Косаренко Олександр Вікторович

курсант 3-го курсу факультету з підготовки слідчих Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

Науковий керівник: кандидат юридичних наук Шаблистий Володимир Вікторович

Окремі питання відповідальності за катування

Окремою проблемою як кримінально-правового, так і соціального характеру, в Україні є катування. Особливо це стосується катування з боку службових осіб і, зокрема, працівників правоохоронних органів. На даний час у кримінальному законодавстві України є низка чинних та діючих статей, що передбачають кримінальну відповідальність співробітників правоохоронних органів (у т.ч. міліції) за жорстоке поводження з використанням свого службового становища.

У ст. 28 Конституції України зазначене наступне: «Кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданим катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам».

Визначення наведених понять в українському законодавстві до цього часу не було, оскільки державна влада вважала, що введення в Кримінальний кодекс (далі – КК) такого складу злочину не доцільно, бо у КК є ст. 365 «Перевищення влади або службових повноважень» та ст. 373 «Примушування давати показання», які повністю охоплюють склад злочину, передбачений ст. 3 Конвенції, а також ст. 28 Конституцією України.

Можливо, в нашому суспільстві не було причин для посилення боротьби з катуваннями (шляхом введення окремої статті), особливо коли ці незаконні дії в основному здійснюються працівниками правоохоронних органів [1, c. 77].

Навпаки, практика свідчить, що в Україні систематично застосовуються катування, зокрема працівниками правоохоронних органів. Так, за даними Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, за перевищення службових повноважень зі застосуванням насильства у 1998-1999 рр. засудили 285 працівників міліції. У 2000 р. до Уповноваженого з прав людини із скаргами на дії міліції звернулися понад 200 чоловік [2].

В КК 2001 р. вперше введено статтю 127, яка передбачає відповідальність за катування. Але визначення катувань, наведене українським законодавцем в ч. 1 ст. 127 КК, не було безперечним. У 2005 р. у зв’язку зі зміною політичної ситуації в країні були внесені зміни до КК України, зокрема і до ст. 127 КК. Статтю доповнено частинами 3 та 4, а також внесено зміни до диспозиції ч.1 шляхом доповнення законодавчого визначення катувань [3, c. 37].

У диспозиції ст. 127 КК тортури визначені як умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою спонукати потерпілого або іншу особу вчинити дії, заперчуючи їх волі, ч. 3 цієї статті - як вчинення тих самих дій працівниками правоохоронних органів. У частині 2 ст. 365 КК, вказується, що це перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством. застосуванням зброї і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями [4, c. 110].

Аналіз наведених у цих складах понять дозволяє зробити висновок, що:

1. Мучення – вчинення тривалих за часом і безперервних у своїй змістовній сукупності умисних діянь, що позбавляють потерпілого необхідних природних умов його життєдіяльності (їжі, пиття, тепла тощо) або залишають його в шкідливих для здоров’я умовах тощо, внаслідок чого заподіюють йому фізичний біль.

2. Знущання – цинічне приниження гідності та ганьблення честі потерпілого. Глумління являє собою найбільш гостру (тяжку) форму знущання, що характеризується виключним цинізмом вчинюваних дій.

3. Побої – не становлять особливого виду ушкоджень та характеризуються заподіянням багаторазових ударів [5].

Таким чином, із аналізу статей 127 та 365 КК України треба зробити висновок , що в їх диспозиціях мова йде про одне і теж, про заподіяння фізичного болю, застосування насильницьких дій та образі особистої гідності потерпілого, що супроводжуються фізичним і моральним стражданням.

Відповідно до змісту катування, визначення якого міститься у ч. 1 ст. 127 КК, його ознаками є: 1) умисне діяння, що спричинює сильний фізичний біль або фізичне чи моральне страждання; 2) здійснюється з метою: а) примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі; б) одержання від нього або від іншої особи відомостей чи визнання; в) покарання його чи іншої особи за дії скоєні ним або іншою особою, чи у скоєнні яких він або інша особа підозрюється; г) залякування чи дискримінації його або інших осіб [6 с. 127 ].

Отже, зміст насильства, болісних дій і таких, що ображають особисту гідність потерпілого при перевищенні влади або службових повноважень, розуміє під собою вчинення дій, що цілком збігаються з діями, передбаченими ч.1 ст. 127 КК України, тобто перша ознака притаманна катуванню, не є відмежуванням між означеними складами, а їх дублюванням [7, c. 38].

Отже, катування є новелою КК. У 2001 р. вперше введено статтю 127. Визначення катувань, наведене українським законодавцем, в ч.1 ст. 127 ККУ, розуміється як умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі. Ця стаття декілька разів змінювалася, що дає підстави стверджувати про її недосконалість.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Катеринчук К. Стаття 127 КК України потребує удосконалення / К. Катеринчук // Право України. – 2005. - №2. – с.77 – 81;

2. Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень» від 26 грудня 2003р. №15;

3. Слуцька Т.І. Відмежування кваліфікованого складу перевищення влади або службових повноважень ( ч. 2 ст. 365 КК) від кваліфікованого складу катування (ч. 2 ст. 127 КК) / Слуцька Т.І. // Юриспруденція теорія і практика. – 2009. - № 11. – с. 37 – 41;

4. Денисова О Некоторые проблемы состава преступления, предусмотренного ст. 127 Уголвного Кодекса Украины / Денисова О. // Кримінальне право. – 2007. - №8 – с. 107 – 111;

5. Ігнатов О.М. Класифікація катування, що скоюється працівниками правоохоронних органів, на підставі способу його вчинення/ електроний ресур: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_pravo/2011_4/files/LA411_22.pdf;

6. Довгань О. Субєкт катування: проблеми кримінальної відповідальності / Довгань О. // Право україни. – 2006. - №5 – с. 126 – 129;

7. Слуцька Т.І. Відмежування кваліфікованого складу перевищення влади або службових повноважень ( ч. 2 ст. 365 КК) від кваліфікованого складу катування (ч. 2 ст. 127 КК) / Слуцька Т.І. // Юриспруденція теорія і практика. – 2009. - № 11. – с. 37 – 41.