8. Визначення індексації заборгованості і процентів за грошовим зобовязанням. Стаття 625. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання

1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 коментованої статті встановлює виключення із загального правила про припинення зобов'язання у зв'язку із неможливістю його виконання (ст. 607 ЦК). Оскільки грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей), не звільняє його від відповідальності. Тобто в будь-якому випадку боржник зобов'язаний буде відшкодувати кредиторові завдані збитки, сплатити неустойку та нести інші наслідки, передбачені коментованою статтею.

Частина 2 коментованої статті визначає спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов'язань. Таких наслідків є декілька.

По-перше, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Індекси інфляції також публікуються в довіднику систем інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

По-друге, коментована стаття передбачає можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних, передбачені коментованою статтею, є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею. 

8. Зустрічне виконання зобовязань: поняття та особливості.

Певні особливості має спосіб зустрічного виконання зобов’язання (ст. 538 ЦК). Зустрічним виконанням зобов’язання є виконання свого обов’язку однією зі сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов’язку. При зустрічному виконанні зобов’язання сторони повинні виконувати свої обов’язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту. Такій спосіб виконання зобов’язання обумовлює право однієї сторони зупинити виконання свого обов’язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі у разі невиконання іншою стороною свого обов’язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає його у встановлений строк (термін) або виконає не в повному обсязі.

Строк договору (ст. 631 ЦК) та строк (термін) виконання договірного зобов’язання можуть не співпадати. Час виконання договірного зобов’язання може визначатися в договорі шляхом зазначення: 1) строку (періоду часу, протягом якого виконується зобов’язання); 2) терміну (дати виконання зобов’язання або події, яка неминуче має настати в майбутньому).

В першому випадку належним є виконання зобов’язання в будь-якій день зазначеного строку. У другій ситуації належним є виконання, яке здійснено у відповідний день (календарну дату) або з настанням відповідної події, наприклад, виконання договору перевезення вантажу з початком навігації.

Іноді строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений договором чи законом або визначений моментом пред’явлення вимоги. У цьому разі кредитор має право вимагати виконання договірного зобов’язання в будь-який час. При цьому боржнику для належного виконання надасться семиденний строк від дня пред’явлення вимоги кредитором. Договором або законом може бути встановлений обов’язок негайного виконання договірного зобов’язання чи передбачений інший строк, який надається боржникові для виконання. Дострокове виконання договірного зобов’язання можливе, якщо тільки інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Місце виконання зобов’язання, як правило, встановлюється в договорі. Якщо в договорі не вказано місце виконання, воно визначається відповідно до загальних положень, закріплених у ст. 532 ЦК.

При виконанні договірного зобов’язання сторони мають також керуватися загальним принципом цивільного права, а саме — принципом справедливості, добросовісності та розумності.