- •1.Сутність маркетингу та його предмет
- •2.Мета та завдання маркетингу
- •3.Функції маркетингу
- •4.Внутрішнє середовище маркетингу
- •5. Зовнішнє середовище маркетингу
- •6. Види маркетингу та їх характеристика
- •7.Риси сучасного маркетингу
- •8. Нестаток як категорія маркетингу
- •9.Потреба, як категорія маркетингу
- •10.Запит як категорія маркетингу
- •11. Попит, як категорія маркетингу
- •12.Товар як категорія маркетингу
- •13. Обмін як категорія маркетингу
- •14. Угода як категорія маркетингу
- •15. Ринок як категорія маркетингу
- •16. Концепції маркетингу
- •17. Сутність концепції удосконалення виробництва
- •18. Сутність концепції удосконалення товару
- •19. Сутність концепції інтенсіфікації комерційніх зусіль
- •20. Сутність концепції класичного маркетингу
- •21. Сутність концепції соціально - етичного маркетингу
- •22. Комплекс маркетингу
- •23. Алгоритм маркетингового дослідження
- •24. Первинна інформація в маркетингу
- •25. Вторинна інформація в маркетингу
- •26. Цінності сучасної людини
- •27. Поняття маркетингового середовища
- •28. Фактори маркетингового макросередовища
- •29. Фактори маркетингового мікросередовища
- •31. Маркетингова цінова політика
- •32. Маркетингова політика просування
- •33. Маркетингова політика продажу
- •34. Класифікація товарів в маркетингу
- •35. Значення послуги в системі маркетингу
- •36. Сутність та значення товарного асортименту
- •37. Сутність та значення товарної номенклатури
- •38. Сутність концепції життєвого циклу
- •39. Основні етапи життєвого циклу товару та їх характеристика
- •40. Маркетингова характеристика першого етапу життєвого циклу товарів
- •41.Маркетингова характеристика другого етапу життєвого циклу товарів
- •42.Маркетингова характеристика третього етапу життєвого циклу товарів
- •43.Маркетингова характеристика четвертого етапу життєвого циклу товарів
- •44. Кругообіг потреб в маркетингу
- •45.Проблеми розвитку маркетингу в Україні
- •46. Журналисты о сетевом маркетинге
- •47. Мировые звезды сетевого маркетинга
- •48. Мережевий маркетинг та традиційна реклама
- •49. Обнаружены «убийцы продаж»! Запомните их «лица»…
- •50. Вредные советы оратору
- •51. Фактори маркетингу
- •52. Неконтрольовані фактори маркетингу
- •53 Проміжні фактори маркетингу
- •54 Контрольовані фактори маркетингу
- •55. Алгоритм процесу управління маркетингом
- •56. Особливості послуги як товару
- •57. Конкурентоздатність товару
- •58. Конкурентоздатність товару
- •59. Етапи визначення ціни
- •60. Ціноутворюючі фактори в маркетингу
- •61. Види маркетингових цінових стратегій
- •62. Комплекс просування товару
- •63. Реклама та її функції
- •64. Методи складання рекламного бюджету
- •65. Види реклами в залежності від розповсюдження
- •66. Позитивні та негативні сторони реклами
- •67. Спосіб оцінки ефекту реклами aida
- •68. Стимулювання збуту
- •69. Пропаганда в маркетингу
- •70. Контроль в маркетингу
- •71. Планування маркетингу
- •72. Організація маркетингу
- •73. Управління маркетингом
- •74. Функції, що можуть виконувати учасники збуту
- •76. Фірмовий стиль
- •77. Товарний знак
- •78. Особистий продаж
- •79. Види цінових знижок
- •80. Переваги та недоліки стимулювання збуту
- •81. Функції пропаганди
- •82. Сутність та значення каналу розподілу
- •83. Функції каналу розподілу
- •84. Рівні каналу розподілу
- •85. Сутність та значення типового традіційного каналу розподілу
- •86. Сутність та значення вертикальних маркетингових систем
- •87.Сутність та значення товароруху
- •88. Сутність та значення роздрібної торгівлі
- •89. Сутність та значення оптової торгівлі
- •90. Сутність та значення стратегії мерчандайзингу
78. Особистий продаж
Особистий продаж – представлення товару одному чи декільком потенційним клієнтам, здійснюване в процесі безпосереднього спілкування, метою якого є продаж і встановлення тривалих взаємин з даними клієнтами, а також одержання інформації для фірми.
Прикладами таких контактів можуть бути телефонні переговори регіональних представників фірми-виробника з місцевими компаніями чи підприємствами роздрібної торгівлі, вибіркові дзвінки потенційним покупцям безпосередньо додому, продаж товарів за телефонними замовленнями.
Ф.Котлер визначає особистий продаж як усне представлення товару в ході бесіди з одним чи декількома потенційними покупцями з метою здійснення продажу.
