8.2 Безпека у надзвичайних ситуаціях

Гідродинамічні небезпеки

До потенційних техногенно-небезпечних об’єктів належать гідродинамічні об’єкти – природні греблі і гідродинамічні споруди напірного фронту.

При їх зруйнуванні або прориві можливе затоплення місцевості і створення зони катастрофічного затоплення.

Зона катастрофічного затоплення – це територія, в межах якої відбулось затоплення у випадку пошкодження або руйнування фронту опору гідровузла. Висота хвилі прориву Н_х>1.5 м і швидкість потоку води V>2.5 м/с є критичними параметрами, при яких наступає загибель або поранення людей.

Початкова ділянка зони катастрофічного затоплення, через яку хвиля прориву пройде протягом однієї години з моменту її утворення, називається ділянкою надзвичайно небезпечного затоплення.

Катастрофічне затоплення може призвести до загибелі людей, пошкодження і зруйнування будинків, устаткування, великих матеріальних втрат і виходу із ладу народногосподарських об’єктів на довгий час.

Зруйнування греблі та інших гідродинамічно-небезпечних об’єктів може статися як від дії природних сил (землетруси, лавини, урагани, обвали, зсуви), так і від переливу води через гребінь греблі внаслідок великих повеней або при втраті ними стійкості, конструктивних дефектів, порушенні правил техніки безпеки при експлуатації і т. ін.

Головними і безпосередніми причинами зруйнувань гребель є перелив води через гребінь при великих повенях, недостатні розміри водопропускних споруд, а також вплив виникаючих з часом фільтраційних потоків води через тіло і підвалини гребель, що призводить до негативних змін їх фізичних властивостей.

При прориві греблі у ній виникає проран, від розмірів якого залежить об’єкт і швидкість падіння води від верхнього б’єфу в нижній б’єф і параметри хвилі прориву головного уражаючого фактора цього виду аварії.

Дія хвилі прориву на об’єкти подібна дії повітряної ударної хвилі при вибухах, але відрізняється від них тим, що діючим тілом тут є не повітря, а вода.

Розрахунки, які проводились для різноманітних гідровузлів, показують, що швидкість розповсюдження хвилі прориву змінюється від 3 до 25 км/год і більше.

Крім того, уражаючу дію виявляє і катастрофічне затоплення місцевості. Майже через 10-30 хв. після зруйнування греблі значні ділянки місцевості можуть бути затоплені шаром води товщиною від 0,5 до 10 м і більше. Час, в продовженні якого затоплені території можуть бути покриті водою, може коливатись від декількох годин до декількох діб.

Безпека гідродинамічно-небезпечних об’єктів (ГДНО) залежить від трьох складових:

1 – це сам проект, його адекватність навколишньому середовищу, тобто ступінь врахування природних і антропогенних факторів, які впливають на вибір матеріалів конструкцій і технічних рішень;

2 – якість будівництва;

3 – управління і експлуатація, які передбачають проведення постійного контролю за поведінкою і станом ГДНО.

Всі ГДНО повинні бути охоплені системою технолого-економічного моніторингу з питань безпеки; забезпечені відпрацьованими документами з питань безпеки, попередження і ліквідації наслідків аварії.

До таких документів відносять:

• паспорт безпеки;

• план дій при надзвичайних ситуаціях;

- план матеріально-технічного забезпечення рятувальних і відновлювальних робіт;

• інструкції черговому персоналу; та ін.

До заходів, що здатні зменшити вірогідність винищення повеней, разом з різноманітними протипаводковими заходами відносяться також прогнозування повеней, регулювання землекористуванням на заплавах, водозаборах, також забезпечення безпеки самих гідротехнічних споруд.

Заходи щодо захисту населення при катастрофічних затопленнях

1. Сповістити населення і об’єкти народного господарства про виникнення загрози затоплення.

2. Виставити пости спостереження за рівнем води.

3. Привести в готовність сили і засоби ЦО.

4. Провести перевірку стану дамб, гребель, мостів.

5. Зробити насипи землі, водовідвідні канали та інші гідротехнічні споруди.

6. Провести евакуацію населення і вивіз матеріальних цінностей з небезпечних районів, евакуювати сільськогосподарських тварин.

Евакуація населення і сільськогосподарських тварин при катастрофічних затопленнях

Документ, який визначає організацію і порядок проведення евакуації є розділ плану ЦО на мирний час, який стосується евакуації у випадку катастрофічного затоплення.

Планування, організація і здійснення заходів щодо евакуації населення, сільськогосподарських тварин із зон катастрофічного затоплення покладаються на начальників ЦО, штаби ЦО, служби і евакомісії. Особлива увага приділяється плануванню і евакуації у випадку неочікуваного руйнування споруд, гідровузлів при аваріях і стихійному лиху. У цих випадках на ділянках надзвичайного затоплення планується самостійний вихід населення і відгін с/г тварин за зону можливого катастрофічного затоплення за найкоротшими маршрутами.

При загрозі прориву гідроспоруд передбачається евакуація населення, тварин з усієї зони 4-годинного добігання хвилі прориву.

При плануванні визначається:

• кількість людей, які проживають в зоні затоплення;

• кількість с/г тварин за видами у зоні затоплення;

- перелік населених пунктів, які знаходяться в зонах надзвичайно небезпечного затоплення (ННЗ) з поміткою чисельності населення;

- перелік ОНГ, із них дитячих дошкільних закладів, шкіл, будинків престарілих, інвалідів та чисельність людей по кожному з них;

- маршрути виводу і вивозу евакуйованих, їх можлива пропускна спроможність і справність мостів та інших споруд;

- маршрути перегону тварин;

- черговість вивозу і виводу із зон затоплення;

- пункти розміщення евакуйованого населення і с/г тварин за межею затоплення;

• обсяг матеріальних цінностей, що вивозяться;

• сили і засоби ЦО, їх завдання і порядок використання.

Розпорядження на евакуацію передається по системі оповіщення. У тексті оповіщення вказується район затоплення і напрям виходу в безпечні місця.

Проведення евакуації

Почувши повідомлення про загрозу затоплення, необхідно взяти документи, підготувати необхідні речі, запас харчів, одягнути дітей і вийти із зони затоплення самостійно.

Повідомлення робітників і службовців на підприємстві організовує керівник. Залежно від часу добігання хвилі робітники і службовці виходять у безпечні місця або прибувають до місця проживання і разом з сім’єю виходять з небезпечної зони.

Якщо є час до початку затоплення, то населення приходить на збірні евакуіційні пункти (ЗЕП), реєструється, групується біля транспортних засобів і вивозиться у місця розселення. Якщо не вистачає автотранспорту, то організовують вихід пішим порядком. Використовуються особисті автомобілі.

Сільськогосподарські тварини вивозяться автотранспортом та виводяться гоном. У районах розселення організовується прийом евакуйованих і їх розселення. Для цього використовуються громадські будинки та будинки місцевих мешканців.

Зм.	Арк.	№ Докум.	Підпис	Дата	Дипломний проект на тему: “Інженерні споруди Дністровської ГЕС -2”	Арк