- •1. Держава як об’єкт управління.
- •2. Зміст поняття «державне управління».
- •3. Територіальне та регіональне управління.
- •4. Теорії просторової економіки та регіональне управління.
- •5. Сучасні методи регіональних досліджень.
- •6. Теорії регіонального розвитку.
- •7. Регіональне управління в системі суспільно-економічних наук.
- •8. Поняття регіон. Класифікація регіонів.
- •9. Поняття про адміністративно-територіальну одиницю.
- •10. Регіональна політика держави.
- •11. Різновиди регіональної політики.
- •12. Форма держави.
- •13. Форма держави в сучасній Україні.
- •14. Форма правління в сучасній Україні.
- •15. Федеративна держава.
- •16. Конфедерація.
- •17. Регіон як об’єкт управління.
- •18. Економічне районування.
- •19. Адміністративно-територіальний устрій сучасної України.
- •20. Адміністративні реформи в Україні.
- •Загальні засади адміністративної реформи
- •21. Структура регіону як основа формування моделі розвитку регіону.
- •22. Взаємозв’язок регіонального і державного управління в розвитку регіону.
- •23. Основні функції регіонального управління.
- •24. Законодавче забезпечення регіонального розвитку в Україні.
- •25. Основні проблеми регіонального розвитку в сучасній Україні.
- •26. Роль регіону в національній економіці України.
- •27. Основні функції регіонального управління.
- •28. Галузева структура економіки регіону.
- •29. Функціональна структкра економіки регіону.
- •30.Економічні повноваження регіональних і територіальних органів влади
- •31. Регіонально-адміністративний менеджмент.
- •32. Механізм управління розвитком регіону.
- •33.Роль органів державного управління в процесі регіонального розвитку.
- •34.Вплив Кабінету Міністрів України на розвиток регіонів.
- •35.Роль Центральних органів виконавчої влади в реалізації регіональної політики.
- •36. Статус і повноваження місцевих державних адміністрацій.
- •37 Роль місцевих рад у вирішенні проблем місцевого самоврядування
- •38. Взаємодія місцевого самоврядування і місцевих адміністрацій.
- •39. Структурні елементи місцевого самоврядування.
- •40. Територіальне планування та його завдання.
- •41. Територіальні прогнози.
- •42. Програмні документи економічного і соціального розвитку регіону.
- •43. Територіальне програмно-цільове планування й управління.
- •45.Регіональний бюджетний менеджмент.
- •46. Управління факультативними територіями.
- •47. Регіональний бюджетний менеджмент.
- •48. Організація бюджетного процесу на регіональному рівні.
- •49. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону.
- •50. Еколого-соціально-економічні системи як об’єкт регіонального управління.
- •51. Формування фінансово-кредитного механізму природокористування.
- •52. Екологічний маркетинг регіону.
- •53. Еколого-економічна безпека регіону.
- •54. Управління промисловим розвитком регіону.
- •55. Регіональне управління аграрним сектором в умовах ринкової економіки.
- •56. Управління розвитком соціальної сфери регіону.
- •57. Державна політика регіонального вирівнювання.
- •58. Ринкові механізми регіонального розвитку.
- •59. Регіональне управління інноваційним розвитком.
- •60. Управління регіональною безпекою.
43. Територіальне програмно-цільове планування й управління.
Цільова програма – це сукупність намічених до планомірного проведення, погоджених за змістом, скоординованих у просторі й у часі, забезпечених ресурсами різнохарактерних заходів (дій) спрямованих на вирішення насущної проблеми, що не може бути забезпечене без концентрації зусиль і коштів для досягнення поставленої мети.
За ознакою ролі цільових програм в управлінні економікою виділяють 2 види програм: 1) Цілеорієнтуючі програми (програми-концепції) покликані орієнтувати й обґрунтовувати постановку цілей на довгострокову перспективу. 2) Змістовна структура цілереалізуючих програм включає такі блоки: 1) цільовий блок; 2) функціональний блок; 3) виконавчий (адресний) блок; 4) ресурсний блок; 5) організаційний блок.
44. Статут територіальної громади.
Як i в iнших кранах в Укранi набувас поширення досвiд використання стаТуТiв мiста для регулювання самоврядування. Статут мiської територiальної громади — це документ, який регулюс сукупнiсть соцiально-полiтичних та економiко-господарських взасмин мiж суб’сктами територiально громади. Вiн визначас систему взасмин мiж суб’сктами управлiння та об’сктами управлiння на мiсцевому рiвнi. З. Управлiння власнiстю та розвиток мiського господарства Власнiсть — це приналежнiсть засобiв i продуктiв виробництва певному суб’сктовi. Конституцiя Украни передбачас три форми власностi: державну, приватну та комунальну, а також систему захисту права власностi. Комунальна власнiсть — це власнiсть територiальних громад регiонiв, областей, адмiнiстративних районiв, агломерацiй, округiв.Мунiципальна власнiсть — це власнiсть вiдповiдних територiальних громад. Комунальна власнiсть с основою регiонального врядуваняя, а мунiципальна власнiсть — мiсцевого врядування. ГГериторiальним громадам належить право комунальноТ власностi на рухоме i нерухоме майно, доходи мiсцевих бюджетiв, iншi кошти, землю, природнi ресурси, пiдприсмства, установи, органiзацi, зокрема банки, страховi товариства, а також пенсiйнi фонди, житловий фонд, нежитловi примiщення, що визначенi вiдповiдно до закону як об’скти права комунально власностi. Спiльна власнiсть — це комунальна власнiсть, яка за рiшенням територiальних громад передасться в управлiння районними i обласними радами. Повноваження виконанчих органiв сiльськ,х, сел ищних та мiських рад: 1) Власнi повноваження: управлiння майном територiально громади; контроль за використанням прибуткiв вiд комунально власностi; заслуховування звiтiв про роботу керiвникiв комунальних пiдприсмств; пiдготовка на розгляд ради пропозицiй щодо порядку та умов вiдчуження комунального майна. 2) Делегованi повноваження: погодження кандидатур на призначення на посаду керiвникiв пiдприсмств, роэташованих на вiдповiднiй територi, якi перебувають у державнiй власностi. Система управлiння комунальною власнёстю територiальНо громади мае забезнечити: 1) достатню матерiальну базу мiсцевого самоврядування, комплексний розвиток населеного пункту i сприяти створенню гарантованого жигггсвого рiвня мешканцiв мiста i захисту х iНтересiв; 2) ефективне управлiння майновим комунальним комплексом. Методи управлiННя комунальною власнiстю: 1) органiзацiйнi: постанови та рiшення ради, програми сприяння розвитку iнфраструктури, координацiя дiяльностi суб’сктiв комунально власностi; 2) економiчнi: кредитна полiтика, податкова полiтика, iнвестицiйна дiяльнiсть, регулювання земельних вiдносин; З) iнформацiйнi: наданвя iнформацi, обговорення проблем через засоби масової iнформацiї.
