Межах фізичної спілості, %

Зразок ґрунту	Візуальний метод		Вологість оптимального робітку за М.О. Качинським		Метод М.О.Качинського			Метод М.К.Пігулевського
					Нижня межа		Верхня межа	Нижня межа	Верхня межа

Звіт за роботу

Законспектувати теоретичні положення роботи, навести опис обладнання і приладів та порядок виконання роботи.

Контрольні запитання

1. Поняття фізичної спілості ґрунту.

2. Значення фізичної спілості ґрунту на функціонування системи «машина-біосередовище».

3. Способи визначення фізичної спілості ґрунту.

4. Визначення нижньої і верхньої межі фізичної спілості ґрунту за методом М.Х. Пігулевського.

5. Значення гігроскопічності ґрунту.

6. Поняття капілярної вологоємкості.

7. Показники від яких залежить капілярна вологоємкість.

Список літератури

1. Доспехов Б.А. Практикум по земледелию / Б.А. Доспехов, A.M. Туликов, И.П. Васильєв. – М.: Колос, 1977. – С. 48 – 49.

2. Агрофизические методи исследования почв. – М.: Наука, 1966. – С. 193 – 194.

3. Кротінов О.П. Агрофізичні властивості ґрунту та методика складання систем його обробітку. Методичні вказівки до виконання лабораторно-практичних робіт для студентів вищих аграрних вузів ІІІ та IV рівнів акредитації / [О.П. Кротінов, І.А. Мірошник, Ю.П. Манько та ін.] відповідальний за випуск Кротінов О.П. – К.: Видавничий центр НАУ. – 2003. – 38 с.

4. Крикунов В.Г. Ґрунтознавство. Лабораторний практикум. Навчальний посібник / [В.Г. Крикунов, Ю.С. Кравченко, В.В.Криворучко, О.В. Крикунова] // Біла Церква: Білоцерківський ДАУ.– 2003. – 166 с.

Лабораторна робота 7 визначення шкідливих викидів в результаті роботи автомобільного транспорту

Мета роботи: ознайомитися з наслідками забруднень атмосферного повітря автомобільними викидами, їх складом, масштабами. На практиці визначити завантаження вулиць міста автотранспортом, оцінити ступінь забрудненості атмосферного повітря відпрацьованими газами автомобілів (за концентрацією СО). Зробити висновки про забруднення атмосферного повітря на певній ділянці вулиці автотранспортом та обговорити способи зменшення його негативного впливу на стан довкілля.

1. Теоретичні відомості

На вулицях міст і сіл України постійно зростає чисельність автомобілів, які негативно впливають на самопочуття мешканців, спричиняють як пряму, так і опосередковану дію: шум, забруднення повітря й ґрунтів, ущільнення ґрунтів тощо. Склад вихлопних газів автомобіля коливається в широких межах і залежить від ряду факторів: типу двигуна (карбюраторний, дизельний), режиму роботи і навантаження, технічного стану, якості палива, кваліфікації і досвідченості водія (табл.1).

Вихлопні гази автомобільного транспорту містять в середньому 4-5% оксиду вуглецю, ненасичені вуглеводні й альдегіди з неприємним запахом, сірковмісні сполуки, сполуки свинцю в разі застосування етильованого бензину, оксиди азоту і особливо небезпечний канцероген бензапірен, сажу тощо.

Легковий автомобіль під час руху викидає до 3 м³ за годину оксиду вуглецю, а вантажний – 6 м³ і більше. Щороку понад 200 млн. автомобілів викидають в атмосферу близько 200 млн.т оксиду вуглецю, 40 млн.т вуглеводнів, 20 млн.т оксидів азоту та значну кількість свинцю. В результаті інтенсивного руху автотранспорту вздовж автомагістралей утворюються своєрідні техногенні аномалії. Дослідження придорожніх екосистем показують, що вміст свинцю в польових і лукопасовищних рослинах на віддалі 1 м від проїжджої частини в середньому складає 80,0 мг/кг, 10 м – 62,5 мг/кг і 50 м – 25,0 мг/кг. Відомо, що вихлопні гази автомобільних двигунів містять ряд шкідливих речовин: оксид вуглецю, оксиди азоту, диоксид сірки, канцерогенні речовини, сажу та інші. Одним із найнебезпечніших для довкілля у викидах є оксид вуглецю. Так, наприклад, при концентрації СО в повітрі 0,2 – 0,25 % людина через декілька хвилин втрачає свідомість, а збільшення концентрації призводить до її смерті. Доведено, що середньостатистичний автомобіль викидає в повітря за рік 770 кг СО, 226 кг вуглеводнів, 41 кг оксидів азоту і до 4,5 кг твердих речовин (сажа і зольні речовини).

