48 Бюдже?тний контро?ль як різновид державного фінансового контролю

Бюдже?тний контро?ль – різновид державного фінансового контролю, що здійснюється в бюджетному процесі та направлений на встановлення законності, достовірності, економічної ефективності діяльності учасників бюджетного регулювання табюджетного процесу. За своєю сутністю бюджетний контроль являє собою систему заходів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, спрямованих на забезпечення законності дій учасників бюджетного процесу під час складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджетів і звітування про їх виконання з використанням специфічних форм і методів їх організації.

Бюджетний контроль є останньою, заключною підсистемою бюджетного механізму. Він дає можливість встановити наскільки ефективно, раціонально, економно та законно використовувалися бюджетні кошти, чи були задіяні всі резерви стосовно наповнення дохідної частини бюджетів. Внаслідок виявлення зловживань держава може відшкодувати нанесені їй збитки. Одночасно за допомогою бюджетного контролю можна попередити порушення бюджетної дисципліни, нераціональне та нецільове спрямування бюджетних коштів. Бюджетний контроль обслуговує всі стадії бюджетного процесу, що надає йому універсального характеру управлінської діяльності. Бюджетний контроль є однією з функцій управління бюджетною системою.

Головною метою бюджетного контролю є забезпечення законності бюджетної діяльності, тобто контроль за дотриманням бюджетного законодавства всіма учасниками бюджетних відносин.

Об’єктом бюджетного контролю є відповідні бюджети (державний, місцеві) та бюджетна діяльність учасників бюджетних правовідносин.

Суб’єктами бюджетного контролю є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації державної та комунальної форми власності, їх посадові особи. Суб’єктів бюджетного контролю прийнято поділяти на контролюючих (ті, хто контролює) та підконтрольних осіб (ті, кого контролюють).

Підконтрольними суб’єктами є органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, які отримують, перераховують чи використовують бюджетні кошти.

Контроль, відповідно до статті 26 Бюджетного кодексу України, забезпечує:

оцінку управління бюджетними коштами (включаючи проведення державного фінансового аудиту);

правильність ведення бухгалтерського обліку та достовірність фінансової і бюджетної звітності;

досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень;

проведення аналізу й оцінки стану фінансової і господарської діяльності розпорядників бюджетних коштів;

запобігання порушенням бюджетного законодавства та забезпечення інтересів держави у процесі управління об’єктами державної власності;

обґрунтованість планування надходжень і витрат бюджету.

Класифікація бюджетного контролю в Україні здійснюється за різними ознаками. За суб’єктами бюджетного контролю виділяють:

державний бюджетний контроль;

місцевий бюджетний контроль;

відомчий бюджетний контроль;

внутрішній бюджетний контроль;

громадський бюджетний контроль.

За часом проведення контрольних дій бюджетний контроль поділяться на:

попередній бюджетний контроль;

поточний бюджетний контроль;

наступний бюджетний контроль.

59 Управління матеріальними активами державних організацій

Матеріальні активи - Активи, які можна побачити або доторкнутися до них, мають матеріальну форму. До довготермінових матеріальних активів часто відносять нерухоме майно та основні виробничі засоби.

Ч. 1 ст. 141 ГК України узагальнено встановлює перелік об'єктів, що належать до державного майна у сфері господарювання:

1.Цілісний майновий комплекс підприємства може бути об'єктом купівлі-продажу та інших угод, на умовах і в порядку, визначених Господарським кодексом та законами, прийнятими відповідно до нього (ч. 3 ст. 66 ГК України).

2.Нерухоме майно державних підприємств - це земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

3.Режим нерухомої речі може бути поширено законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації (ч. 2 ст. 181 ЦК України).

4.Інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств - це майно (річ), яке наділене тільки йому властивими ознаками, що вирізняють його з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи його.

5.Акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності.

Держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника не лише стосовно майна, але також і щодо об'єктів права власності Українського народу, зазначених у ч. 1 ст. 148 ГК України - землі, її надр, атмосферного повітря, водних та інших природних ресурсів, що знаходяться в межах території України, природних

Міністерства, які здійснюють управління державним майном, таким чином: приймають рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ і організацій, заснованих на державній власності; затверджують статути (положення) таких підприємств, контролюють їх дотримання та приймають рішення у зв'язку з порушенням статутів (положень); укладають і розривають контракти з керівниками підприємств, установ і організацій, заснованих на державній власності; контролюють ефективність використання і збереження закріпленого за підприємствами державного майна; дають згоду Фондові державного майна України на створення спільних підприємств будь-яких організаційно-правових форм, до статутного фонду яких передається майно, що є державною власністю; готують разом з відповідними місцевими радами висновки та пропозиції Кабінету Міністрів України щодо розмежування майна між державною, республіканською (Автономної Республіки Крим) і комунальною власністю; беруть участь у підготовці та укладенні міжнародних договорів України з питань державної власності.

Кабінет Міністрів України встановлює перелік державного майна, яке безоплатно передається у власність відповідних територіальних громад (комунальну власність).