19. Експортні субсидії та їх застосування в міжнародній торгівлі

Однією з форм стимулювання експортних галузей є експортні субсидії, - грошові виплати, спрямовані на підтримку вітчизняних виробників і непряму дискримінацію імпорту.

Субсидія - фінансова або інша підтримка державними органами виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту, споживання подібного товару, в результаті якої суб'єкт господарсько-правових відносин країни експорту одержує пільги (прибутки).

Внутрішня субсидія - передбачає бюджетне фінансування національного виробника для підвищення конкурентоспроможності його продукції на внутрішньому ринку порівняно з імпортною.

Експортна субсидія - передбачає пільги фінансового характеру, що надаються державою експортерам для розширення вивозу товарів за межі країни. В результаті таких субсидій експортери дістають можливість продавати товар на зовнішньому ринку за нижчою ціною, чим на внутрішньому.

Надання експортних субсидій – це спосіб державного стимулювання експорту за рахунок бюджету.

Експортна субсидія (еxport subsidy) – допомога, переважно в грошовій формі, надана державою виробнику або продавцю експортного товару, що відшкодовує частину витрат виробництва або обігу, з метою підвищення конкурентоспроможності товару на зовнішньому ринку шляхом надання підприємствам можливості знижувати експортні ціни без скорочення прибутку.

Експортні субсидії можуть бути прямими і непрямими (прихованими).

Прямі фінансові субсидії надаються у вигляді виплат з державного бюджету при продажі товарів і послуг за кордоном за цінами нижче, ніж у конкурентів, або навіть нижче за середньосвітові ціни.

Непрямі (приховані) субсидії означають фінансові пільги окремим галузям народного господарства чи економіки вцілому на отримання кредитів, сплату податків тощо (при сплаті акцизів, зменшенні або звільненні від внутрішніх податків, митних зборів і інших зборів і надання різних кредитних пільг).

Непрямі субсидії, що надаються у вигляді різних пільг з метою зниження витрат експортера або одержання їм додаткових доходів в інших сферах, можуть надаватися у наступних формах:

• податкові пільги

• державне кредитування (держава може надавати кредити експортерам на пільгових умовах по відсотках і термінах, кредити закордонним державам для закупівлі товарів на вітчизняному ринку, а також здійснювати державне страхування експортних кредитів по знижених ставках. У цьому випадку держава бере на себе ризик неплатежу.

20. Субсидований імпорт та захист національного товаровиробника від нього.

Субсидований імпорт - ввезення на митну територію країни імпорту товару (товарів), що користується пільгами від субсидії, яка надається для виробництва, переробки, транспортування або експорту такого товару

Ввезення в Україну товару вважається об'єктом компенсаційних заходів, якщо відповідно до Закону цей імпортований товар користується пільгами від нелегітимної субсидії.

Субсидія нелегітимна - субсидія, що дає підстави для застосування компенсаційних заходів.

Субсидія легітимна - субсидія, що не дає підстав для застосування компенсаційних заходів.

Проведення антисубсидиційного розслідування в Україні здійснюється органами виконавчої влади – Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономіки), Державною митною службою України (ДМСУ), а також Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі (Комісія).

Порушення антисубсидиційної процедури

Розслідування з метою встановлення наявності, величини та впливу субсидії, про яку стверджується, що вона має місце, розпочинається Мінекономіки з порушення антисубсидиційної процедури за скаргою, поданою національним товаровиробником або від його імені

Якщо національний товаровиробник має підстави вважати, що імпорт, який здійснюються в Україну є субсидованим та такий імпорт заподіює йому шкоду, він може подати до Мінекономіки України відповідну письмову скаргу. У цій скарзі національний товаровиробник повинен навести інформацію та докази стосовно наявності субсидування, шкоди та причинно-наслідкового зв’язку між субсидуванням та нанесенням йому шкоди.

Скарга стосовно запровадження сплати компенсаційного мита може подаватись відповідним заявником. Заявником може бути національний товаровиробник, фізична чи юридична особа, що діє від імені національного товаровиробника.

Скарга вважається поданою від імені національного товаровиробника, якщо вона підтримується українськими виробниками, сукупне виробництво яких становить понад 50 відсотків загального обсягу виробництва подібного товару, виробленого тією частиною підприємств національного товаровиробника, яка підтримує скаргу або висловлює заперечення. Розслідування не порушується, якщо сукупне виробництво виробників, які підтримують скаргу, становить менше ніж 25 відсотків загального обсягу виробництва подібного товару національним товаровиробником. У цьому разі, якщо на дату подання до Міністерства скарги заявника підтримують виробники, сукупне виробництво яких становить 25 або більше (але менше ніж 50) відсотків загального виробництва подібного товару національним товаровиробником, цей заявник повинен протягом антисубсидиційної процедури одержати підтримку (або безпосередні чи опосередковані заперечення) інших українських виробників для того, щоб до дати порушення антисубсидиційного розслідування було встановлено, чи підтримується або ні скарга виробниками, сукупне виробництво яких становить понад 50 відсотків загального виробництва подібного товару національним товаровиробником.

