Курбатов Ростислав Олегович

курсант 3-го курсу факультету з підготовки слідчих Харківського національного університету внутрішніх справ

Науковий керівник: кандидат юридичних наук Васильєв Андрій Анатолійович

Незаконні дії з електронними грошима в контексті ст. 200 кк україни

Стрімкий розвиток інформаційних та мережевих технологій, поява інноваційних продуктів, поширення застосування інформаційно-телекомунікаційних систем поставили перед суспільством питання захисту від протиправних посягань як особистої інформації, так і важливого сегменту національної економіки – кредитно-фінансової сфери. На особливу увагу заслуговує збільшення обсягів безготівкових платежів, що стають передумовою для поширення посягань, які вчинюються з використанням електронних грошей. При цьому йдеться про банківські рахунки емітента електронних грошей, а не окремих їх користувачів.

Слід зазначити, що кількість операцій із використанням електронних грошей, за даними Європейського Центрального Банку, у 2010 році склала лише близько 1 млрд. транзакцій, а у вартісному виразі сягнула 28 млрд. євро.. Це становило 1,3% від загальної кількості платіжних транзакцій (крім міжбанківських) в ЄС [1, с. 20].

Термін «електронні гроші» є відносно новим у науковій літературі і часто використовується до широкого спектра різних платіжних інструментів, що ґрунтуються на інноваційних технічних рішеннях у сфері роздрібних платежів [4, с. 8]. Одне з поширених «технічних» визначень поняття «електронні гроші» наведене в Глосарії термінів, які використовуються в платіжних і розрахункових системах, оприлюдненому в 2001 році Банком міжнародних розрахунків: електронні гроші – це «вартість, яка зберігається в електронному вигляді на таких пристроях як чіпова картка або накопичувач на жорсткому диску персонального комп’ютера» [4, с. 14].

Нормативне ж визначення електронних грошей надано у п. 1.3 Положення «Про електронні гроші в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.11.2010 р. № 481 (далі – Положення), де вказано, що електронними грошима є одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими, ніж емітент, особами і є грошовим зобов’язанням емітента [2].

Щодо вимог до випуску та обігу електронних грошей, то їх можна звести до декількох ключових моментів, що базуються на нормах Положення:

1. Користувачами електронних грошей можуть бути лише фізичні особи.

2. Юридичні особи можуть лише приймати електронні гроші для оплати товарів і послуг, проте не можуть перераховувати ці кошти фізичним особам та іншим юридичним особам і витрачати ці кошти для оплати товарів/послуг крім «товарів у електронному вигляді для власних виробничих (господарчих) потреб».

3. Електронні гроші випускаються лише банками, хоча окремі функції по обслуговуванню системи можуть виконуватись агентами банків.

4. Електронні гроші випускаються в гривні.

5. Обсяг електронних грошей на одному пристрої обмежений до 8000 грн.

6. Правила роботи системи електронних грошей погоджуються з Національного банку України.

Враховуючи значущість сфери обігу електронних грошей для суспільства, посягання на порядок їх обігу та функціонування було криміналізовано: відповідальність за незаконні дії з електронними грошима було передбачено ст. 200 Кримінального кодексу України (далі – КК України) (Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення (зміни у вказану норму КК України було внесено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування платіжних систем та розвитку безготівкових розрахунків» від 18 вересня 2012 року № 5284-VI [3]).

Указаною нормою передбачено відповідальність за (1) підробку документів на переказ, платіжних карток чи інших засобів доступу до банківських рахунків, електронних грошей, а так само (2) придбання, (3) зберігання, (4) перевезення, (5) пересилання з метою збуту підроблених документів на переказ, платіжних карток або (6) їх використання чи (7) збут, а також (8) неправомірний випуск або (9) використання електронних грошей. Виходячи з буквального тлумачення вказаної норми можна зробити висновок, що з дев’яти форм прояву об’єктивної сторони лише три стосуються електронних грошей. Такими альтернативними діями відносно електронних грошей виступають: (1) підробка засобів доступу до електронних грошей, (2) неправомірний їх випуск, (3) неправомірне використання електронних грошей. Розглянемо їх більш детально.

1. Підробка, в контексті вказаної норми, стосується наперед оплаченої картки багатоцільового використання – пластикової або іншої картки, яка містить електронні гроші в чипі, інтегрованому на цій картці, або яка є засобом доступу до електронних грошей, що зберігаються в пам’яті комп’ютера. Способами такої підробки, як правило, виступають перекодування чіпу дійсної картки або повне виготовлення (власне підроблення) картки з внесенням до чіпу неправдивої інформації. При цьому останній спосіб передбачає також внесення змін до бази даних з інформацією, що перебуває у інформаційно-телекомунікаційній системі та потребує кваліфікації за сукупністю зі статтями Розділу XVI КК України (Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку).

2. Неправомірний випуск електронних грошей передбачає порушення порядку їх створення емітентом або їх створення не емітентом (порушення п. 2.1 Положення).

3. Неправомірне використання електронних грошей – розрахунки ними під час купівлі товарів, розрахунків з банками тощо. Під неправомірним використанням електронних грошей слід розуміти пред’явлення їх як справжніх з метою здійснення незаконного переказу грошових коштів, незаконного заволодіння певними товарами чи послугами.

Вищевказане тлумачення положень диспозиції ч. 1 ст. 200 КК України, на наш погляд, сприятиме однаковому застосуванню норми у правозастосовній діяльності і може виступати підгунтям подальшої розробки питань кримінальної відповідальності за незаконні дії з електронними грошима.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Віталій Кравчук, Дмитро Науменко, Андрій Глибовець. Електронні гроші в Україні. / Аналітичний звіт. – K.: Альфа-ПІК, 2012. – 64 c.

2. Положення «Про електронні гроші в Україні» : Постанова Правління Національного банку України від 04.11.2010 р. № 481 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1336-10. – Заголовок з екрану.

3. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування платіжних систем та розвитку безготівкових розрахунків : Закон України від 18 вересня 2012 року № 5284-VI // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/5284-17. – Заголовок з екрану.

4. Світовий досвід і перспективи розвитку електронних грошей в Україні: Науково-аналітичні матеріали. Вип. 10 /П.М.Сенищ, В.М.Кравець, В.І.Міщенко, О.О.Махаєва, В.В.Крилова, Н.В.Грищук – К.: Національний банк України. Центр наукових досліджень. 2008. – 145 с.