Кравченко Андрій Миколайович

курсант 3-го курсу факультету з підготовки слідчих Харківського національного університету внутрішніх справ

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент Пашнєв Дмитро Валентинович

Поняття «насильство» в законі про кримінальну відповідальність

Насильство як спосіб застосування фізичної сили, утиску, гніту, гноблення, примусу, а також обмежень можливостей, діяльності, духовності, мислення спостерігалося на всіх етапах історії людства й притаманне як минулим, так і сучасним формам правління й державного устрою. Поняття «насильство» є об’єктом дослідження та застосовується в різних галузях сучасної науки, і саме це є визначальним у його трактуванні.

Кримінальне законодавство України , зокрема в конкретних нормах про відповідальність за насильницькі злочини, оперує категорією «насильство», визначає не тільки застосування насильства, але й погрозу щодо його застосування.

У деяких кримінально-правових нормах йдеться про насильство: а) яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого; б) яке є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого; в) фізичне [1].

На думку О.В. Ковальової, яка, розглядаючи насильство, визначає цю дефініцію за класифікацією впливу – «насильством є будь-який умисний фізичний, сексуальний, психологічний, економічний вплив однієї особи (групи осіб) на іншу особу (групу осіб), який здійснюється всупереч її волі у формі примушення до вчинення або до утримування від вчинення певних дій з метою підкорення своїй волі і спричиняє або містить у собі загрозу спричинення моральної шкоди, шкоди фізичному, психічному здоров’ю чи економічним інтересам» [2, с. 23].

Власов П.О. визначає насильство як умисні дії однієї або кількох осіб, що завдають шкоди іншій особі, порушують її права та свободи й відбуваються в умовах значної переваги сил того, хто вчиняє ці дії, що унеможливлює самозахист особи, яка страждає від цих дій [3, с. 10].

За формою прояву насильство поділяють на фізичне та психічне, правомірне (необхідна оборона, затримання злочинця, крайня необхідність, виконання службового обов’язку тощо) і протиправне (вчинення злочинів із застосуванням насильства).

Філософія розглядає насильство як будь-яке приниження людини, що призводить до обмеження фізичного та духовного потенціалу індивідів, заважає опанувати реально визначену повноту можливостей особистісного розвитку. Соціологія під насильством розуміє завдання фізичної шкоди тілу або власності людини за допомогою сили чи зброї [4].

Поняття «насильство» має юридичні й фактичні ознаки:

1) протиправність насильства;

2) умисний характер діянь;

3) фізичний і (або) психічний вплив;

4) предмет впливу – фізична та психічна основи особистості;

5) об’єкт впливу – свідомість та воля потерпілої особи;

6) функція насильства – придушення (знищення) або примус;

7) соціально шкідливі наслідки насильницького впливу в формі суттєвого збитку або небезпека його спричинення [4].

Як бачимо, уніфікованого підходу до поняття «насильство» не існує. Що стосується законодавчо закріпленого поняття «насильство», то, саме поняття «насильство» використовується в багатьох нормативних актах, але жоден із них не містить правового його визначення. На практиці цей термін трактується юристами довільно, тобто виходячи з власного досвіду правника.

Для досягнення точності кримінального закону, а відповідно і точності його тлумачення і застосування доречно було б в диспозиції чітко зазначати про конкретний прояв насильства. Також доречним буде надати в примітках до відповідних статей визначення цього терміна: насильством є будь-який умисний протиправний вплив особи (групи осіб) на іншу особу (групу осіб), який здійснюється всупереч її (їх) волі у формі примушення (утримання) до (від) вчинення дій, що спричиняють (можуть спричинити) шкоду та порушують її (їх) права і свободи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Довгаль Н. Фізичне і психічне насильство: співвідношення понять / Н. Довгаль. // Вісник львівського університету. Серія юрид. – 2010. – Вип. 51. – С. 339–344.

2. Ковальова О.В. Діяльність служби дільничних інспекторів міліції щодо попередження насильства в сім’ї : дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / О.В. Ковальова. – Х., 2008. – 238 с.

3. Власов П.О. Насильство в сім’ї та соціальна робота із сім’ями, в яких чиниться насильство : інформ.-практ. посіб. / П.О. Власов. – Д. : ЖІКЦ, 2004. – 96 с.

4. Вітвіцька В.В. Визначення поняття «насильство щодо дитини» / В.В. Вітвіцька // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2009. – № 4. – С. 131–135.