Ця форма торгівлі виявляється найбільш ефективною на стадіях формування купівельних переваг і переконань, а також безпосереднього здійснення акту купівлі-продажу. І це завдяки тому, що техніка особистого продажу:
припускає живе, безпосереднє і взаємне спілкування між двома і більше особами;
сприяє встановленню різноманітних відносин: від формальних продавець – покупець і до міцної дружби. Досвідчений продавець прагнутиме встановити з клієнтом довгостроковий контакт;
змушує покупця почувати себе якоюсь мірою зобов'язаним, що з ним провели бесіду, він відчуває більш сильну потребу прислухатися й відреагувати.
У процесі особистого продажу можуть бути присутніми елементи стимулювання збуту: купони, конкурси, премії, різні запрошення, пільги тощо.
Багато фахівців, незважаючи на деякі переваги особистого продажу, відзначають його недолік – короткочасність ефекту від стимулювання збуту шляхом особистого продажу. У цьому є істина, але у сфері послуг даний недолік носить менш виражений характер.
Ефективність особистого продажу визначається значною мірою продавцем. Тому фірми витрачають багато часу, зусиль і засобів на організацію керування торговим апаратом фірми. Наприклад, будь-який продавець повинен мати приємну зовнішність, уміти спілкуватися, прийняти інтереси покупця "близько до серця", бути зацікавленим у здійсненні продажу, мати бажання підвищувати свою кваліфікацію; важливі також одяг і манери поведінки.
Заходи щодо навчання можуть бути спрямовані як на нових працівників, так і вже працюючих у фірмі з метою поглиблення знань про товар, методи роботи з клієнтами. Виділяють три стадії знання: про товар; товар і клієнтуру; товар, клієнтуру, про самих себе.
А часто використовувана програма навчання складається з трьох напрямків:
маркетинг;
управління й організація;
спілкування стосовно продажу.
Щодо маркетингу продавцю необхідно дати зрозуміти, що він посередник між фірмою і споживачем. У даному випадку продавець виступає в ролі джерела інформації про якість товарів, про претензії клієнтів, їхні побажання, про те, які товари й чому користуються чи не користаються успіхом тощо. На основі такої інформації коригується політика фірми, продукту й система просування в цілому.
Продавець також повинен мати чітке уявлення про структуру фірми, її мету, загальну структуру витрат фірми, як відшукувати й управляти клієнтурою.
Кваліфікацію продавця визначають: його поінформованість про товар – від технології виробництва до пакування; знання психологічних, соціально-економічних характеристик цільових сегментів фірми; знання характеристики етапів продажу. Етапи процесу персонального продажу наведено в табл.
Етапи процесу ефективного продажу
Етапи продажу |
Характеристика етапу |
Зустріч потенційного покупця |
З перших хвилин варто створити сприятливу атмосферу, показати, що клієнту раді |
Установлення з ним контакту |
Почати розмову, розповідаючи охоче про товари, фірми, що цікавлять клієнта, і ширше – теми, що не цікавлять клієнта |
Виявлення потреб даного споживача |
З окремих фраз клієнта і з допомогою додаткових питань визначити, який товар, з якими характеристиками потрібен клієнту |
Показ товару |
Тут варто чергувати вагомі аргументи з менш значними, наголошувати на вигодах, що одержує клієнт від покупки цього товару |
Стимулювання до покупки товару |
Можна використовувати: метод порівняння з товаром-конкурентом; розроблені на фірмі елементи стимулювання збуту |
Безпосередній продаж товару й оформлення покупки |
Швидко й якісно зробити оформлення покупки; можливе використання елементів стимулювання збуту (наприклад, сувеніри); запросити клієнта ще раз відвідати фірму |
На успіх продавця також впливає контроль за його роботою, що дозволить скоригувати дії продавця, оцінка ефективності його роботи з метою недопущення зниження обсягу продажу фірми.
Найважливішим джерелом інформації для оцінки ефективності є звіти про продаж. Додаткову інформацію збирають шляхом:
особистих контактів;
особистих спостережень;
фіксування реакцій клієнтів під час безпосереднього з ними спілкування.
Формальна оцінка роботи не завжди прийнятна, оскільки потенціали ринків, цільові сегменти, інтенсивність конкуренції й інші умови роботи продавців можуть істотно різнитися. Тому доцільніше встановити визначені норми для кожного продавця й щодо цих норм визначати ефективність роботи.
Поряд з цим варто здійснювати якісну оцінку продавця, тобто його кваліфікацію, глибину знань про товар, фірму, клієнтів, конкурентів тощо, а також оцінити важливість і своєчасність його пропозицій для розвитку фірми.
Отже, що керівники повинні постійно проводити заходи з поліпшення організації роботи торгового апарату, тому що він надзвичайно ефективний при вирішенні визначених маркетингових завдань і робить значний внесок у прибуток фірми.
