40. Територіальне планування та його завдання.

Територіальне планування – це органічна складова частина планування економічного й соціального розвитку країни, що відображає специфічний просторовий аспект відтворення матеріальних благ, робочої сили, виробничих відносин і вирішення проблем соціального й екологічного характеру.

Основні завдання територіального планування: 1) Визначення перспектив розвитку кожного регіону, його цільової функції із загальнодержавних позицій з урахуванням того, що економіка України є єдиним народногосподарським комплексом. 2) Забезпечення комплексного розвитку регіонів передбачає оптимальне поєднання галузей регіональної спеціалізації з галузями, що забезпечують умови життєдіяльності населення регіону. 3) Всебічний розвиток соціальної інфраструктури регіону.

Економіка будь-якого регіону розвивається в результаті взаємодії двох потоків планування: галузевого планування, здійснюваного міністерствами і відомствами стосовно підвідомчих їм об’єктів, і власне територіального планування, що є прерогативою регіональних органів управління.

Головні вимоги до системи прогнозно-програмних документів: 1) планування соціально-економічного розвитку повинне відображати функції регіональної адміністрації; 2) планування соціально-економічного розвитку повинне містити основу для розробки регіонального бюджету; 3) прогнозно-програмні документи покликані виконувати індикативну функцію й містити інформацію, що являє собою інтерес для підприємців і потенційних інвесторів; 4) у програмі на черговий рік повинні знайти відбиття спадкоємність і зв'язок з довгостроковою стратегією соціально-економічного розвитку регіону.

41. Територіальні прогнози.

Регіональний прогноз – це дослідження перспектив розвитку регіону, що носить попередній характер і містить гіпотези про напрямки розвитку й майбутній стан регіону в цілому й окремих його складових. Він дозволяє оцінити різні варіанти розвитку регіонів на передплановій стадії.

Система регіональних прогнозів повинна охоплювати проблеми розвитку продуктивних сил і виробничих відносин у регіоні й включати основні їхні види:

1) демографічні прогнози;

2) прогнози природних ресурсів і їхнє освоєння;

3) прогнози розвитку науки й техніки;

4) економічні прогнози динаміки виробництва і його структурних зрушень;

5) екологічні прогнози;

6) соціальні прогнози щодо зайнятості населення, безробіття, доходів населення тощо.

Всі види регіональних прогнозів поєднуються в документі Схема-прогноз розвитку й розміщення продуктивних сил регіону.

42. Програмні документи економічного і соціального розвитку регіону.

Законом України «Про державне прогнозування й розроблення програм економічного і соціального розвитку України» установлений загальний порядок розроблення, затвердження й виконання прогнозних і програмних документів.

Система прогнозних і програмних документів соціально-економічного розвитку поєднує чотири групи документів:

Перша група – прогнози економічного й соціального розвитку України на середньостроковий (5 років) і короткостроковий період (1 рік).

Другу групу прогнозних і програмних документів представляє Державна програма економічного й соціального розвитку України на короткостроковий період, що тісно пов’язана із проектом Державного бюджету України і включає державні цільові програми.

Третю групу прогнозних і програмних документів включають прогнози і програми соціально-економічного розвитку АР Крим, областей, районів і міст.

Четверта група прогнозних і програмних документів включає прогнози розвитку окремих галузей економіки і програми розвитку окремих галузей.