- •1. Держава як об’єкт управління.
- •2. Зміст поняття «державне управління».
- •3. Територіальне та регіональне управління.
- •4. Теорії просторової економіки та регіональне управління.
- •5. Сучасні методи регіональних досліджень.
- •6. Теорії регіонального розвитку.
- •7. Регіональне управління в системі суспільно-економічних наук.
- •8. Поняття регіон. Класифікація регіонів.
- •9. Поняття про адміністративно-територіальну одиницю.
- •10. Регіональна політика держави.
- •11. Різновиди регіональної політики.
- •12. Форма держави.
- •13. Форма держави в сучасній Україні.
- •14. Форма правління в сучасній Україні.
- •15. Федеративна держава.
- •16. Конфедерація.
- •17. Регіон як об’єкт управління.
- •18. Економічне районування.
- •19. Адміністративно-територіальний устрій сучасної України.
- •20. Адміністративні реформи в Україні.
- •Загальні засади адміністративної реформи
- •21. Структура регіону як основа формування моделі розвитку регіону.
- •22. Взаємозв’язок регіонального і державного управління в розвитку регіону.
- •23. Основні функції регіонального управління.
- •24. Законодавче забезпечення регіонального розвитку в Україні.
- •25. Основні проблеми регіонального розвитку в сучасній Україні.
- •26. Роль регіону в національній економіці України.
- •27. Основні функції регіонального управління.
- •28. Галузева структура економіки регіону.
- •29. Функціональна структкра економіки регіону.
- •30.Економічні повноваження регіональних і територіальних органів влади
- •31. Регіонально-адміністративний менеджмент.
- •32. Механізм управління розвитком регіону.
- •33.Роль органів державного управління в процесі регіонального розвитку.
- •34.Вплив Кабінету Міністрів України на розвиток регіонів.
- •35.Роль Центральних органів виконавчої влади в реалізації регіональної політики.
- •36. Статус і повноваження місцевих державних адміністрацій.
- •37 Роль місцевих рад у вирішенні проблем місцевого самоврядування
- •38. Взаємодія місцевого самоврядування і місцевих адміністрацій.
- •39. Структурні елементи місцевого самоврядування.
- •40. Територіальне планування та його завдання.
- •41. Територіальні прогнози.
- •42. Програмні документи економічного і соціального розвитку регіону.
- •43. Територіальне програмно-цільове планування й управління.
- •45.Регіональний бюджетний менеджмент.
- •46. Управління факультативними територіями.
- •47. Регіональний бюджетний менеджмент.
- •48. Організація бюджетного процесу на регіональному рівні.
- •49. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону.
- •50. Еколого-соціально-економічні системи як об’єкт регіонального управління.
- •51. Формування фінансово-кредитного механізму природокористування.
- •52. Екологічний маркетинг регіону.
- •53. Еколого-економічна безпека регіону.
- •54. Управління промисловим розвитком регіону.
- •55. Регіональне управління аграрним сектором в умовах ринкової економіки.
- •56. Управління розвитком соціальної сфери регіону.
- •57. Державна політика регіонального вирівнювання.
- •58. Ринкові механізми регіонального розвитку.
- •59. Регіональне управління інноваційним розвитком.
- •60. Управління регіональною безпекою.
22. Взаємозв’язок регіонального і державного управління в розвитку регіону.
У законодавстві під регіоном розуміють частину території України, яка володіє сукупністю природних, соціально-економічних, національних, культурних та інших умов. Кордони регіону можуть співпадати, а можуть і не співпадати з межами адміністративно-територіального поділу, або регіон може об'єднувати територію кількох одиниць. Це слід враховувати під час аналізу засад регіонального державного управління, оскільки галузеве управління не ізольовано від міжгалузевого й регіонального, вони доповнюють одне одного, тісно взаємодіють під час реалізації загальнодержавних і регіональних програм, здійсненні органами виконавчої влади своїх функцій у відповідних сферах.
Характерним для регіонального управління є те, що його здійснюють місцеві органи виконавчої влади, які діють у межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
Обласні, районні, міські в Києві та Севастополі державні адміністрації виконують функції регіонального управління на підпорядкованих їм територіях, забезпечують реалізацію в області, районі, місті завдань соціально-економічного розвитку, виконання на місцях законів і актів, прийнятих Верховною Радою, Президентом і Кабінетом Міністрів України, а також зв'язок з органами місцевого самоврядування.
Регіональне управління виявляється в компетенції органів самоврядування відносно місцевих державних адміністрацій, які їм підзвітні та підконтрольні, в частині прийнятих останніми до виконання делегованих їм повноважень.
На регіональному рівні виконують свої функції підприємства й установи. Їх адміністрація безпосередньо, з урахуванням особливостей адміністративно-територіальних одиниць, здійснює управління трудовими колективами, спрямовує їх діяльність на виконання завдань виробничого, соціального та іншого характеру.
На державному рівні проголошено, що регулювання соціально-економічного розвитку регіонів належить до пріоритетних завдань державного управління, є одним із ключових питань у процесі становлення нової моделі соціально орієнтованої ринкової економіки в Україні, вагомим механізмом забезпечення територіальної цілісності та стабільності в державі.
Питання розвитку і взаємодії регіонів є надзвичайно актуальними для України, адже відсутність обґрунтованої політики регіонального розвитку держави може призвести до зростання диспропорцій та загострення економічних, політичних і соціальних проблем.
Державне регулювання регіонального розвитку передбачає організовані системні дії щодо забезпечення сталого і збалансованого функціонування регіональних систем, що мають на меті покращання якості та підвищення рівня життя населення.
Державне регулювання регіонального розвитку поширюється на ті сфери діяльності, які віднесено до компетенції державного рівня управління. До них належать: політика природокористування, соціальна політика, цінова
та кредитна політика, розробка правових норм розвитку економіки, визначення податкової політики та її диференціація з урахуванням стимулювання процесу становлення ринкових відносин у регіоні, визначення режиму зовнішньоекономічної діяльності регіону тощо.
Метою державного регулювання територіального розвитку має бути стимулювання розвитку територій, нездатних функціонувати в режимі саморозвитку, та підтримка й активізація соціальної мобільності населення окремих регіонів.
