Каразейська Євгенія Дмитрівна

курсант 3-го курсу факультету з підготовки слідчих Харківського національного університету внутрішніх справ

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент Байлов Антон Володимирович

Щодо визначення поняття «сильне душевне хвилювання» у чинному кримінальному законодавстві україни

У всі віки вбивство як злочин проти людини засуджувався суспільством, оскільки суперечив приписам моралі та правовим нормам. З плином часу, з розвитком медицини, технологій, змінювалось і законодавство. Сьогодні права і свободи людини стали найвищою цінністю в державі. Важлива роль в даних процесах належить й Закону України про кримінальну відповідальність. Саме він розмежовує злочини з обставинами, які пом’якшують злочинність діяння і обставинами, які обтяжують злочинність діяння. Таке розмежування відповідає основним принципам захисту прав і свобод людини і громадянина, закріплених в Конституції України. З урахуванням цього КК України виділяє види умисного вбивства при пом'якшуючих обставин. Одним з них є умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, передбаченого ст. 116 КК України.

Кримінальне законодавство виокремлює серед інших емоційних станів - юридично-значущий стан особи, що скоїла злочин. Така емоція впливає на свідомість і волю, взаємодіє із іншими ознаками складу злочину і визначає особливості кримінально-правової кваліфікації вчиненого діяння.

Емоції можуть активізувати або паралізувати інтелект, звузити його сферу, знизити футурологічні можливості людини. Цим самим вони безпосередньо впливають на якість інтелектуального моменту суб’єктивної сторони. Крім того, емоції (особливо негативні) можуть виконувати функції неусвідомлених або усвідомлених вихідних спонукань при скоєнні злочинів й у такий спосіб входити в мотиваційний і вольовий моменти суб’єктивної сторони [1, c. 287].

Максимальний вплив емоцій під час вчинення злочину, що знижують здатність особи усвідомлювати свої діяння або керувати ними, дає підстави стверджувати, що злочин відбувається в стані сильного душевного хвилювання.

Так, чинним КК України передбачена відповідальність за умисне вбивство, умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, які були вчинені в стані сильного душевного хвилювання (статті 116, 123 КК України). Відомо і про обставину, яка пом’якшує покарання у зв’язку з вчиненням злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого (п. 7 ч. 1 ст. 66 КК України). Однак, виникає питання щодо поняття «сильного душевного хвилювання», яке не конкретизовано як в юридичній літературі, так і в медичній, що на практиці унеможливлює правильно визначити юридичну природу складу злочину.

Досить різняться погляди, серед широкого кола наукових діячів, стосовно розуміння поняття стану сильного душевного хвилювання. Тому, доречним буде виділити наступні позиції науковців:

1. Стан сильного душевного хвилювання – це стан фізіологічного афекту (В.В. Сташис, М.І. Бажанов).

2. Стан сильного душевного хвилювання – це стан афекту (Остапенко Л.А., Т.Г. Шавгулідзе). При цьому вчені не роблять застереження, що це має бути лише фізіологічний афект;

3. Бородін С.В. вказує на те, що оскільки зменшувати здатність особи в повній мірі усвідомлювати свої діяння та (або) керувати ними можуть різні емоційні стани, поняття «стан сильного душевного хвилювання» охоплює не тільки стан афекту, але й інші сильні за своїм впливом на психічну діяльність емоційні стани [2, c. 39-40].

Так, у науково-практичному коментарі до КК України, розкриваючи значення стану сильного душевного хвилювання, зазначається, що станом сильного душевного хвилювання (фізіологічним афектом) є раптовий емоційний процес, зумовлений поведінкою потерпілого, що протікає швидко й бурхливо та певною мірою знижує здатність особи усвідомлювати свої дії та керувати ними [3, c.282]. На наш погляд, дане визначення є некоректним, оскільки воно не відображає всю повноту і всебічність охоплюваних поняттям ознак, тому вважаємо за необхідне звернути свою увагу на думку третьої групи авторів, які стверджують, що «на сьогоднішній день у судовій психології вивчено й описано такі емоційні стани, які з урахуванням певного їх термінологічного протиріччя, можна звести до таких: класичний фізіологічний афект, кумулятивний афект, афект на фоні алкогольного сп’яніння, емоційне збудження, що істотно впливає на свідомість і поведінку, емоційна напруга, що істотно впливає на свідомість і поведінку»[4, c. 40-47].

