Наумова Ірина в'ячеславівна

провідний науковий співробітник Державного науково-дослідного інституту МВС України

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Кулик Олександр Георгійович

Ситуативне запобігання злочинам у великому місті

Ситуативне запобігання злочинам, тобто спеціально-кримінологічні заходи, спрямовані на усунення умов, які сприяють або полегшують вчинення злочинів, збільшення можливостей для встановлення та затримання злочинців [1,с.303], в останні десятиріччя стало одним із головних напрямів запобіжної діяльності в багатьох великих містах (мегаполісах) світу.

Такі заходи найбільшою мірою відповідають політико-правовому режиму сучасного ліберального суспільства, оскільки вони не є примусовими, не обмежують зовсім або обмежують лише незначною мірою права і свободи людини, з розумінням сприймаються населенням.

Більшість із вказаних заходів передбачають розбудову спеціальних споруд, установлення технічних засобів тощо, що потребує виділення серйозних матеріальних коштів з бюджету міста. Але проблема недостатності коштів може бути вирішена за рахунок здійснення цих заходів поступово, спочатку у формі експериментального опробування. Навіть при обмеженому використанні дієвість цих заходів буде наочною і здійснюватиме позитивний вплив на мешканців міста. При поступовому розширенні зазначених заходів їх доцільність і корисність виявляться повною мірою.

Реалізація ситуативного запобігання злочинам має здійснюватися широким колом органів та організацій, за обов'язкової участі представників прокуратури та органів внутрішніх справ.

Перелік типових заходів ситуативного запобігання злочинам у мегаполісі може, на нашу думку, включати:

1. Поступове забезпечення нормального рівня освітленості всіх громадських місць міста. Як доведено багатьма кримінологічними дослідженнями, високий рівень освітленості є вагомим стримуючим фактором для частини осіб з антисуспільною установкою, які схильні до вчинення корисливо-насильницьких та корисливих злочинів, хуліганських та насильницьких діянь і навпаки, наявність темних місць на вулицях, в під'їздах полегшує прийняття рішення про їх вчинення. Органи внутрішніх справ мають постійно співпрацювати з міськими органами влади, відповідними інженерними службами для вирішення цього питання.

2. Дотримання при розробленні проектів будинків, споруд тощо та їх будівництві певних вимог безпеки. Йдеться про можливість спостерігати за усіма частинами будинку або споруди, відсутність неконтрольованих, важкодоступних місць тощо. Реалізація цього заходу потребує налагодження тісної співпраці органів внутрішніх справ з органами місцевої влади, службами містобудування та архітектури.

3. Будівництво та функціонування на території міста спеціальних об'єктів збереження і схоронності майна — камер схову, автостоянок, паркінгів тощо. Здійснення такої діяльності базується на взаємній зацікавленості власників майна, які таким чином суттєво підвищують рівень його схоронності, та органів місцевої влади, які у такий спосіб звужують можливості протиправного заволодіння ним, позбавляються необхідності здійснювати діяльність щодо розкриття та розслідування злочинних посягань на таке майно, які могли б бути вчиненні за умови його недостатньої охорони.

Наявність розвиненої системи таких об'єктів є важливої ознакою рівня безпечності життя у мегаполісі.

4. Укріплення об'єктів технічними засобами, що унеможливлюють або утруднюють проникнення до них: номерні замки в багатоповерхових житлових будинках, сигналізація з виведенням сигналу на пульт охорони; спеціальні засоби захисту від проникнення до фінансово-кредитних установ, об'єкті зберігання речей підвищеної цінності та небезпечних матеріалів тощо.

Зазначені технічні засоби протягом останнього десятиліття активно використовуються у великих містах країни, але на багатьох міських об'єктах рівень забезпечення ними є ще недостатнім. Особливо це стосується житлових будинків старої забудови.

5. Використання спеціальних пошукових засобів виявлення зброї та вибухівки в аеропортах, окремих громадських місцях, при проведенні масових заходів тощо. По мірі вдосконалення технічних засобів виявлення зброї та вибухівки цей запобіжний захід набуває все більшої ваги. Слід зазначити, що таким чином можна запобігти вчиненню найбільш суспільно небезпечних злочинних проявів — терористичних актів, групових хуліганських дій та масових заворушень з використанням зброї.

6. Встановлення відеокамер спостереження на основних магістралях, будинках, у яких розташовані центральні органи державної та місцевої влади, фінансово-кредитних установах, інших установах та організаціях, стадіонах, об'єктах торгівлі тощо. Використання таких камер набуло значного поширення у мегаполісах багатьох країн. Цікавий досвід в цьому плані накопичений зокрема у Москві [2].

Запобіжний ефект від наявності у місті мережі відеокамер важко переоцінити. Відеоматеріали про вчинення злочину суттєво збільшують можливості для розшуку злочинця та доведення його вини у вчиненому злочину. Успішне використання відеозаписів при розкритті конкретних злочинів за допомогою ЗМІ стає відомим населенню, і стримує осіб з антисуспільною установкою від вчинення злочинів у містах розташування відеокамер. По мірі збільшення у мегаполісі кількості відеокамер, їх позитивний вплив на криміногенну ситуацію у громадських місцях буде значно підсилюватись.

7. Патрулювання, яке здійснюють співробітники патрульно-постової служби ОВС. За допомогою цієї традиційної форми роботи ОВС здійснюється значний запобіжний вплив на стан злочинності в місті. У великому місті можна використовувати різні види та форми патрулювання, міняти тактику несення служби, але його дієвість залишається незмінною.

8. Здійснення спеціальних операцій, рейдів щодо запобігання злочинам різних видів, виявлення осіб, які їх вчинили, та притягнення їх до відповідальності. Ця форма запобіжної діяльності довела свою ефективність в процесі багатолітнього застосування і має використовуватись в подальшому. Рейди можуть проводитись в місті на різних видах об'єктів — ринках, вокзалах, автомагістралях тощо.

9. Співробітництво органів внутрішніх справ із суб'єктами, які здійснюють функцію нагляду за об'єктами різного роду та їх охорону — працівниками приватних охоронних структур, консьєржами тощо. Таке співробітництво має значні перспективи, особливо враховуючи розширення і підвищення рівня діяльності зазначених структур.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Руководящие принципы для предупреждения преступности. Резолюция 2002/13 Экономического и Социального Совета, приложение // Сборник стандартов и норм Организации Объединенных Наций в области предупреждения преступности и уголовного правосудия. Организация Объединенных Наций, Нью–Йорк, 2007. - С. 302-310. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.unodc.org/pdf/criminal_justice/ Compendium_UN_Standards_and_Norms_CP_and_CJ_Russian.pdf).

2. Видеокамеры сведут криминал на нет. Вечерняя Москва. Портал городских новостей. 19 сентября 2011. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.vmdaily.ru/article/ 124294.html