу та персоналу, що мають пріоритетне значення для країни;

• Наявність ринків збуту продукції, що виробляється на підприємстві як в країні, так і за її межами.

З метою прийняття управлінських рішень проводиться аналіз проведених санаційних заходів, в результаті якого приймаються наступні рішення:

1. Припинення фінансової санації у зв’язку з відновленням платоспроможності боржника;

2. Продовження терміну фінансової санації до 18 місяців;

3. Припинення санації у зв’язку з не відновленням платоспроможності і відкриттям ліквідаційної процедури.

Вищезгаданий аналіз проводиться на підставі звіту керуючого, який подається щоквартально.