Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ответы на екзамен.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
498.18 Кб
Скачать

26. Роль регіону в національній економіці України.

Адміністративно-територіальний устрій України – розподіл території держави на певні частини з метою раціональної організації управління народним господарством і соціально-культурним будівництвом на місцях.

У ст. 132 Конституції України визначено принципи територіального устрою України: 1) єдність і цілісність державної території; 2) поєднання централізації та децентралізації у здійсненні державної влади; 3) збалансування соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних, демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. У ст. 133 Конституції України закріплено: «Систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села». Далі перераховуються 24 області, а також зазначається, що міста Київ і Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України.

27. Основні функції регіонального управління.

Кожен регіон має право здійснювати цілеспрямовану соціально-економічну політику з урахуванням своїх внутрішніх інтересів, наявності відповідних матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, необхідності реалізації місцевих цілей і завдань.

До найважливіших функцій управління належать: планування, організація, мотивація і контроль.

Планування — форма управління, розробка та здійснення планів у процесі досягнення мети діяльності фірми, безперервний пошук нових шляхів і методів оптимізації цільових дій, визначення завдань співробітникам з урахуванням нових можливостей.

Організація — створення оптимальної внутрішньої структури фірми (цеху, відділу, конструкторського бюро, бригади і т. ін.) для успішного виконання планів.

Організація забезпечує високоефективний виробничий процес, створюючи оптимальні умови для виконання кожною ланкою (співробітником) конкретного завдання. Для цього їм надаються повноваження щодо використання ресурсів фірми та покладається відповідальність за доцільність їхніх дій.

Мотивація —створення дієвих стимулів для діяльності співробітників відповідно до делегованих їм прав та обов'язків і плану робіт.

Мотивація є ефективним чинником формування у співробітників внутрішніх спонук до задоволення своїх інтересів і потреб через комерційний успіх фірми. Мотивами можуть бути і прагнення до вищих заробітків, можливість займатися творчою працею та ін.

Контроль — перевірка і забезпечення досягнення фірмою поставленої мети.

Контроль здійснюється такими методами: встановлення стандартів для точного визначення мети на певний термін; вимір досягнутих результатів і порівняння їх із очікуваними; корекція відхилень від первісного плану.