Тому, доречним буде вважати, що поняття «стан сильного душевного хвилювання» та «фізіологічний афект» не тотожні. Поняття «стан сильного душевного хвилювання» відображає кількісну характеристику емоційної реакції. Хвилювання можна характеризувати будь-якою інтенсивністю, воно буває більш або менш сильним. Але, стосовно афекту на фоні алкогольного сп’яніння можна не погодитись, так як злочини, передбачені статтями 116, 123 КК України, належать до злочинів з пом’якшуючими обставинами, оскільки підставою пом’якшення відповідальності є віктимна поведінка потерпілого, а також знаходження винного під час учинення цих злочинів у стані сильного душевного хвилювання [5, c. 31], а сам факт алкогольного сп’яніння нам говорить про обставину, що може обтяжувати злочинність діяння.

Також, стан сп'яніння обумовлює зміни суб'єктивного сприйняття і осмислення ситуації (зокрема, вона може сприйматися як більш загрозлива) і зміни регуляції поведінки (з'являється ригідність, звужує можливість вибору можливих варіантів поведінки)[6, c. 56]. Саме алкоголь впливає на психічні процеси у людини і породжує розлади, які розвивають динаміку афекту. З нашої точки зору буде доречним виключити «афект на фоні алкогольного сп’яніння» із змісту поняття «сильне душевне хвилювання».

З урахуванням вище зазначеного можна зробити наступні висновки:

1. Поняття «сильне душевне хвилювання» не відповідає фізіологічному афекту, воно є ширшим за значенням, тому неможливо визначити його через фізіологічний афект.

2. Поняття «сильне душевне хвилювання» охоплює фізіологічний і кумулятивний афекти, психічну напруженість (емоційні стани та емоційні хвилювання).

3. Пропонуємо закріпити на законодавчому рівні поняття «сильне душевне хвилювання» у кримінальному праві наступним чином: «Під сильним душевним хвилюванням слід розуміти класичний фізіологічний, кумулятивний афект чи психічну напруженість, що виникає раптово і супроводжується різкими, але не психотичними змінами психічної діяльності внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи з боку потерпілого».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Шеховцова Л.І. Загальнотеоретичні положення впливу емоційного стану особи на кримінальну відповідальність за окремі види злочинів, що передбачені в Особливій частині КК України / Л.І. Шеховцова // Збірник матеріалів конференції «Кримінально правова політика держави: теоретичні та практичні аспекти проблеми», м. Донецьк, листопад 2006 р. – Донецьк: Донецький юридичний інститут Луганського державного університету внутрішніх справ. – 2006. – С. 287-292.

2. Носков Д. Понятие «афект» в уголовном праве / Д. Носков // Законность, 2003. – № 6. – С. 38– 40.

3. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. К. : Каннон, 2001. – 1104 с.

4. Стачук В.І. Про деякі особливості застосування поняття сильного душевного хвилювання в законодавстві, теорії та судовій практиці / В.І. Стачук // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – Х., 2003. – Вип. 21. – Ч. 2. – С. 40 – 47.

5. Байлов А.В. Щодо питання кримінальної відповідальності за вчинення умисного вбивства або тяжкого тілесного ушкодження в стані сильного душевного хвилювання, яке виникло внаслідок подружньої зради / А.В. Байлов // Теоретичні та прикладні проблеми сучасного кримінального права : матеріали II між. нар. наук. –практ. конф., м. Луганськ, 19-20 квітн. 2012 р. / Упорядн.: Є. О. Письменський, Ю.Г. Старовойтова; МВС України, Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е.О. Дідоренка. – Луганськ : РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2012. – С. 30-34.

6. Сафуанов Ф.С. Судебно-психологическая экспертиза аффекта в свете нового Уголовного кодекса Российской Федерации: проблемы и перспективы / Ф.С. Сафуанов // Психологический журнал. – М., 1997. – № 2. – С.50-57.