29. Фактори маркетингового мікросередовища

Маркетингове середовище підприємства – це сукупність активних об’єктів і сил, які діють за межами підприємства і впливають на можливості служби маркетингу встановлювати та підтримувати з цільовими споживачами стосунки ділового співробітництва.

Мікросередовище утворюють сили, які безпосередньо стосуються самого підприємства та його можливостей щодо обслуговування споживачів, тобто постачальники, клієнти, конкуренти та контактні аудиторії. Вплив сил, що становлять безпосереднє оточення підприємства, необхідно прогнозувати та враховувати.

Постачальники – фізичні та юридичні особи, які забезпечують підприємство та його конкурентів матеріальними ресурсами, необхідними для виробництва конкретного товару.  Вибираючи постачальників, слід враховувати якість запропонованого товару, надійність поставок, гарантії, ціни придбання та споживання, умови кредитування тощо.

Посередники – фізичні та юридичні особи,  які допомагають компанії просувати, розподіляти і продавати товари на ринку. До них належать:

- торгівельні посередники ( допомагають підприємству знайти покупців та безпосередньо продавати їм товари. Вони забезпечують зручність місця, часу та процедури придбання товару замовником із меншими витратами, ніж підприємство-виробник)

- фірми-спеціалісти з питань організації руху товарів ( допомагають підприємству створювати запаси своїх виробів та просувати їх від місця виробництва до місця призначення, а також транспортні підприємства, зокрема  залізниці, вантажний водний транспорт, організації автотранспортних перевезень, авіалінії тощо )

- агентства, що надають маркетингові послуги ( можуть мати різноманітні профілі. До них належать рекламні агентства, маркетингові дослідницькі фірми, видавництва, консультативні фірми з питань маркетингу)

- кредитно- інансові послуги ( допомагають підприємству фінансувати операції купівлі та продажу товарів, беруть на себе страхування цих угод )

Конкуренти –фізичні  та юридичні особи, що поставляють на ринок товари –аналоги. Конкуренція – невід’ємний елемент системи маркетингу. Конкурентне оточення не можна зводити лише до між фірмової конкуренції. Існує багато різних видів конкуренції. Підприємству не можна нехтувати жодним видом конкуренції і доцільним вважається фіксувати зміни в конкурентному середовищі.

Контактні аудиторії – будь-яка група, яка проявляє потенційний чи реальний інтерес до організації або може справляти на неї певний вплив. Підприємство працює на ринку в оточенні контактних аудиторій різних типів, які можуть як сприяти так і перешкоджати діяльності підприємства. До них належать:

- фінансові кола ( мають вплив на здатність підприємства забезпечити себе капіталом. Це банки, інвестиційні компанії, брокерські фірми фондової біржи, акціонери підприємства)

- контактні аудиторії засобів інформації ( допомагають привертати увагу громадськості та споживачів підприємства до його діяльності в такий спосіб координуючи маркетингові рішення фірми)

- контактні аудиторії державних закладів ( впливають на діяльність підприємства через державне регулювання підприємницької діяльності, у такий спосіб координуючи маркетингові рішення фірми)

- громадські організації ( належать до небажаних контактних аудиторій, увагу яких підприємство намагається не привертати, проте змушене з ними рахуватися)

- місцеві контактні аудиторії та широка громадськість (не діють відносно підприємства так як громадські організації, проте будь-яке підприємство зацікавлене у формуванні свого позитивного іміджу серед широкого загалу)

- внутрішні контактні аудиторії (складаються з власних робітників підприємства, управителів, членів ради директорів, іншого персоналу, також потребують уваги для себе. Позитивне ставлення передається від однієї контактної аудиторії до іншої, що допомагає створити сприятливу атмосферу для діяльності підприємства на ринку.

30. Маркетингова товарна політика

Маркетингова товарна політика — це комплекс заходів зі створення й управління продукцією підприємства для задоволення потреб споживачів та досягнення підприємством власних цілей. Традиційно ця політика становить основний зміст маркетингової діяльності, бо коли підприємство не виготовляє корисних споживачам товарів чи не надає послуг, воно стає непотрібним.

Найважливішою частиною маркетингової товарної політики є розробка товарів. Це поняття передбачає або планування (створення) нових товарів, які дадуть змогу підприємству вийти на нові ринки чи розширити існуючі, перемогти конкурентів, отримати відповідні доходи і прибутки, або модифікування існуючих товарів, тобто зміну їхніх властивостей та характеристик, що уможливить постійне привернення до них уваги споживачів і як результат — збереження протягом тривалого часу обсягів збуту і доходів.

Обслуговування — це забезпечення сталості відповідних характеристик товарів, їхньої відповідності встановленим стан-дартам. Основним у цій частині маркетингової товарної політики є контроль за якістю продукції, своєчасне інформування виробництва про необхідність її поліпшення, проведення заходів зі збереження характеристик товарів під час товарного руху та збуту.

Елімінування — це процес зняття застарілого (такого, який перестав користуватись достатньо активним попитом) товару з виробництва і ринку. Основне завдання цієї частини маркетингової товарної політики — оптимізувати процеси усунення з ринку застарілих товарів, тобто своєчасно відмовитись від їх виробництва, узгодити витрати підприємства на виробництво і збут товарів, попит на які постійно спадає, зі зменшенням доходів від їхнього продажу, котрі поки ще наявні і на котрі можна розраховувати принаймні в найближчому майбутньому.