Кирилова Анна Олександрівна

аспірант кафедри кримінального права Інституту права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України Денисова Тетяна Андріївна

Релігійні секти сатаністів у сучасному світі

Роль та значення правового захисту дітей та молоді загальновідомі. Світова спільнота багаторазово зверталася до вирішення цих проблем. Так, в ст. 3 Конвенції про права дитини (кожної людської істоти до 18-річного віку) підкреслюється, що у всіх діях щодо дітей незалежно від того, якими державними чи приватними установами вони вживаються, першочергова увага повинна приділятися найкращому забезпеченню інтересів дитини. Аналогічний захист проголошено в Декларації про права дитини (1959 р.), у Всесвітній декларації про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей (1990 р.), в Мінімальних стандартних правилах судочинства у справах неповнолітніх - Пекінських правилах (1985 р.), Загальній декларації прав людини тощо. Щодо України, то тут прийнято низку законів на захист неповнолітніх та молоді, серед яких Закони України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” 1992 р., “Про органи і служби в справах дітей та спеціальні установи для дітей” 1995 р. у редакції від 07 лютого 2007 р., “Про соціальну роботу з дітьми та молоддю” 2001 р., “Про охорону дитинства” 2001 р., “Про попередження насильства в сім’ї” 2001 р. тощо.

Однак, як відомо, рівень злочинності серед осіб у віці від 14 до 18 років останнім часом зростає. Найбільш криміногенним віковим періодом на сьогодні є 16-17 років, а саме у цьому віці неповнолітніми вчинюється до 62% злочинів від загального числа. У формуванні їх кримінальної поведінки особливу роль відіграють молодіжні організації негативного спрямування, однією з яких є спільнота сатаністів.

Сатанізм. Це поняття лякає пересічного громадянина нашої країни. Відразу ж виникають думки про Сатану, ідолопоклонство, смерть та інші неугодні Богу асоціації. Україна є християнською країною і тому негативне сприйняття даної культури у наших громадян закладено на «генетичному рівні». Боротьбу з сатаністами можна простежити протягом усієї історії нашої планети. Сатанізм або дияволоманія - ряд окультно-релігійних уявлень, світоглядів і вірувань, які сформувались в XIX столітті як протест проти панівного становища християнства, в яких образ Сатани трактується як символ могутності і свободи.[1, ст. 1256] Сатанізм зародився в стародавньому Іраку. Згадки про організоване поклоніння Сатані відслідковуються в Європі у Середньовіччі. Сатанинські культи і секти мають різні погляди на звеличення тьми і абстрактного зла, проповідуючи поклоніння і містичне спілкування з джерелами зла: Сатаною, темними богами, демонами, дівами, гарпіями, суккубами і інкубами, бісами та ін. Найвідоміший сатаніст і творець «Сатанинської Біблії» Антон Шандор ЛаВей. Так само відомі особистості: Майкл Форд (автор «Люціфіріанського відьомства»), Валентин Скавр, Алістер Кроулі, Філ Хайн, Пітер Керролл, Остін Осман Скейр.

У сучасному світі це, звичайно, не першорядне питання, але теж досить актуальна тема, оскільки в сатанізм звертаються все більша кількість людей і все більше підлітків. Постає питання про глибину негативної дії сатанізму на психіку людини і наслідки впливу секти на особистість. А надалі і на можливі правопорушення, вчинені членом сатанинської секти, які можуть призвести до наслідків, що вплинули на українських громадян.

Члени секти знаходять неофітів в самих звичайних місцях: у ВНЗ, ПТУ, школах, кафе, нічних клубах, на заміському відпочинку. Агітацію проводять за допомогою листівок, брошур, в інтернеті і т.д. Послідовника даного культу не завжди можна впізнати просто на вулиці. Найчастіше це можна визначити з яких-небудь специфічним аксесуарам з сатанинською символікою. Одягаються, в основному, у чорний одяг, на обличчі готичний грим. Так, найчастіше виглядають, «молоді» послідовники, для яких це певний спосіб залучення уваги і бажання «виділитися з натовпу». Послідовники культу, які досягли вищих щаблів в сатанинської ієрархії, намагаються не привертати до себе загальної уваги.