В Україні проводяться заходи, які забезпечують зменшення забруднень атмосфери. Введені норми і правила оцінки токсичності автомобільних викидів, які відповідають рекомендованим Європейською економічною комісією ООН (ЄЕК ООН), наприклад, максимально допустимий вміст оксиду вуглецю (СО) у вихлопних газах автомобілів на холостому ході – 4,5 % за об’ємом. Ведуться роботи з підготовки норм ГДК оксидів азоту (NО_х), альдегідів та канцерогенних речовин.

Автомобільні викиди зумовлюють появу смогів та кислотних дощів, почастішання респіраторних захворювань населення тощо. Особливо значне забруднення спостерігається поблизу перехресть вулиць, біля світлофорів, де автомобілі змінюють швидкість або двигуни працюють на холостому ході.

Забруднення й отруєння автомобілями навколишнього середовища відбувається головним чином внаслідок складу шкідливих компонентів у відпрацьованих газах.

Викиди шкідливих речовин у відпрацьованих газах автотранспорту регламентуються стандартами; вміст свинцю і оксидів сірки обмежуються стандартами на пальне. Найбільш токсичним компонентом є окисли азоту. Якщо шкідливість окису вуглецю прийняти за одиницю, то шкідливість окислів азоту дорівнює - 10, а вуглеводнів - 0,65.

У ряді країн законодавчо встановлені гранично допустимі норми виділення токсичних компонентів автомобільними двигунами і заплановані більш жорсткі вимоги на майбутні роки. Такі норми встановлені у відповідних правилах ЄЕК ООН і директивах ЄС. У таблиці 1 наведено нормативи токсичності і прогнози їхнього розвитку.

Останнім часом з метою зменшення негативного впливу автотранспорту на довкілля і здоров’я людей вживають заходи, серед яких заборона на використання домішок тетраетилсвинцю в пальне, перехід на природний газ тощо.

Нормативи токсичності і прогнози їхнього розвитку Таблиця 1

Екологічні стандарти	Викиди забруднюючих речовин, г/кВт*год.				Дх (Димність) М-1 (НЧ)
	CO	CH	NOx	PM (частинки)
Правило 49 ЄЕК ООН	14,0	3,5	18,0	----	----
Директива 88/77 ЄС	11,2	2,4	14,4	----	----
Євро-1 (1993)	4,5	1,1	8,0	0,36	----
Євро-2 (1995/96)	4,0	1,1	7,0	0,15	1,065...2,26 (36-62,5) у залежності від витрати газу
Євро-3 (2000/01)	2,1	0,66	5,0	0,10	0,8 (2,9)
Євро-4 (2005/06)	1,5	0,46	3,5	0,02	0,5 (19)
Євро-5 (2008)	1,5	0,46	2,0	0,02	0,5 (19)
Наднизькі викиди забруднюючих реч.	1,5	0,25	2,0	0,02	0,15 (7)

Оцінку завантаженості вулиць автотранспортом визначають за інтенсивністю руху:

 низька інтенсивність руху - 2,7 – 3,6 тис. автомобілів за добу;

 середня інтенсивність руху - 8 – 17 тис. автомобілів за добу;

 висока інтенсивність руху - 18 – 27 тис. автомобілів за добу.

Автомобілі поділяють на дві категорії: з бензиновим двигуном і дизельні.

Автомобілі забруднюють повітря також гумовим, азбестовим та асфальтовим пилом, а також сажею. Пил утворюється від тертя гумових покришок з гальмовими стрічками та асфальтом. Один автомобіль розсіює за рік від 2 до 10 кг пилу. Разом із сажею та смоло - подібними аерозолями пил утримує на собі бензапірен та сполуки металів, які викликають онкологічні захворювання шкіри, горла та легень. Пил та аерозолі значно послаблюють інтенсивність корисної дії ультрафіолетових променів у містах, що порушує обмін речовин в організмі та погіршує розвиток рослин.

Застосовуються і непрямі методи очищення атмосфери міст:

- забудова нових житлових кварталів в Україні передбачає роз’єднане розміщення будинків (замість суцільної забудови кварталу, як це було раніше);

- обов’язкове озеленення вулиць і дворових майданчиків;

- розширення вулиць;

- введення на деяких вулицях одностороннього руху, при якому скорочується кількість зупинок транспорту;

- впровадження регульованого руху за принципом “зеленої хвилі” (автоматичне регулювання руху по цілому мікрорайону, що разом із збільшенням швидкості руху зменшує частоту гальмувань і зупинок автомобіля і, відповідно, спричинює зменшення викиду в атмосферу продуктів неповного згоряння палива);

- заборона проїзду через центр міста автомобілів, крім маршрутних мікроавтобусів та таксі;

- повне вивільнення центру міста від усіх видів транспорту;

- заборона проїзду транзитного транспорту через місто (об’їздні кільцеві дороги).

Здійснюється також більш суворий контроль за технічним станом транспортних засобів, в першу чергу – за станом двигунів автомобілів.