Кревсун Богдан Володимирович

курсант 2-го курсу юридичного факультету Академії митної служби України

Науковий керівник:кандидат юридичних наук, доцент Гмирко Валерій Петрович

Актуальні аспекти відповідальності за вчинення контрабанди

Контрабанда у кожній державі сприймається як явище суспільно небезпечне, котре несе негативні наслідки відповідно до мети її вчинення. Контрабанда є по-суті діянням, яке направлене на нанесення шкоди державі в цілому, посягаючи на певний вид суспільних відносин. Все це так чи інакше являє собою протиправне діяння, котре тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством. Протидія контрабанді є дуже актуальним питанням для України в умовах сьогодення.

Питання кримінальної відповідальності за контрабанду досліджували такі вчені як Музика А. А., Фесенко Є. В., Омельчук О. М, Навроцький В. О. та інші.

Поняття контрабанди є мінливим в залежності від економічних, соціально-політичних та інших чинників. Проте у вітчизняній науці сформувався відносно сталий підхід до визначення цього поняття. З одного боку контрабанда це незаконне, таємне, переміщення через митний кордон України товарів, коштовностей та інших речей, котрі заборонені або обкладаються митом. З іншого боку під контрабандою розуміється товари або коштовності, які незаконно переміщують через державний (митний) кордон. Тобто контрабанда розглядається і як протиправне діяння і як сам предмет діяння. Ці поняття дають цільне уявлення про контрабанду і не можуть існувати окремо.

Залежно від кількісних показників контрабанди, способу вчинення та предмету залежить її віднесення до адміністративно чи кримінально караної діяння. Так, адміністративна відповідальність за контрабанду передбачена Митним кодексом України[3], а відповідно кримінальна - Кримінальним кодексом України (далі-ККУ)[2].

Як відомо, контрабанда полягає у незаконному переміщенні товарів і предметів через державний кордон поза або з приховуванням від митного контролю. Тобто порушується сама процедура переміщення, метою якою є ухилення від сплати обов’язкових податків та мита, або ввіз заборонених предметів[6]. На перший погляд контрабанда завжди посягає на економічні інтереси, які потерпають від несплати митних платежів, що тягне за собою скорочення надходжень до державного бюджету. Економічний сектор потерпає насамперед від контрабанди сировинних та стратегічно важливих товарів та предметів. Проте не слід забувати, що контрабанда опосередковано посягає на громадську безпеку, життя та здоров’я людини, уставлені норми моралі, національні культурні цінності та суверенітет в цілому.

Контрабанда тягне за собою вчинення інших протиправних діянь, відповідальність за що передбачається КК України. Це здебільшого дії пов’язані з розкраданням державного майна, підробленням документів, а також злочини вчинені службовою особою з використанням свого службового становища. Негативний вплив на національне підприємництво спричиняється незаконним ввезенням закордонних товарів, які є більш дешевими і якісними у порівнянні з вітчизняними аналогами.

Точні обсяги контрабанди встановити досить важко, адже обсяги латентної контрабанди іноді в декілька разів перевищують відомі дані. Це спричинено насамперед недосконалою захищеністю державних кордонів, де відсутні застави прикордонників чи пости митних органів.

Деякі науковці, займаючись вивчення цього питання неодноразово зазначали, що способи вчинення контрабанди з кожним роком стають досконалішими. Злочинні групи мають постійні канали отримання контрабандних товарів, налагоджену систему збуту цих товарів за кордоном, а також чітку схему переміщення цих товарів через кордон. Ця діяльність потребує залучання великої кількості людей з подальшим розподілом ролей.

Питання контрабанди є особливо актуальним з точки зору останніх змін у законодавстві. Незважаючи на особливу небезпечність цього діяння, Законом України від 15.10.2011 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності»[1], внесено певні зміни, що, на нашу думку є не обґрунтованими в умовах сьогодення. З диспозиції норми, описаної у ч. 1 ст. 201 ККУ, було виключено вказівку на переміщення товарів у великих розмірах, історичних цінностей, контрабанду стратегічно важливих сировинних товарів – тобто було зменшено коло способів вчинення злочину, а отже відбулась декриміналізація зазначених діянь.

Слід зауважити, що чинна редакція ст. 201 КК України об’єктом контрабанди визнає будь-які відносини, крім відносин у сфері господарської діяльності.

З цього приводу є слушною думка науковців, що об’єктом контрабанди отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів (крім гладко ствольної та мисливської і та припасів до неї) слід вважати громадську безпеку, а контрабанду спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації як злочин проти авторитету органів державної влади, місцевого самоврядування та об’єднань громадян[5,ст.161].

Крім того, слід зазначити, що серед науковців немає одностайності у питанні доцільності існування поряд зі ст. 305 – ст. 201 КК України. Так, одні підтримують законодавця і пропонують поглибити диференціацію відповідальності за контрабанду.

На думку О. В. Процюка ст. 305 КК України цілком обґрунтовано включена до КК, як посягання на здоров’я населення а контрабанду отруйних, радіоактивних, сильнодіючих, вибухових речовин, зброї та боєприпасів(крім мисливської), слід визначити самостійним злочином, адже такі дію самі по собі є суспільно небезпечними, тому що направлені на знищення чи пошкодження живих цілей, знищення навколишнього середовища і являють загрозу громадській безпеці[4,ст.23]. Інші, наприклад Музика А. А. наголошує на недоцільності виділення у окрему статтю норми про відповідальність за контрабанду наркотичних речовин. На його думку відповідальність за переміщення через митний кордон наркотичних речовин, зброї, радіоактивних матеріалів, вибухових речовин та боєприпасів повинна передбачатись лише у ст. 201 КК України, що буде узгоджено з принципом економічної репресії[5,ст.42].

На наш погляд слід притримуватися першого підходу для вирішення даної проблеми, адже наркотики, зброя, боєприпаси, радіоактивні матеріали та вибухові речовини не повинні розглядатися як типові товари для переміщення через кордон, і повинні бути врегульовані окремо.

Констатуючи вищесказане, слід зауважити, що питання протидії контрабанді та відповідальності за неї є дуже актуальні в умовах сьогодення. Кількість злочинів пов’язаних з контрабандою невинно зростає. Необхідність детальнішого дослідження та удосконалення відомостей з даного питання є необхідним для встановлення адекватного виду покарань за відповідні порушення. Вироблення чіткого механізму відповідальності за вчинення контрабанду і механізму класифікації контрабандних діянь дозволить перейти на якісно новий рівень боротьби з даною проблемою.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Закон України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, N 25, ст.263 ).

2. Кримінальний кодекс України ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 25-26, ст.131 ).

3. Митний кодекс України(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 44-45, № 46-47, № 48, ст.552).

4. Процюк О.В. Кримінальна відповідальність за контрабанду: дис. Кандидата юридичних наук:12.08.08/Процюк Олег Володимирович.К.,-2006.

5. Кримінальна відповідальність за контрабанду: національний та міжнародний досвід : монографія / Музика  А.А., Савченко  А.В., Процюк  О.В. [та ін.]. – К. : ПАЛИВОДА А.В., 2011.

6. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України [за ред. М.І.  Мельника, М.І.  Хавронюка]. – [9-те вид., переробл. та доповн.]. – К. : Юридична думка, 2012.