За загальними уявленнями, послідовників сатанинського культу умовно можна розділити на чотири типи[2]: 1. «Самостійно вивчаючі любителі» - це ті, кого сатанізм залучив через популярні книги і фільми з даного предмету, рок-групи, атрибутику сатанізму. Основна маса - це підлітки, які далі розмов і нешкідливих обрядів, вичитаних в книгах, не просуваються. 2. «Психопатичні сатаністи» - це морально покалічені індивіди, мають тягу до насильства, садизму, некрофілії та ін., яких сатанізм приваблює тому, що він чітко висловлює і зовні «облагороджує» їх патологічні схильності і надає їм ідейне, ритуальне забарвлення. Це можуть бути люди будь-якого віку і статі, які просто приховують свої «нездорові» інтереси під маскою сатанізму. 3. «Релігійні сатаністи» - сформовані групи, такі як «Російська церква сатани», «Південний хрест», «Чорний ангел». Іншими словами секти. 4. «Чорні сатаністи» - таємні нечисленні групи, які складаються переважно з потомствених адептів сатани, що серйозно займаються самими відразливими формами окультизму і поклоніння сатані. Вони ретельно приховують свою діяльність;

У сатаністів використовуються певна символіка, властива тільки їх культу[3, ст. 416-417]. За нашими узагальненнями спеціальної наукової, публіцистичної та релігійної літератури можна визначити декілька особливостей використання певної символіки. Зокрема, це:

1. Перевернута пентаграма (правильна п'ятикутна зірка, два промені якої спрямовані вгору) - відома як сатанинський символ з XIX століття.

2. Знак Бафомета - офіційний символ Церкви Сатани. Являє собою перевернуту пентаграму з вписаною в неї головою козла. В кільце навколо пентаграми, навпроти кожного променя зірки, вписано ім'я «Левіафан».

3. Число Звіра (666), будучи числом, згаданим в Біблії, є символом, тісно асоційованим з сатанізмом. Вважається символом Великого Звіра чи Антихриста. Завзяті спроби «втиснути» в опис Звіра особистість Нерона або Калігули робляться здавна, а в деяких древніх списках Книги Одкровення Іоанна замість 666 навіть наводиться число 616. Це пов'язано з тим, що слова «Nero Caesar», записані літерами єврейського алфавіту, дають у сумі 666, тільки якщо до імені «Nero» наприкінці додати ще одну «N». В іншому випадку виходить сума 616.

4. Перевернутий хрест і символіка перевернутого хреста - незважаючи на те, що часто асоціюється з сатанізмом, як і багато інших символи, в сатанізмі ЛаВея не має особливого значення. За переказами, на перевернутому хресті розіп'яли апостола Петра, бо він вважав себе негідним померти, як Ісус Христос.

5. Двоголова змія - специфічна символіка, використовувана сатаністами на території пострадянського простору (зокрема, сатанинськими Орденами «Чорний світло» і «Ієрархія Сатани»). Позначає два види влади - світської і релігійної, всередині орденів.

6. Козел і Роги козла - сучасний атрибут Сатани. У єгипетській міфології сприймалися як символ божественності і родючості. При цьому існували козлорогі і бараноголові боги (єгипетський бараноголовий бог Хнум і грецький бог Пан), а також богиня Хатхор з рогами корови.

Сатанізм нерідко виступає під оболонкою молодіжних субкультур, які проповідують культ смерті. Для відносин між представниками цих субкультур характерні наступні моральні цінності[4]: - вседозволеність; - тваринне існування; - мстивість. Саме ці основні принципи сатанізму приваблюють молодих людей. Послідовники цього культу культивують один в одному жорстокість і багато інших негативних рис людини. Усередині цієї соціальної групи можна «з гідністю» показувати і висловлювати вголос всі свої низькі якості і це буде вважатися нормальним, оскільки сатанізм одне з найбільш деструктивних рухів молоді. Звідси випливають такі властивості, як визнання допустимості вбивства, зради, брехні, жорстокості, егоцентризму і неприйняття іншої думки.

Основоположні ідеї сатанізму вкрай також можна згрупувати за наступними гаслами: сатана сильніше всіх; кожен сам по собі бог; життя - це насильство; необхідно потурати і підкорятися своїм інстинктам і потягам; необхідно діяти врозріз з вимогами суспільних законів або хоча б бути індиферентним до них; соціальні структури треба руйнувати зсередини; справжня радість - помста своїм ворогам; земне життя – це підготовка до переходу в пекло для катування своїх ворогів; все пов'язане з офіційними релігіями повинне по можливості споганитеся; головний ворог - Православ'я;

Основою сатанинського культу є принесення жертви, під якою розуміється не вбивство, а смертні муки будь-якої живої істоти. У жертву часто приносяться тварини, а також мають місце випадки людського жертвопринесення. Замість справжньої жертви іноді може бути використаний її образ, над яким здійснюються магічні дії: лялька, фотографія, малюнок, письмове або словесний опис[2]. Сатаніст, як правило, приносить людську жертву тільки тоді, коли вона може служити двом цілям - для звільнення чарівника від зла у формі прокляття і, що більш важливо, для позбавлення від відразливого індивідуала, який це заслуговує. „Ні за яких обставин сатаніст не приносить в жертву тварину або дитину", - говорить сатанинська біблія. І уточнює, що жертвою може стати"будь-хто, хто вчинив з вами невірно, той, хто зійшов зі шляху, щоб завдати вам шкоди і труднощів. Людина, яка напрошується на прокляття своїми діями". Як бачимо, таке визначення є досить розпливчастим аргументом, адже потенційною жертвою може стати і релігійний опонент, і сусід, який заважає вам спати, і багато інших. Вбити таку людину, на думку ЛаВея, - справжній моральний обов'язок. А якщо додати, що сатанізм звертає головну увагу на людське его ("найвеличніше з усіх свят у сатанинської релігії - власний день народження") і дуже добре вписується в сучасну масову культуру (через музику, літературу, кіно тощо), подібне поєднання різних ідей містить у собі потенційну небезпеку.

