Лантінов Ярослав Олександрович

доцент кафедри кримінально-правових дисциплін Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, кандидат юридичних наук, доцент,

Куц Анна Володимирівна,

студентка 3-го курсу юридичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Реформування кримінальної юстиції – свідчення зміни парадигм в науці кримінального права україни

У даний час в Україні здійсняється суттєве реформування кримінальної юстиції – прийнятий і вступив в законну силу Кримінальний процесуальний кодекс України (далі – КПК), готуються зміни до Кримінального кодексу України, пов'язані з виділенням кримінальних проступків, обговорюється створення нового правоохоронного органу – фінансової поліції. Значущою рисою реформування кримінальної юстиції виступає прагнення до забезпечення прав і свобод людини. Так, при обґрунтуванні необхідності прийняття законопроекту в «Пояснювальній записці до проекту Кримінального процесуального кодексу України» вказується, що проект нового КПК спрямований на вдосконалення правового регулювання у сфері кримінального судочинства, привнесення в нього європейських цінностей і принципів, перетворення неухильного дотримання прав людини в ключову ідею всього кримінального процесу, а також на забезпечення реальної, а не задекларованої рівності можливостей сторін кримінального провадження і затвердження змагальності процесу. Також у названій пояснювальній записці вказувався ряд принципових недоліків наявного кримінального процесу (очевидний обвинувальний ухил, низька ефективність досудових і судових процедур, їх надмірна забюрократизованість), констатувалась неможливість його реформування окремими актами і визнавалася необхідність введення нового КПК. Слід підкреслити, що укладачі вищевказаної пояснювальної записки продемонстрували розуміння того, що забезпечення дотримання основних прав людини вимагає ефективного механізму регулювання діяльності державних органів, покликаних здійснювати розслідування та здійснювати розгляд питань, пов'язаних з притягненням особи до кримінальної відповідальності [1]. Також і в «Пояснювальній записці до проекту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо введення інституту кримінальних проступків» зазначено, що метою проекту є реалізація державної політики щодо гуманізації кримінальної відповідальності [2].

Необхідно також відзначити, що реформування кримінальної юстиції в дусі гуманізації кримінальної відповідальності і забезпечення пріоритету прав людини здійсняється поруч зі здійсненням державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства, одним з правових виразів якої виступає Указ Президента України 24 березня 2012 року № 212/2012 «Про затвердження Стратегії державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні та першочергові заходи щодо її реалізації». До головних пріоритетів державної політики України також відноситься і прагнення до побудови інформаційного суспільства – суспільства орієнтованого на розвиток, задоволення інтересів людей і підвищення якості життя [3]. Таким чином, можливо стверджувати, що в Україні здійснюється суттєве реформування державної політики у ряді напрямків, які, тим не менше, мають об'єднуючу ціль – трансформацію українського суспільства в «громадянське» й «інформаційне». При цьому ідея (принцип) забезпечення пріоритету прав людини, закріплена в Конституції України та виражена в її праві, має методологічне значення для науки кримінального права.

Методологічне значення принципу забезпечення пріоритету прав людини полягає в тому, що в кримінально-правовий дискурс мають бути введені такі поняття, які відповідають парадигмам «громадянське суспільство», «інформаційне суспільство» і замінити поняття відповідні парадигмам «індустріальне суспільство», «нормативізм». Хотілося б відзначити, що знання, отримане в рамках замінних парадигм, не є помилковим або застарілим – воно вимагає «переінтерпретації» в термінах парадигм, що набирають актуальності.

Таким чином, дослідження, що виконуються для наукового забезпечення функціонування системи кримінальної юстиції, реформованої в руслі перетворення українського суспільства в суспільство «громадянське» і «інформаційне», повинні виходити з відповідних концепцій, які і повинні виступати парадигмами для кримінально-правових гіпотез і теорій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Пояснювальна записка до проекту Кримінального процесуального кодексу України : Картка законопроекту // Верховна рада України : офіційний веб-портал [Електронний ресурс] : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651% D0% B6-17/card2#Card

2. Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо введення інституту кримінальних проступків» : Картка законопроекту // Верховна рада України : офіційний веб-портал [Електронний ресурс] : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1? pf35 1 1=42733

3. Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 12. – ст.102.