Тема 8. Соціально-економічна сутність банкрутства та чинники, що його спричиняють

Основні питання:

1. Сутність банкрутства, його критерії та різновиди.

2. Якісні та кількісні чинники, які пророкують банкрутство на різних його стадіях.

3. Система індикаторів, які дозволяють виявити можливість банкрутства.

4. Дії боржника та кредиторів при неможливості уникнення неплатоспроможності.

1. Сутність банкрутства, його критерії та різновиди.

Банкрутство – це призупинення судовим рішенням господарської діяльності суб’єкта підприємницької діяльності , в результаті нездатності задовольнити у встановлений термін визнані підприємством або господарським судом правомірними вимоги кредиторів і виконання перед бюджетом у зв’язку з перевищенням обов’язків боржника над вартістю його майна, якщо застосування санації,про проведення якої прийнято рішення господарським судом не дало позитивних результатів.

Ознаки (критерії) банкрутства:

1. перевищення боргових зобов’язань підприємства над вартістю його майна;

2. нездатність боржника у встановлений термін задовольнити вимоги кредиторів;

3. нездатність підприємства-боржника виконати обов’язок перед бюджетом;

4. визнання господарським судом боржника банкрутом.

Якщо господарський суд визнає підприємство банкрутом, то для нього характерні такі наслідки:

• підприємницька діяльність завершується із закінченням технологічного циклу виготовлення продукції;

• припиняється нарахування штрафів, пені за всіма видами зобов’язань банкрута;

• дані про фінансовий стан банкрута не вважаються конфіденційними і не складають комерційної таємниці;

• термін виконання всіх грошових зобов’язань. А також зобов’язань по сплаті податків вважається таким який настав;

• скасовується арешт на майно і накладання нових арештів на майно не допускається;

• припиняється повноваження органів управління, керівник звільняється з роботи,повноваження власників майна банкрута також припиняється;

• в пресі друкується повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;

• призначається ліквідатор та члени ліквідаційної комісії;

• вимоги за зобов’язаннями боржника, якого визнано господарським судом банкрутом при проведені процедури банкрутства мають виконуватись тільки в межах ліквідаційної процедури.

Поняття «банкрутство» характеризується наступними його різновидами:

1. Реальне банкрутство – характеризує повну неспроможність підприємства відновити в майбутньому свою фінансову стійкість та платоспроможність через реальні втрати капіталу. Такі втрати не дозволяють даним суб’єктам господарювання погасити свої боргові зобов’язання не тільки перед кредиторами, а і перед державою та відновити успішну господарську діяльність . Реальне банкрутство завжди супроводжується юридичним оголошенням боржника банкрутом.

2. Технічне банкрутство – характеризує стан неплатоспроможності підприємства, при якому має місце істотне прострочення дебіторської заборгованості. При цьому розмір даної заборгованості суттєво перевищує розмір кредиторської заборгованості підприємства. Технічне банкрутство при ефективному санаційному управлінні суб’єкта господарювання зазвичай не призводить до юридичного банкрутства.

3. Приховане банкрутство – навмисне приховування факту стійкої фінансової неспроможності через надання недостовірних даних. Обєктивно факт приховання банкрутства визначається наступними ознаками:

• надання кредитору неправдивих даних про фінансовий стан божника;

• причинний зв'язок між поданням таких даних та збитками.

Мотиви приховання банкрутства:

1. надія на поліпшення фінансового стану ;

2. спроба одержати банківський кредит для покриття фінансової заборгованості;

3. спроба привласнити одержані кошти з наступною ліквідацією підприємства;

4. прагнення отримати вигідного замовлення на виробництво товарів, робіт чи послуг від держави чи замовників.

При виявленні прихованого банкрутства згідно з нормативними документами до посадових осіб мають застосовуватись штрафи 500 -800 НМДГ і позбавленням волі до 3 років згідно ст.220 КК У.

Мінімальні штрафи застосовуються в таких випадках:

• якщо банкрутство підприємства є наслідком банкрутства іншого або воно настало внаслідок порушення законодавства іншими партнерами по господарській діяльності;

• якщо банкрутство є наслідком дії форс мажорних обставин.

Максимальні санкції застосовуються:

• якщо банкрутство настало через невміння вести фінансово-господарську діяльність;

• низький рівень кваліфікації працівників, некомпетентність;

• халатність та різного роду зловживання.

4.Фіктивне банкрутство – полягає в явно неправдивій заяві підприємства, власника підприємства, або посадової особи певного суб’єкта господарювання про фінансову неспроможність виконання зобов’язань перед кредиторами та бюджетом.

Види повідомлення неправдивої інформації:

• приховання незаконно витрат;

• порушення справи про банкрутство чи санація підприємства в рамках впровадження справи про банкрутство;

• ліквідація,реорганізація чи приватизація підприємства з метою зміни форм власності;

• дезінформація аудитора з метою одержання необ’єктивного висновку про фінансовий стан підприємства.

5.Умисне банкрутство – свідоме доведення підприємства до стійкої фінансової неплатоспроможності у зв’язку із свідомими діями власників та керівників підприємства. що завдали істотної шкоди державному бюджету, кредиторам, партнерам по господарській діяльності.