13. Форма держави в сучасній Україні.

Форма держави — це спосіб або порядок організації та здійснення державної влади. Поняття “форма держави” включає до себе три взаємозв'язаних елементи: форму державного правління, форму державного устрою і форму державного (політичного) режиму.

За формою державного правління відповідно до ст. 5 Конституції України - Україна є республікою. Крім того, в Україні змішаний вид республіки, а саме парламентсько-президентська.

За державним устроєм Україна є унітарною державою. Унітарна форма державного устрою для України є найбільш виправданою, оскільки вона відповідає її етнічному складу, історичному минулому, економічним і культурним реаліям,

За формою державного (політичного) режиму Україна є демократичною державою. Конституційний лад України ґрунтується на принципі пріоритету прав і свобод людини і громадянина. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Отже, державна влада в Україні здійснюється на демократичних засадах, що є конституційною гарантією демократичного режиму.

14. Форма правління в сучасній Україні.

Відповідно до статті 5 Конституції України, Україна є республікою. На основі аналізу Основного Закону нашої держави можна визначити Україну, як президентсько-парламентську республіку.

Уряд (Кабінет Міністрів України) відповідальний перед Президентом України та підконтрольний та підзвітний Верховній Раді України, тобто в Україні встановлений подвійний контроль (парламенту та президента) над урядом. Попередній контроль здійснюється на стадії формування Кабінету Міністрів України. Наступний контроль має місце на стадії його діяльності.

Президент вносить за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, сформованої відповідно до статті 83 Конституції України, подання про призначення Верховною Радою України Прем’єр-міністра України в строк не пізніше ніж на п’ятнадцятий день після одержання такої пропозиції;

Програма діяльності уряду повинна бути схвалена Верховною Радою України. Президент має також право відмінити акти Кабінету Міністрів України. Парламент може розглянути питання про відповідальність уряду та прийняти по відношенню до нього резолюцію недовіри.

15. Федеративна держава.

Федерація (від лат. foedus – домовленість) – це союзна держава, яка складається з національно-державних утворень, які наділені певним обмеженим суверенітетом.

Ознаки федерації: 1) єдина територія, збройні сили, грошова система

2) писана конституція;

3) двопалатний парламент, у якому одна палата представляє весь народ, а друга – суб’єкти федерації;

4) децентралізована влада, що розподілена між суб’єктами федерації;

5) функціонування двох і більше державних та офіційних мов.

Державоподібний характер суб'єктів федерації виражається також у тому, що в них часто є своє громадянство, столиця, державні символи — герб, прапор, гімн. Водночас самостійність суб'єктів федерації недостатня для того, щоб вони могли визнаватися суб'єктами міжнародного права. Це пояснюється тим, що суб'єкти федерації не є державами у повному значенні цього слова: вони не мають суверенітету; не мають права сецесії — право одностороннього виходу з федерації; юридично позбавлені права самостійної участі в міжнародних відносинах.

Федеральність є зазвичай ознакою держав, які історично формувалися шляхом об'єднання чи завойовування різних територій. Історія свідчить, що найстійкішими є федерації, створені на територіальній основі (США, Мексика, ФРН). Натомість федерації, які будуються за національно-територіальною ознакою (колишні СРСР, Югославія, Чехословаччина, сьогоднішня Росія, Індія), змушені рахуватися з можливими сепаратистичними проявими, які загрожують цілісності такої держави. Суб'єкти федерації можуть мати різні назви, які, як правило, визначаються певними історичними або правовими чинниками: штати, провінції, республіки, федеральні землі та ін.

Федерацію слід відрізняти від конфедерації, яка являє собою міжнародно-правовий союз суверенних держав, до компетенції якого передаються деякі важливі питання. Близькими до суб'єктів федерації можуть бути також автономні утворення деяких унітарних держав. В цілому в практиці однозначно окреслити правовий характер тих чи інших утворень часто доволі важко.