Міністерство культури україни кам’янець-подільський коледж культури і мистецтв

Тема 4.2.

Укладач: А.І.Вергун – викладач циклової комісії соціально-економічних дисциплін Кам’янець-Подільського коледжу культури і мистецтв

ПЛАН

1. Реанімація. Штучне дихання. Закритий масаж серця.

2. Одночасне проведення реаніматорами штучного масажу серця та штучного дихання.

1. Реанімація. Штучне дихання. Закритий масаж серця

Методика проведення штучного дихання і закритого масажу се­рця. Штучне дихання і закритий масаж серця є основними прийомами реанімації — комплексу заходів, спрямованих на оживлення потерпілого, який знаходиться у стані біологічної смерті. На сьогодні основним за­вданням реанімації є застосування тих методів оживлення, які науково обгрунтовані й доказово призводять до оживлення більшої кількості лю­дей. У світі дві громадські організації систематично аналізують випадки оживлення, їх ефективність і пропонують громадянам на етапі першої допомоги та медикам на усіх наступних етапах надання медичної допо­моги рекомендації стосовно найбільш ефективних прийомів оживлення: Американська асоціація кардіологів і Європейська рада реанімації. Їх останні рекомендації 2005 року є основою для проведення оживлення в багатьох країнах. Нещодавно до них приєдналася й Україна, тому в пода­льшому технологія оживлення буде описана стосовно рекомендацій в основному Європейської ради реанімації.

Перед початком знайомства із технологією серцево-легеневої реані­мації пригадаймо послідовність ваших дій у випадку, коли ви стали свід­ком нещасного випадку і вирішили надати першу допомогу.

1. Огляньте місце пригоди і з’ясуйте:

• чи безпечним воно є для вас;

• що трапилося (це дозволить передбачити, якими були травмувальні чинники, якими є вірогідні ураження в потерпілих і їх тяжкість);

• кіль­кість потерпілих;

• чи в змозі оточуючі вам допомогти.

2. Якщо місце є безпечним, обережно потрясіть за рамена потерпіло­го і голосно запитайте «З вами все гаразд? Вам потрібна допомога?». Як­що потерпілий не реагує на ваші запитання, попросіть іншого свідка ви­кликати за номером «103» бригаду швидкої медичної допомоги (якщо свідків немає, зробіть це самотужки).

Якщо ви наодинці з потерпілим (і це дитина), оцініть його стан за методикою АВС і виконайте протягом 2 хв п’ять циклів серцево- легеневої реанімації, а після цього зателефонуйте за номером «103». Така послідовність ваших дій зумовлена високою чутливістю дітей до гіпоксії та швидким настанням незворотних змін у їхньому мозку.

Іл. 2.2. Визначення зором, слухом і дотиком, чи потерпілий правильно дихає

Іл. 2.1. Спосіб забезпечення прохідності дихальних шляхів

3. Забезпечте прохідність дихальних шляхів:

• розмістіть потерпіло­го спиною на твердій поверхні;

• зробіть прохідними дихальні шляхи і визначте, чи дихає потерпілий нормально: звільніть йому дихальні шля­хи, закиньте назад голову й підніміть нижню щелепу. Це потрібно зроби­ти в такій спосіб: покладіть свою руку на чоло потерпілому й обережно закиньте його голову назад; подушечки пальців покладіть на нижню ще­лепу потерпілого, а потім підніміть її для того, щоб зробити прохідними дихальні шляхи (іл. 2.1).

Цей метод ліквідує перешкоди на шляху повітря до легень. Дійте в такий спосіб незалежно від того, при свідомості потерпілий чи ні. Отож зором, слухом і дотиком (протягом 5—10 с) визначайте, чи правильно по­терпілий дихає (іл. 2.2), а саме:

• оцініть поглядом рухи грудної клітки;

• вслухайтеся в дихальні шуми біля рота потерпілого; постарайтеся відчути рух повітря на своїй щоці. Якщо маєте сумнів щодо правильності дихання, дійте так, ніби воно є неправильним.