Корнійчук Катерина Олександрівна

курсант 3-го курсу факультету з підготовки слідчих Харківського національного університету внутрішніх справ

Науковий керівник: кандидат юридичних наук Черевко Кирило Олександрович

До питання початку кримінально-правової охорони життя людини

Життя є найвищою соціальною цінністю і насамперед охороняється державою. Початок виникнення права на життя у кожній країні визначається по-різному. В Україні право на життя виникає з початку фізіологічних пологів, тобто появи будь-якої частини тіла. У зв’язку з цим в нашій державі між вченими і самою державою виникла дискусія щодо моменту виникнення права на життя.

Кримінальний Кодекс України говорить, що «Початком життя вважається початок фізіологічних пологів». Кримінально-правова охорона має певні правові межі, оскільки вона починається з моменту виникнення права на життя і припиняється з його втратою. Право на життя виникає з появою самого життя і втрачається зі смертю людини.

З медичної точки зору життя людини починається в той момент, коли в організмі матері зливаються дві статеві клітини: жіноча – яйцеклітина і чоловіча – сперматозоїд. При цьому в ядрі новоутвореної клітини (зиготи) зустрічаються 23 материнські і 23 батьківські хромосоми [1].

Американський доктор Ернст Хант зазначає: «Запліднена яйцеклітина – не просто клітинна маса без особливих своїх власних характеристик. Це повністю і абсолютно є життя людської істоти, і вона має теж життя, яке має новонароджене немовля, дитя, підліток і зріла людина» [5].

Згідно до коментарю Хім’як Ю.Б. аналізується відповідність кримінально-правового захисту життя правовим позиціям ЄСПЛ. Визначено, що у його рішеннях, як правило, не визначається початковий та кінцевий моменти життя. Лише Європейська комісія з прав людини у рішенні по справі «Н. проти Норвегії» зазначила, що право на життя не належить дитині, яка ще повинна народитися. Однак, для держав учасниць була залишена можливість визначати початковий момент життя людини у національному законодавстві. На підставі аналізу наукової літератури, законодавства України підтримана точка зору про те, що початковим моментом життя потрібно визнавати момент появи з організму матері частини тіла новонародженого за умови наявності у нього серцебиття.

У юридичній літературі стосовно питання початку кримінально-правової охорони життя людини існують різні точки зору.

Згідно з думкою Павленко Т. А. початком життя людини є народження (формування) головного мозку, а саме: досягнення плодом повних 22 тижнів внутрішньоутробного розвитку. З цього моменту виникає право на життя і повинна починатися його кримінально-правова охорона[5].

Початковим моментом життя в кримінально-правовому розумінні, на думку Старко О. Л., є поява будь-якої частини тіла дитини з утроби матері, коли з’являється об’єктивна можливість впливу на тіло дитини. Питання про початок життя дитини, яка народилась внаслідок кесаревого розтину вирішується аналогічно[3].

О.В. Лукічев називає первинним моментом кримінально-правової охорони життя людини появлення в процесі пологів будь-якої частини тіла дитини поза утробою матері[2].

Згідно з позицією О.М. Красикова таким моментом треба вважати час, коли констатується повне витіснення або виймання продукту запліднення з організму породіллі, тобто коли плід відділився від утроби вагітної жінки (за винятком не перерізаної пуповини) і в нього з’явилися дихання, серцебиття, пульсація пуповини або мимовільні рухи мускулатури[4].

На нашу думку, для нашої країни недоречно вважати початком життя – момент зачаття, тому що перед Україною постане питання про заборону абортів що призведе до попиту їх закордоном або ж до проведення їх незаконно. Ми погоджуємося з думкою Павленко Т. А, що кримінально-правова охорона життя повинна починатися з моменту досягнення плодом повних 22 тижнів внутрішньоутробного розвитку, тому що саме тоді плід може відчувати, рухатися,чути, що доведено на науковому рівні в медицині. У зв’язку з цим в Україні зменшиться вбивств плоду до їхнього народження і використання їх для збагачення шляхом продажу на стовбурові клітини або ж інших злочинів, що дуже, нажаль, поширено в Україні серед медичних працівників.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Є.Є. Шунько, О.О. Костюк, кафедра неонатології НМАПО ім. П.Л. Шупика 2006р.

2. Лукичев О.В. Детоубийство: уголовно-правовая и криминологическая характеристика. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 1996. – 200 с.

3. Старко О. Л. «Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини»

4. Красиков А.Н. Уголовно-правовая охрана прав и свобод человека в России. – Саратов: изд-во Саратов. юрид. ин-та, 1996. – 122 с.

5. Павленко И. Безмолвный крик // Здоровье. 1992. N 1. С 7.