Бугаєць Артем Вікторович

здобувач Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор Голіна Володимир Васильович

Особа корисливого насильницького злочинця, який скоює посягання на залізничному транспорті

Кримінологічне дослідження особи злочинця має важливе значення не тільки для розвитку кримінологічної науки, а й для практичної діяльності правоохоронних органів.

В кримінологічній науці існує низка визначень особи злочинця.

Предметне визначення «особи злочинця» запропоновано професором В.В. Голіною, як узагальнений портрет злочинця, який складається з сукупності природжених і соціально надбаних рис, якостей, властивостей, пороків, що в тій чи іншій мірі типово притаманні людям, які вчинили злочин і в яких ці властивості, якості та риси виявились [1, с.96].

Особа корисливого насильницького злочинця, що скоює протиправні посягання на залізничному транспорті має певні особливості, які обумовлюються специфікою функціонування залізничного транспорту.

Можна навести деякі основні соціально-демографічні, фізичні, кримінально-правові і морально-психологічні риси відповідного портрету.

Вибірковий аналіз кримінальних справ за останні 8 років засвідчив, що за статтю насильницькі грабежі на залізничному транспорті в абсолютній більшості випадків вчинюються чоловіками (95%).

Вказаний факт свідчить про усталеність другорядних ролей жінок при вчиненні «залізничних» корисливих насильницьких посягань.

Сучасна корислива насильницька злочинність на залізничному транспорті має виключно молодіжний характер, так як в середньому більш ніж у 90% випадках відповідний злочин вчинено особою періоду 14-35 років вікового періоду. При цьому, найбільшу питому вагу з них складають 18-24 річні особи.

На наш погляд, особам, що перебувають у зазначеному юному віці властивий максималізм, тяга до миттєвого задоволення своїх незначних матеріальних потреб, схильність до необдуманих, різких вчинків, які реалізуючись на досліджуваних об’єктах запобіжного впливу трансформуються у насильницьке посягання з метою отримання саме «тут» та «зараз» корисливого результату. Сприяє цьому і, притаманний молоді, нормальний стан здоров’я та, як наслідок, задовільна фізична форма.

Наступною за поширеністю грабежів та розбоїв на залізничному транспорті виступає група 25-29 річних злочинців (17-32%), що пов’язано із подвійним механізмом поповнення лав контингенту корисливих насильницьких злочинців: 1) перехід з попередньої вікової групи; 2) поповнення з прошарку осіб, що самовільно відмовились від визначення свого місця на ринку праці, професійній самореалізації, створенні сім’ї тощо [2, с. 126].

Завершальна стадія молодості 30-35 років характеризується деяким спадом корисливої насильницької активності. Вказаний чинник пов'язаний з низькодоходним характером досліджуваного різновиду залізничної злочинності.

Злочинці вказаної вікової категорії, як правило, є декласованими та деморалізованими рецидивістами, які мають стійкі антисоціальні життєві позиції. Їм байдужа своя подальша доля. Корисливі насильницькі посягання на залізничному транспорті вони вчиняють виключно для отримання негайної можливості вжити дешеві алкогольні напої і не переймаються наслідками вчиненого злочину та кримінальної відповідальності за нього.

Дані ознаки притаманні і найбільш досвідченим віковим категоріям 41-50 років та 51-60 років, які є непоказовими для корисливої насильницької активності на залізничному транспорті.

Отже саме молодь, в силу своїх фізичних, психічних та соціальних рис, є найбільш сприятливою для реалізації можливостей протиправного насильницького збагачення в умовах залізничного транспорту.

Освітній рівень та професійна зайнятість «залізничних» корисливих насильницьких злочинців демонструє той факт, що протягом останніх 7 років насильницькі грабежі на залізничному транспорті майже 98% осіб вчинили з середньою або неповною середньою освітою. Що стосується розбоїв, то майже в усіх випадках відповідні напади скоєно також особами з середньою або неповною середньою освітою. Тобто освітянський рівень корисливих насильницьких злочинців находиться в рамках їх інтелектуальних можливостей та ілюструє їх орієнтованість на робітничі та некваліфіковані спеціальності.

На час скоєння злочину не працювало близько 88% грабіжників та 82% розбійників. Працювало в різноманітних організаціях та підприємствах 5% та 6%, являлись учнями навчальних закладів 7% та 12% відповідно.

Таким чином, сучасна корислива насильницька злочинність на залізничному транспорті в значній мірі є породженням соціально-економічного неблагополуччя країни, коли працездатні юні особи та молодь не тільки не мають роботи, але і не хочуть навчатись та працювати, надаючи перевагу злочинному шляху отримання необхідних матеріальних благ.

З іншого боку, небажання працювати та зайняти своє гідне місце в суспільстві, як наслідок, відсутність засобів існування, деморалізована свідомість сприяє зародженню у особи корисливого мотиву, який вона хоче як найшвидше та найпростіше реалізувати. Для неї насильницький спосіб та залізничні умови – дві запоруки успіху.

Важливу роль в житті кожної людини займає родина, в якій вона появляється на світ, з роками набуває певні моральні цінності, там формується її світогляд. Саме вона покликана позитивно впливати на розвиток особистості, огороджувати її від негативного впливу різноманітних девіантних проявів.

За результатами проведеного вибіркового дослідження відповідних кримінальних справ встановлено, що близько 92,7% грабіжників та 86,6% розбійників, що вчинили відповідні посягання на залізничному транспорті знаходились в позашлюбних відносинах.

Важливим є той факт, що близько половини розбоїв та більше третини насильницьких грабежів на залізничному транспорті протягом 2005-2012 років скоєна особами в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння.

Загальновідомо, що показовою ознакою кримінально-правової характеристики особи злочинця є факт притягнення останнього до кримінальної відповідальності за раніше вчинений злочин.

Протягом останніх 8 років майже половина насильницьких грабіжників та розбійників раніше притягувались до кримінальної відповідальності за вчинені різноманітні злочини. Близько третини засуджених спеціалізувались виключно на корисливих насильницьких посяганнях.

Отже, при перебуванні особи на залізничному транспорті, наявність кримінального минулого автоматично розбуджує колись здобуті злочинні навики. Для осіб же, які раніше не були судимі, станції, вокзали та поїзди являються тим «оазисом в пустелі», де можна успішно насильницьким шляхом реалізувати свої порочні корисливі потреби.

Щодо форми співучасті, як кримінально-правової ознаки особи злочинця, то нами встановлений переважно одноособовий характер вчинених посягань.

Підсумовуючи викладене, можливо виділити основні кримінологічно визначальні риси «портрету» злочинця, який скоїв корисливе насильницьке посягання на залізничному транспорті. Як правило, це молоді деморалізовані чоловіки віком до 30 років, які не одружені, мають середній рівень освіти, не мають місця роботи та стабільного заробітку. Посягання здійснюють одноособово та в стані алкогольного сп’яніння.

Представлена стисла кримінологічна характеристика осіб, що вчинили корисливі насильницькі злочини на залізничному транспорті, дозволяє з’ясувати їх особливості, виявити несприятливі умови їх формування та, як наслідок, забезпечити належну запобіжну діяльність.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Голіна В.В. Кримінологічні та кримінально-правові проблеми боротьби з бандитизмом: соціально-правове і кримінологічне дослідження: Монографія. – Х.: Регіон-інформ, 204. – 212 с. 2. Головкін Б.М. Корислива насильницька злочинність в Україні: феномен, детермінація, запобігання: монографія. – Х. : Право, 2011. – 432 с.