Гужвіна Ілона Михайлівна

студентка 3-го курсу навчально-наукового інституту права та масових комунікацій Харківського національного університету внутрішніх справ

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент Філіпенко Наталія Євгенівна

Час та місце вчинення злочину – визначальні елементи розслідування

Певне значення для розслідування злочину має час його вчинення. Дослідження проблеми часу в загальній характеристиці злочинів носить багатоаспектний характер, оскільки його встановлення може визначати саму можливість вчинення злочину; за якийсь відрізок часу особа могла вчинити злочин; встановити наявність професійних здібностей підозрюваного; спростувати заяву про алібі тощо.

Кримінально-правове значення час має для з'ясування періоду вчинення злочину. Встановлення такого часу важливо для кваліфікації вчиненого та визначення заходів покарання злочинця. Протяжність тимчасового періоду набуває особливої значущості при розкритті серійних вбивств, що вчинюються протягом багатьох років. Останнє має велике кримінально-правове значення оскільки розслідування кожного з вбивств доповнює картину події не тільки повторенням способу вчинення, але й слідами, що дозволяють визначити напрям розкриття і використовувати їх для ідентифікації знарядь злочину і злочинця.

Слід зазначити і ту обставину, що, окрім часу події, що відбулася, необхідно встановлювати і час різного роду супутніх обставин як у момент злочину так і до й після його вчинення, зокрема, в цілях перевірки свідчень обвинуваченого і свідків та проведення таких дій як слідчий експеримент.

Час, з позицій методики розкриття окремих видів злочинів, дозволяє з'ясувати послідовність розвитку досліджуваних явищ і процесів. Виявлення взаємозв'язку і взаємообумовленості пов'язаних із знанням того, яка подія (факт) була раніше або пізніше за інше, або вони відбувалися одночасно. При цьому важливо з'ясування початок і закінчення таких дій, тобто їх протяжність.

Значення часу як елементу кримінально-правової характеристики злочину визначається його вибірковістю відносно окремих категорій злочину. Відомою закономірністю є те, що час грабежів — як правило, вечірній та нічний, час квартирних крадіжок — денний (значна частина населення на роботі), час вбивств — нічний.

Таким чином, встановлення часу не тільки важливо для з'ясування безлічі обставин, сприяючих розкриттю злочинів, але і розглядається як необхідна умова вивчення причинно-наслідкових зв'язків і взаємостосунків між елементами оперативно-розшукової характеристики.

Місце вчинення злочину, будучи одним з елементів кримінально-правової характеристики злочину, містить значний об'єм інформації, що відноситься до способу вчинення злочину, характеристики слідів в широкому і вузькому сенсі слова, характеристики особи злочинця. У всіх випадках, місце злочину зберігає цілу систему взаємозв'язаних ознак, що відображають подію, яка відбулася. У цьому плані прочитання даних з місця події, їх правильна інтерпретація дозволяють з'ясувати характер злочину і намітити шляхи його розкриття. Цю обставину правильно підкреслює І.Ф. Герасимов, коли відзначає що необхідно вивчити і зрозуміти весь механізм системи, де вчинено злочин.

Стосовно такого злочину, як вбивство, місце його вчинення має особливе значення, оскільки є істотна група слідів, що відображає механізм злочинної дії, взаємостосунки злочинця і жертви, дані про знарядді вбивства, про особу злочинця і його психофізіологічні ознаки, в окремих випадках про одяг і способи маскування.

Разом з тим, при розкритті вбивств місце вчинення злочину і місце події не завжди складають єдиний комплекс. Місце злочину одне — це місце вчинення вбивства, а місць події, пов'язаних з цією подією, може бути декілька: місце транспортування трупа, місце його виявлення, в випадках отруєння — місце можливих зупинок жертви перед смертю і т.п.

Крім того, місце події злочину пов'язане з місцем його підготовки, а також з місцем приховування слідів, знарядь злочину, і, нарешті, трупа. Тому глибоке вивчення всього комплексу інформації, виявленої на місці злочину, дослідження логіки зв'язків між окремими слідами як і встановлення суперечностей в їх дійсній або уявній схемі, дозволяють виявити нитки, що ведуть до розкриття злочинної події.

Виявлені на місці події сліди при умілому їх прочитанні грають важливу роль в побудові уявної моделі злочину. Передує такій побудові аналіз слідів, який передбачає наступне: а) вивчення деталей слідів в цілях отримання повної уяви про характер і особливості предмету (об'єкту), який залишив сліди; б) вивчення слідів в їх причинному зв'язку з оточуючими предметами (розташування, напрям, відстань) в цілях встановлення таких обставин, як орієнтація злочинця на місці події, рух його, іноді мотиви вчинення злочину (пошук цінних речей, компрометуючої інформації); в) вивчення слідів в їх сукупності для висновків і пропозицій про кількість злочинців, шляхах проникнення на місце злочину, шляхах відходу, маскування справжніх цілей події.

Аналіз і встановлення причинних зв'язків всього, що вдалося виявити навіть на первинному етапі, стає необхідним для його оцінки, яка є логічною передумовою для побудови різного роду версій, як приватних, які відносяться до причин появи окремих слідів або речових доказів, так і загальних, таких, що свідчать про характер події злочину і особах, що його вчинили.