16. Експортні кредити і страхування експорту та їх вплив на зовнішню торгівлю

З точки зору стимулювання експорту кредит – це фінансова операція, яка полягає у наданні в тимчасове користування підприємству-експортеру матеріальних ресурсів та грошових коштів на умовах платності, строковості та повернення.

Експортне кредитування — це фінансовий метод зовнішньоторговельної політики, який передбачає фінансове стимулювання державного розвитку експорту національними виробниками. Воно може здійснюватись у таких видах:

—субсидування кредитів національним експортерам — кредитів від державних банків під ставку відсотка, нижчу за ринкову;

—державних кредитів іноземним імпортерам за умови обов´язкового дотримання ними зобов´язань купувати товари лише у фірм країни, яка їм такий кредит надала (зв´язаний кредит);

—страхування експортних ризиків національних експортерів, які включають комерційні ризики (неспроможність імпортера оплатити поставку) та політичні ризики (непередбачувані дії уряду, які не дозволяють імпортеру виконати свої зобов´язання перед експортером).

Основними цілями впровадження системи дер жавного кредитування експорту є: забезпечення стабільності експорту, передусім продукції з високим ступенем переробки; покращання доступу підприємств до обігового капіталу; здешевлення кредитних ресурсів; освоєння нових закордонних ринків та просування на ці ринки вітчизняних товарів; підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів на світових ринках, у тому числі в міжнародних тендерах.

Експортні кредити бувають:

• короткостроковими - на строк до 1 року

• середньостроковими - на термін від 1 до 5 років

• довгостроковими - на термін більше 5 років

Кредитування експортерів — надання фірмам–експортерам через державні банки або спеціальні органи короткострокових і довгострокових кредитів.

Слід зазначити, що існують форми кредитування зовнішньої торгівлі, які ще не мають відповідного поширення в Україні, але вже набули певної ваги у світовій торгівлі. До таких форм можна віднести форфейтинг, факторинг та фінансове прогнозування.

Форфейтингова операція — купівля банком у експортера товару боргових вимог до імпортера. Передача вимог боргу здійснюється на підставі окремо укладеної форфейтингової угоди.

Факторингова операція полягає у тому, що експортер товару укладає з банком (як фактором) відповідну угоду, на підставі якої передає свої права по боргових зобов'язаннях імпортера.

Проектне фінансування, яке можна розглядати як інвестиційну діяльність, полягає в тому, що експортер надає банку проект відповідного техніко-економічного обгрунтування поставки того чи іншого обладнання, з використанням якого планується здійснювати в країні імпорту виробництво певного товару.

Кредитне страхування забезпечують як державні (частково державні) або уповноважені державою агентства, які здійснюють страхування та гарантування від імені держави, так і приватні страховики, які надають страхування від свого імені.

Однією з найстаріших і найпоширеніших форм фінансового заохочення вивезення товарів є страхування експорту, яке найчастіше здійснюється через надання державних гарантій на експортні кредити.

Страхування експортних кредитів зменшує ризик неплатежу при продажу за кордон товарів у кредит. Доцільність проведення такого страхування обумовлена низкою причин, основними з яких є:

• своєчасне одержання коштів по кредиту, навіть якщо клієнт відмовляється платити;

• можливість застрахуватися від політичних ризиків, що найчастіше відіграють основну роль в експортному кредитуванні;

• можливість освоєння нових, раніше не відомих ринків.

Основними функціями страхування експортних кредитів є:

• стимулювання експорту товарів, робіт і послуг;

• заохочення прямих закордонних інвестицій.

Цей вид страхування відбувається шляхом звичайного укладення з клієнтом договору страхування