40.Монопольна влада, її показники та оцінка наслідків.

Монополія – безумовне домінування на ринку одного продаця, здатного чинити вплив на ринкову ціну.

Монопольна влада – здатність фірми призначати ціну вище (ціни) грошових витрат і отримувати прибуток. Джерела мон-ї влади :

1 – вийняткові права - надаються виробнику на ведення діяльності певного виду чи застосування певного способу вир-ва, надаються держ владою, муніціпалітетом, реалізуються через патенти та ліцензії

2 – контроль нд вир-чими ресурсами – якщо фірма володіє власністю на весь об’єм пропозиції головного для вир-ва ресурсу

3 – ефект від масштабу – якщо економія від масшабу стабільно зростає з розширенням вир-ва навіть до рівня забезпечення всього довгострокового попиту

4 – переваги споживача – лояльність торг марки

5 – нечесна конкуренція – монопольне положення на ринку в наслідок незаконних дій

Чинники, що визнач. Рівень моноольної влади:

1. Еластичність ринкового попиту

2. К-ть фірм на ринку та їх частки

Показник концентрації також

CR₁ – частка найб. першої комп. (>35%)

CR₃ – частка найб. 3-x комп. (>50%)

CR₅ – частка найб. 5-nb комп. (>70%)

Індекс Херфіндаля – Хіршмена

Показником монопольної влади слугує показник Лернера:

Для ринку досконалої конкуренції L=0, чим більше монополія, тим більше він наближається до L

Чим менше економічний попит, тим більше має фірма-монополіст влади.

Втрати від монополії - Харберовський Δ:

 АР_кЕ₁ – надлишок споживача. ВР_кЕ₁- надлишок виробника (ринок доск конк.)

Р_mАК – надлишок споживача в умовах чистої монополії. Р_кР_mКЕ₁-втрати добробуту споживача. Р_кР_mКЕ₁- переходить монополісту. S(FKE₁ )- неповернені втрати суспільства. S(Q_mFE₁Q_k)- втрата від зменшення обсягу вир-ва. Але вона характ. альтернативну цінність ресурсів, що виник внасл зменш обсягу з Q_k до Q_m. S(E₂FE₁)- неповернені втрати суспільства від зменш обсягів в-ва.(- Харберівський)

41.Цінова дискримінація.

Керівники фірм монополістів хочуть збільшити прибутки ціновою дискримінацією (ЦД). ЦД – це продаж однорідної продукції (блага) різним покупцям за різними цінами при тому, що витрати однакові. Щоб мала місце ЦД необхідно щоб виконувалася 2 умови: 1) покупці не можуть перепродавати куплену продукцію через неможливість або незручність 2) продавець повинен розділити покупців на групи з урахуванням еластичності попиту на товари

Види ЦД:

1)просторова-продаж у місті та селі одного ж товару 2)часова-продаж квитків у театр на дневний та вечірній сеанс 3)за доходами покупців – медицина 4)за обсягом споживчого блага 5)за соц статусом – плацкарт\купе

ЦД 1-го ступеню існує тоді,коли кожному споживачу встановлюється індивід ціна на рівні його готовності платити за благо, ціна, за якою споживач погоджується на купівлю. Згідно з кривою ринкового попиту споживачі здатні платити менше за кожну наступну одиницю блага. Найнижча ціна для монополіста (беззбиткова) =Р_С – ціна конкурентної рівноваги. Така ЦД має позитивну рису – у збільшенні ринкового обсягу Q_M до ефективного рівня Q_C. ЦД ІІ-го ступеню – полягає у встановленні ціни в залежності від обсягу продажу. Використовується крива ринкового попиту яка відображає зменшення готовності покупця платити за ціною Р_А при збільшення обсягу до Q_B (додатковий обсяг Q_B- Q_А), готові придбати за ціною Р_В, а наступну партію за ще нижчою ціною

Н аступний обсяг Qf за ціною Рf, це принеслоб фірмі менший прибуток ніж при Qm за Pm. Запровадження Д дозволяє всеодно збільшити прибуток порівняно з монополістичним.

ЦД ІІІ-го ступеню

Поширена на сигментованих ринках. Монополіст виділяє окремі групи споживачів з різною еластичністю попиту

Існує 2 групи споживачів А і В з попитом D_A D_B і еластичністю попиту . Зобразимо 2 сигменти ринку .монопольний випуск Qm встановлюється згідно з умовою MR_A+B (обєднана крива граничної виручки)=MC. Для максимізації прибутку необхідно щод MRa i MRb були рівними. Qm=Qa+Qb – це найпоширініший вид ЦД, де монополіст має можливість збільшити свій прибуток

MC=MR_I=MR_II – умова максимізації