8. Поняття належного місця виконання зобовязань.

Виконання зобов'язання - це здійснення боржником дії (або утримання від дії), яка складає об'єкт зобов'язального правовідношення.

Принцип належного виконання: зобов'язання повинно викону­ватись належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК Ук­раїни, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших ви­мог, що звичайно ставляться.

На практиці, перевіряючи, чи був дотриманий цей принцип, не­обхідно дати відповідь на запитання: яким чином була вчинена дія, що складає об'єкт зобов'язального правовідношення, тобто дати якісну характеристику зазначеної дії.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися на­лежним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 527 ЦК України закріплює обов'яз­ковість виконання зобов'язання належними сторонами.

Аналіз вищевказаних та інших загальних положень дозволяє зробити висновок, що поняття належного виконання зобов'язання охоплює виконання його належними суб'єктами, у належному міс­ці, в належний строк (термін), щодо належного предмету та належ­ним способом.

Якщо при виконанні зобов'язання порушується хоча б одна із ви­щевказаних вимог, таке виконання вважається неналежним. А ко­ли боржник взагалі не вчинив дії (або не утримався від дії), яка складає предмет зобов'язання, або допустив порушення таких умов, які надають кредитору право відмовитись від прийняття виконання і останній реалізував це право, має місце невиконання зобов'язання.

8. Валюта виконання зобовязань.

Стаття 533. Валюта виконання грошового зобов'язання

1. Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

2. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

3. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

ЦК у розвиток ст. 99 Конституції України визнає, що виконання грошових зобов´язань на території нашої держави повинно здійснюватися в грошовій одиниці України -- гривнях. Гривня є законним платіжним засобом, який є обов´язковим для прийому по номінальній вартості в межах України (ст. 192 ЦК). Введення та емісія інших валют в Україні заборонена.

Поряд з тим, з моменту набрання чинності ЦК суб´єктам цивільного права надана можливість визначення у зобов´язанні грошових еквівалентів в іншій валюті. Це прогресивна новела українського законодавства, яка була продиктована економічним становищем України та практичними потребами її населення на момент прийняття Кодексу.

За загальним правилом, якщо у зобов´язанні використовуються грошові еквіваленти в іноземній валюті, то виконуватися таке зобов´язання повинно в гривнях за офіційним курсом, встановленим Національним банком України на день платежу.