У травні 2008 р. в Харкові була розкрита сатанинська секта «Гірська меса з вірою в темні сили і ніч», 18-річний член якої - Олександр Пустовіт дав згоду на власне жертвоприношення на 15 міському кладовищі, оскільки хотів піти з життя. У ході судово-медичної експертизи було встановлено, що смерть молодої людини наступила через черепно-мозкову травму від удару трубою нанесеного 23-річним Сергієм Богдановим, після якої Пустовіту було перерізане горло, а кров зібрана в ритуальну чашу і розпита по колу серед членів секти . Під час міліцейського обшуку в квартирі 21-річної Олени Нечипорук, яка очолювала цю секту, були знайдені ритуальний кинджал, арбалет, шкіряний батіг, амулет-пентаграма, чаша, Новий Завіт і Псалтир і ціла бібліотека практичних посібників з чорної і білої магії, в тому числі «Практична магія» та книга «Маніяки: хроніки смерті»[6]. Також, у 1972 р. сатаністи вбили дружину режисера Романа Поланського, відомого за фільмами на окультну тематику ("Дитина Розмарі", "Дев'яті ворота"). Про те, що це були саме прихильники культу Сатани, свідчила символіка, залишена на стінах будинку, де було скоєно злочин[7].

Офіційно в Україні немає жодного зареєстрованого сатаніста. Але питання це спірне, оскільки в нашій країні ні ким не відслідковуються правопорушення, вчинені сектами. А якщо десь і мала місце дана ситуація, то це проходить практично непомітно для українських громадян.

Виходячи з вищезазначеного вважаємо, що доцільно було б розширити спеціальний напрям роботи по боротьбі і запобіганню розвитку діяльності сект, як з релігійною схильністю, так і з просто негативної діяльністю, яка згубно впливає на психічне і фізичне здоров'я людини. Хоча, згідно Конституції України ст. 35 «Кожен має право на свободу світогляду и віросповідання. Це право Включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність» [5], молоде покоління з нестійкою, вразливою психікою потребує особливого захисту і допомоги. По вказаному напрямку роботи органи місцевого самоврядування спільно з правоохоронними органами повинні проводити широкомасштабну сплановану профілактичну діяльність. До того ж, таку роботу необхідно проводити підготовленим спеціалістам, які пройшли спеціальне навчання. Навчання це повинно полягати в дослідженні причин виникнення сект, психологічних мотивів вступу в них, діяльності релігійних груп тощо. Адже можна зберегти психологічне здоров'я багатьох підлітків, які завдяки своєчасному втручанню суспільства не вступлять до лав сатаністів та інших сект з негативною діяльністю. Піднімаючи питання формування сучасної системи виховання молоді та запобігання злочинам не можна оминути й проблеми, пов’язані із формуванням загальних основ політики держави в сфері боротьби із молодіжною злочинністю. Ми вважаємо доцільним знов підняти питання щодо функціонування ювенальної юстиції, яке свого часу досить широко обговорювались, а також запровадження спеціальних судів по розгляду кримінальних справ щодо неповнолітніх. Вбачається, що дослідження цих питань у подальшій роботі у зв’язку із функціонуванням неформальних молодіжних об’єднань, буде перспективним.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Балагушкін Є. Г. Сатанізм. Реліговедення: Энциклопедичний словник. Под ред. А. П. Забіяко, А. Н. Красикова, Є. С. Элбакян. — М: Академичний проект, 2006 р.

2. Е. Соломеннікова Слуги диявола. Газета «Молодість Сибіру». 1998 р.

3. Р. Кавендіш, Чорна Магія. Пер. з англ. А. Блейз. — М.: ТЕРРА-Книжковий клуб, 2000 р.

4. Саєнко М. Ю. Молодіжні субкультури як фактор формування цілісної складової духовної сфери російського суспільства. Симбірський науковий вісник. – Ульяновськ.

5. Конституція України від 28.06.1996 р. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр

6. О. Жуковіна. Жахливе ритуальне вбивство. 18-річний хлопець став жертвою сатаністів. «Агентство Телебачення "Новини"», 2008р. http://old.atn.ua/newsread.php?id=30130&mode=print

7. http://ru.tsn.ua/analitika/gde-pryachutsya-ukrainskie-satanisty.html