- •Зовнішньоекономічна діяльність в Україні: її суб'єкти та види
- •Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні: мета та засоби
- •Організаційна структура управління зовнішньоекономічною діяльністю в Україні.
- •Рівні, види та інструменти державного регулювання міжнародної торгівлі
- •Відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •Реєстрація та облік суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в Україні
- •Сутність митного регулювання при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
- •Суть, види і структура митних тарифів. Підходи до класифікації товарів у митних тарифах.
- •Економічні ефекти від введення мита державою
- •Застосування імпортного мита державою та його економічні наслідки.
- •Застосування експортного мита державою та його економічні наслідки.
- •Рівень митного оподаткування. Оптимальний митний тариф та його оцінка.
- •Нетарифні інструменти регулювання зед: сутність, мета та класифікація
- •Економічні санкції обмеження зовнішньої торгівлі
- •Ліцензування та квотування у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності
- •Експортні кредити і страхування експорту та їх вплив на зовнішню торгівлю
- •Податки і податкова політика як ефективний засіб регулювання зовнішньої торгівлі
- •Роль держави в стимулюванні експорту. Механізм фінансового сприяння експортерам
- •Експортні субсидії та їх застосування в міжнародній торгівлі
- •Антисубсидиційне розслідування в Україні. Застосування спеціального мита як засобу захисту інтересів національного товаровиробника.
- •Суть та форми демпінгу як порушення правил міжнародної торгівлі
- •Захист національного товаровиробника від демпінгу та антидемпінговий процес
- •Антидемпінгові заходи та проведення антидемпінгових розслідувань.
- •Захист прав та законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України
- •Сутність застосування спеціального мита як засобу захисту інтересів національного товаровиробника
- •Порушення спеціального розслідування та застосування спеціальних заходів
- •Міжнародні договори України як інструмент регулювання зед
- •Основні види договорів у сфері зовнішньоекономічної діяльності
- •Особливості укладання договорів (контрактів) у сфері зовнішньоекономічної діяльності України
Сутність застосування спеціального мита як засобу захисту інтересів національного товаровиробника
Відповідно до ст. 13 Закону України „Про єдиний митний тариф”, спеціальне мито застосовується:
1) як захисний захід, якщо товари ввозяться на митну територію України у таких кількостях або на таких умовах, які завдають чи загрожують завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів;
2) як запобіжний захід щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують загальнодержавні інтереси в цій галузі, а також як захід для припинення недобросовісної конкуренції у випадках, що визначаються законами України;
3) як захід у відповідь на дискримінаційні дії та (чи) недружні дії з боку іноземних держав проти України або у відповідь на дії окремих країн та їх союзів, які обмежують здійснення законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України.
З метою запровадження механізмів захисту інтересів національного товаровиробника регулюються засади і порядок порушення та проведення спеціальних розслідувань фактів зростання імпорту в Україну незалежно від країни походження та експорту товару, що заподіює значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди національному товаровиробнику, за результатами яких можуть застосовуватися спеціальні заходи
Проведення спеціального розслідування в Україні здійснюється органами виконавчої влади – Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Державною митною службою України, а також Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі.
На засіданнях Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі розглядаються питання та приймаються рішення про: 1) наявність факту імпорту, 2) застосування спеціальних заходів, 3) порушення або відмова в порушенні спеціального розслідування, 4) застосування попередніх спеціальних заходів, 5) припинення спеціального розслідування без застосування спеціальних заходів тощо.
Порушення спеціального розслідування та застосування спеціальних заходів
За результатами розгляду заяви та інформації наданої Мінекономрозвитку Комісія прийняти рішення про доцільність чи недоцільність порушення спеціального розслідування.
Якщо Комісія встановлює, що докази є недостатніми для порушення спеціального розслідування, вона приймає рішення про недоцільність порушення такого розслідування і доручає Мінекономрозвитку поінформувати Міндоходів, відповідний орган виконавчої влади в Україні або національного товаровиробника про свої висновки. Це рішення приймається Комісією двома третинами голосів.
Комісія доручає Мінекономрозвитку:
підготувати звіт про результати проведеного спеціального розслідування;
поінформувати Кабінет Міністрів України, Міндоходів та заінтересовані сторони про припинення спеціального розслідування;
опоблкувати в газеті «Урядовий кур’єр» відповідне повідомлення про зазначене рішення.
Комісія Рішення про порушення або недоцільність порушення спеціального розслідування приймається Комісією протягом 30 днів від дати одержання Мінекономрозвитку інформації або заяви..
Період розслідування становить від одного до трьох років. В окремих випадках цей строк може перевищити три роки.
Для завершення спеціального розслідування Міністерство подає Комісії звіт про його результати.
Під час розгляду на засіданні Комісії звіту про результати спеціального розслідування Комісія може прийняти рішення про застосування спеціальних заходів, якщо зростання обсягу імпорту в Україні відбувається у таких розмірах та у такі строки або на таких умовах, що заподіюється або існує загроза заподіяння значної шкоди, з мето захисту національних інтересів.
Комісія може прийняти рішення про застосування таких спеціальних заходів:
запровадження режиму квотування з визначенням обсягів квот та порядку їх розподілу;
установлення спеціального мита.
Комісія приймає рішення про застосування спеціальних заходів після вивчення всіх доказів стосовно зростання імпорту в Україну та встановлення:
факту заподіяння значної шкоди чи виникнення загрози заподіяної значної шкоди;
наявності причинно-наслідкового зв’язку між імпортом товару та заподіянням значної шкоди або виникнення загрози заподіяння знаяної шкоди національному товаровиробнику подібного або безпосереднього конкуруючого товару;
відповідності застосування спеціальних заходів національним інтересам.
Спеціальні заходи застосовуються протягом періоду, необхідного для запобігання або усунення наслідків значної шкоди та полегшення процесу економічного пристосування національного товаровиробника до умов конкуренції. Цей період не може перевищувати чотирьох років, якщо тільки він не продовжений за рішенням Комісії, якщо буде встановлено, що:
продовжує існувати потреба в застосуванні заходів для запобігання або усунення наслідків значної шкоди;
є докази того що заінтересований національний товаровиробник перебуває в процесі адаптації до умов конкуренції.
Загальний строк застосування спеціальних заходів, включаючи строк застосування попередніх спеціальних заходів, строк початкового застосування спеціальних заходів та будь-яке його продовження, не повинен перевищувати вісім років.