Будь-яка скарга повинна подаватись у письмовій формі. Додатками до скарги повинні бути копії документів, які підтверджують інформацію, що наводиться у скарзі. Будь – яка скарга може складатись у довільній формі.

У разі, якщо заявник вважає, що деякі розділи і таблиці, або ж вся інформація, що міститься в Скарзі, має конфіденційний характер, заявник повинен підготувати як конфіденційну так і неконфіденційну версії Скарги. Інформація, яка надається на конфіденційній основі, вважається Міністерством конфіденційною, якщо для цього надається достатньо доказів.

Після отримання скарги, поданої відповідно до встановлених вимог, Міністерство розпочинає відповідне розслідування шляхом порушення антисубсидиційної процедури, у ході якої розглядає докази, що містяться у скарзі, з метою визначення, чи є ці докази достатніми для порушення антисубсидиційного розслідування відповідно до законодавства

У процесі антисубсидиційної процедури Міністерство одночасно розглядає докази наявності субсидії та шкоди, які містяться у скарзі, оцінює їх достатність та обгрунтованість з метою прийняття рішення про порушення антисубсидиційного розслідування або про відмову в його порушенні.

Скарга відхиляється, якщо докази наявності нелегітимної субсидії або шкоди є недостатніми для обгрунтування продовження антисубсидиційної процедури.

Рішення про порушення антисубсидиційного розслідування приймає Комісія за поданням Міністерства, як правило, в 30-денний строк від дати подання скарги. Таке рішення приймається на підставі доказів, що підтверджуються фактичними даними антисубсидиційної процедури.

У разі, якщо Комісія за поданням Міністерства приймає рішення про припинення антисубсидиційної процедури у зв'язку з недостатністю доказів для обгрунтування скарги, Комісія доручає Міністерству повідомити заявника про таке рішення в 45-денний строк від дати подання скарги до Міністерства.

Строк проведення антисубсидиційного розслідування не повинен перевищувати одного року з дня прийняття рішення про його порушення, але може бути продовжений за рішенням Комісії, але не може бути більшим, ніж 14 місяців.

За результатами антисубсидійного розслідування можуть застосовуватися компенсаційні заходи - попередні або остаточні заходи.

Попередні компенсаційні заходи можуть застосовуватися шляхом запровадження справляння попереднього компенсаційного мита, розмір ставки якого встановлюється відповідним рішенням Комісії одним із таких способів:

• у % до митної вартості товару, що є об’єктом антисубсидиційного розслідування:

• як різниця між мінімальною ціною (ціна товару, за якою його продаж не заподіює шкоди національному товаровиробнику) та митною вартістю зазначеного товару.

Попередні компенсаційні заходи застосовуються за рішенням Комісії не раніше ніж через 60 днів і не пізніше ніж через дев'ять місяців від дати порушення відповідного антисубсидиційного розслідування.

Попередні компенсаційні заходи застосовуються протягом 4-х місяців і можуть бути продовжені ще на 2 місяці.

Не пізніше ніж за 10 днів до можливої дати застосування попередніх компенсаційних заходів заінтересовані сторони можуть бути поінформовані Міністерством про підстави, з яких Міністерство вважає за необхідне внести на розгляд Комісії пропозицію про застосування зазначених заходів.

Розмір ставки остаточного компенсаційного мита визначається як і для попереднього компенсаційного мита.

Загалом компенсаційне мито – особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію України товару, що користується пільгами від нелегітимної субсидії з метою усунення наслідків субсидії, що безпосередньо чи опосередковано надається для виробництва, переробки, транспортування або експорту такого товару, ввезення якого заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару.

В антисубсидиційних розслідуваннях сума нелегітимної субсидії вважається мінімальною, коли ця сума є меншою, ніж 1 % загальної вартості товару, що є об’єктом розслідування, хоча у деяких випадках є винятки.

Згідно Угоди про субсидії і компенсаційні заходи(Угода) (ГАТТ/СОТ) критерієм завдання серйозної шкоди інтересам країни, якщо загальний обсяг субсидування перевищує 5% від вартості товару.