Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Криминалистика.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
50.11 Кб
Скачать

60.Джерела інформації про ознаки зовнішності людини і способи її одержання.

Інформацію про ознаки зовнішності людини одержують із певних джерел: безпосереднього та опосередкованих.

Безпосереднє джерело-це особисте сприйняття слідчим, спеціалістом, іншим працівником правоохоронних органів ознак зовнішнього вигляду живої особи, трупа, які він безпосередньо спостерігає.

Опосередковані джерела складають відображення ознак зовнішності в матеріальних та ідеальних слідах.

До матеріальних слідів належать: сліди-відображення та їх копії (людини, частин її тіла: рук, ніг, зубів тощо, знарядь, інструментів та інших предметів, застосовуваних особою); сліди-предмети (ті ж знаряддя, інструменти та ін.); череп, кісткові останки (серед іншого зубний апарат); частини розчленованого трупа; фотознімки, кіно -, відеофільми, рентгенограми; копії - посмертні маски обличчя та зліпки з інших частин тіла, скульптурні та графічні портрети як результат реконструкції обличчя за черепом.

Ідеальними слідами є уявні образи, зафіксовані в пам'яті людини-очевидця, яка сприймала ознаки зовнішнього вигляду особи (свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого). Копіями ідеальних слідів є: записи в документах: процесуальних - протоколах слідчих дій, наприклад протоколі допиту, висновку експерта, непроцесуальних - заявах (наприклад, про зникнення особи), історіях хвороби, орієнтуваннях, реєстраційних картах криміналістичного обліку; а також побутові малюнки; спеціально виготовлені суб'єктивні портрети - мальовані, композиційні.

Також за своєю природою відображення зовнішнього вигляду людини можуть бути об'єктивними або суб'єктивними. Об'єктивне відображення зовнішнього вигляду людини утворюється в результаті впливу зовнішності людини (або інфоносія про неї) на різні матеріальні об'єкти. Такими об'єктами можуть бути фотознімки, фотоплівки, відео - і кіноплівки, рентгеноснімки, зліпки, кісткові останки.

Суб'єктивне відображення - це уявний, тобто такий, що виникає в людському мозку, відносно стійкий образ предмета, явища, які у визначений момент не впливають на органи чуття, а також засновані на цьому уявленні різні матеріальні об'єкти. До них відносять: уявний образ, словесні описи, суб'єктивні зображення тощо.

Інформація про зовнішній вигляд людини та відповідні її джерела можуть бути отримані (джерела також виготовлені) під час слідчих (інколи й судових) дій, оперативно-розшукових заходів, попереднього (доекспертного) дослідження, пов'язаного із вивченням ознак зовнішності, перевіркою за криміналістичними обліками, у перебігу інших непроцесуальних заходів (запитів тощо). Серед слідчих дій слід зазначити допити, огляд місця події та трупа, речових доказів, освідування; експертизи - криміналістичні, судово-медична, комплексна медико-криміналістична та ін.

Опис побудований на уявному образі людини, яку спостерігав очевидець. Образ цей з часом втрачає свою повноту, іноді спотворюється під впливом умов його сприйняття та збереження. Тому під час допиту, уточнюючи показання, доцільно використовувати наочну допомогу (комплекти фотознімків людей з різною зовнішністю, схеми, що ілюструють частини, деталі одягу, взуття, речей тощо). Наочне уявлення про ознаки зовнішності, що містяться в уявному образі, дозволяє сформувати так званий суб'єктивний портрет.

Чинники, що впливають на формування уявного образу людини можна розділити на дві групи: а) чинники суб'єктивного характеру; б) чинники об'єктивного характеру. Чинники суб'єктивного характеру, у свою чергу, поділяють на постійні (природжені або придбані); тимчасові властивості та стан особи. Чинники об'єктивного характеру складаються з характеристики зовнішнього вигляду об'єкту сприйняття, умов сприйняття тощо.

Важливе значення мають дані таких криміналістичних обліків: осіб, які зникли безвісти, невідомих хворих, невпізнаних трупів; злочинців за ознаками зовнішності у фотоальбомах, відеотеках, автоматизованому банку даних (АБД).

61.Поняття слідів пам’яті людини та їх властивості. Слід пам`яті – це нове поняття в загальній теорії криміналістики, це незвичайні сліди, які не входять до класу матеріальних, які є предметом слідознавства та трасології. Матеріальні сліди (рук, ніг, транспортних засобів та ін.) вивчені і класифіковані. Це матеріальна субстанція, предмет, який можна побачити, відчути, дослідити і актуалізувати потенційну інформацію, котру він несе. Слід пам`яті, хоча і є продуктом матеріальної діяльності, в певному розумінні нематеріальний, він невидимий і недоступний сторонньому спостерігачеві, його не можна сфотографувати або виявити за допомогою мікроскопа. Слід пам`яті виявляється і розкривається тільки при вільному волевиявленні його джерела – людини. Сліди пам`яті іманентні, їх наявність встановлюється тільки посередньо. Вони відрізняються рядом властивостей, що притаманні тільки ідеальним слідам-відображенням. Вибірковість як властивість безпосередньо пов`язана з активністю формування. Вибірковість на рівні людської свідомості опосередкована багатьма факторами та умовами об`єкта, що пізнається, і суб`єкта відображення. Тому два свідки, які бачили одну і ту саму подію, нерідко свідчать по-різному. Доцільність ідеального відображення нерозривно поєднана з активністю і вибірковістю. Доцільність визначається завданням діяльності, метою відображення-пізнання певних події, факту, предмета. Доцільність і вибірковість являють собою суб`єктивні критерії формування і зберігання сліду пам`яті. Формування і зберігання слідів пам`яті є головною умовою впізнавання раніше сприйнятого взагалі. Відчуття і сприйняття як безпосередні дії зовнішнього середовища на органи чуттів людини не зникають безслідно. Вони закарбовуються і зберігаються в пам`яті у вигляді “сліду”, природа якого досі викликає дискусію. Разом з тим сам факт зберігання сліду – загальновизнана реальність. Якби мислені образи, що виникають в момент сприйняття, раптом зникали, то людина щоразу сприймала б події і предмети як зовсім їй незнайомі і, відповідно, не змогла б їх впізнати. Підсумовування – це властивість психічного відображення, а отже, сформованого сліду пам`яті в процесі сприйняття. Процес підсумовування допустимо уявити як поступове накопичування інформації про окремі властивості предмета або події, що вивчаються. Даний процес закінчується синтезуванням інформації в єдиний мислений образ – слід пам`яті. Останнє треба враховувати під час вербальних слідчих дій і об`єктивність свідчень оцінювати через час сприйняття з урахуванням психологічного типу особи суб`єкта. Крім названих властивостей, ідеальні сліди відображення мають ще одну якість – випереджувальне відображення, суть якого зводиться до обробки та оцінки одержаної інформації на основі накопиченого практичного досвіду. Всяка людська діяльність з урахуванням минулого досвіду сформує слід пам`яті, який являтиме програму поведінки на сьогоднішній день, що не суперечитиме досягненню майбутньої мети.

Отже, збираючи і закріплюючи інформацію про факти минулого, слідчий створює систему доказів, націлену на встановлення істини в майбутньому, або інакше, підсумовуюча властивість відображення лежить в основі побудови слідчих версій. За слідами пам`яті проводяться оперативне та процесуальне впізнання людей та речей. Однак найрозповсюдженим способом одержання доказової інформації за допомогою слідів пам`яті є допит підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідків. Звідси випливає, що переказати зміст ідеального відображення джерело може тільки під час спілкування, форми і методи якого розробляє слідча тактика.