9. Суть, принципи, завдання та методи бюджетного планування.

Велика роль у бюджетному процесі відводиться бюджетно­му плануванню - діяльності, яка охоплює складання проектів бю­джетів, їхній розгляд і затвердження з метою отримання якісного бюджетного плану.

Бюджетне планування має свої завдання і має базуватись на відповідних принципах і методах.

Завдання бюджетного планування:

• забезпечити необхідні макроекономічні пропорції розвитку держави;

• виявляти реальні джерела надходжень за усіма напрямами та всіма платниками податків та зборів по всіх бюджетних рівнях;

• ефективно розподілити за напрямами та між регіонами бюджетні видатки;

• сприяти найбільш ефективному використанню бюджетних коштів галузями народного господарства;

• забезпечити мінімальний рівень соціальних потреб;

• утворити необхідні соціальні резерви, які використовуються на планові й позапланові заходи;

• передбачити в системі здійснення бюджетних платежів можливість прозорого бюджетного контролю.

Принципи бюджетного планування:

• наукова обґрунтованість;

• оптимальна збалансованість між рівнем оподаткування суб'єктів — платників податків і рівнем соціальних виплат;

• центральне місце бюджетного планування в системі фінансового планування;

• органічний взаємозв'язок між прогнозними та поточними бюджетними планами;

• директивний характер бюджетних виплат;

• єдність загальнодержавного та місцевих бюджетів;

• наявність відповідних бюджетних резервів;

• демократичність.

Методи бюджетного планування:

-аналітичний метод поляє в тому, що визначається не загальна величина того чи іншого показника, а його зміна в плановому періоді під впливом певних факторів порівнянно з базовим періодом;

-нормативний метод передбачає планування окремих показників на основі встановлених нормативів;

-балансовий

-прямого розрахунку – полягає у здійсненні детальних планових розрахунків кожного елементу доходів чи видатків бюджету.

-екстрополяції ґрунтується на визначенні бюджетних показників на основі встановлення стійкої динаміки їх розвитку.

10. Видатки бюджетів на загальну освіту, склад, особливості їхнього планування і здійснення.

Саме фінансові вкладення в освіту визнаються одними з найважливіших інвестицій у людський капітал. Необхідність збільшення обсягів бюджетних коштів, що вкладаються у розвиток освіти, спричинена завданнями підвищення ефективності та конкурентоспроможності економіки, структурними зрушеннями у сфері зайнятості, що визначають постійну потребу у підвищенні кваліфікації та підготовці кадрів, зростанні їх професійної мобільності.

Проблема бюджетного фінансування освіти в Україні є комплексною і потребує відповідей на головні питання: наскільки ефективно використовуються бюджетні кошти та як найбільш ефективно розподілити виділені обсяги бюджетних ресурсів. В Україні державне фінансування освіти відбувається за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Відповідно до Бюджетного кодексу України розподіл коштів між рівнями бюджетної системи відбувається з урахуванням принципу субсидіарності, тобто базується на максимальному наближенні надання послуг до споживача. Зазначений розподіл повноважень між бюджетами в Україні спричиняє пріоритетність місцевих бюджетів у фінансуванні освіти: близько 64% обсягів державного фінансування освіти в Україні відбувається саме за рахунок коштів місцевих бюджетів. Кошти місцевих бюджетів, що виділяються на освіту, витрачаються, переважно, на фінансування дошкільної та загальної середньої освіти. Кошти ж державного бюджету - на фінансування вищої освіти. Держава повинна забезпечувати бюджетні асигнування на освіту в розмірі не меншому десяти відсотків національного доходу, а також валютні асигнування на основну діяльність.

Планування видатків держ. бюджету на освіту передбачає розробку бюджетного запиту головного розпорядника бюджетних коштів в галузі освіти та бюджетних програм. Планування видатків місцевих бюджетів на освіту здійснюється із використанням формульного підходу, суть якого полягає у розрахунку обсягу видатків на основі фінансових нормативів, бюджетної забезпеченості та коригувальних коефіцієнтів до них.

Фінансове планування у бюджетах навчальних закладів базується на складанні кошторису. Цей документ є основним фінансовим планом навчальних закладів державної та комунальної форм власності, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій для досягнення цілей визначених на рік відповідно до бюджетних призначень. За рахунок коштів державного бюджету фінансуються видатки на:

• на загальну середню освіту:спеціалізовані школи(інтернати)

• професійну технічну освіту

• вищу освіту

• післядипломну освіту

• позашкільні навч. заклади

• інші заклади та заходи в галузі освіти.

За рахунок коштів обласних бюджетів здійснюються видатки на освіту які враховуються при визначенні обсягу між бюджетних трансфертів:

• заг. середня освіта для громадян які потребують соціальної допомоги та реабілітації

• професійну технічну освіту

• вищу освіту

• післядипломну

• позашкільну

• інші освітні програми.

До видатків які здійснюються з бюджетів сіл, селищ та міст районного значення і які враховуються при визначенні обсягу між бюджетних трансфертів: видатки на дошкільну освіту, загальну середню освіту(І ступеня).