Хронологія основних подій
Перебування радянських військ в Афганістані і їхня бойова діяльність умовно розділяються на чотири етапи.
1‑й етап: грудень 1979 р. — лютий 1980 р. Введення радянських військ до Афганістану, розміщення їх по гарнізонах, організація охорони пунктів дислокації і різних об'єктів
2‑й етап: березень 1980 р. — квітень 1985 р. Ведення активних бойових дій, зокрема широкомасштабних, спільно з афганськими з'єднаннями й частинами. Робота з реорганізації і зміцнення збройних сил ДРА.
3‑й етап: травень 1985 р. — грудень 1986 р. Перехід від активних бойових дій переважно до підтримки дій афганських військ радянською авіацією, артилерією і саперними підрозділами. Підрозділи спецпризначення вели боротьбу з припинення доставки зброї і боєприпасів із‑за кордону. Відбувся вивід 6 радянських полків на Батьківщину.
4‑й етап: січень 1987 р. — лютий 1989 р. Участь радянських військ у проведенні афганським керівництвом політики національного примирення. Продовження підтримки бойової діяльності афганських військ. Підготовка радянських військ до повернення на Батьківщину і здійснення повного їх виводу.
1979 рік
грудень |
Введення радянських військ в Афганістан |
9-12 грудня |
прибуття до Афганістану першого «мусульманського батальйону», головним завданням якого було проведення диверсійної діяльності з ціллю повалення влади Х. Аміна, який на початку користувався підтримкою зі сторони СРСР, але згодом почав викликати занепокоєння через свою непослідовну політику |
25 грудня |
колони радянської 40-ї армії перетинають афганську кордон по понтонного мосту через річку Аму-Дар'я. Х. Амін висловив подяку радянського керівництва і віддав розпорядження Генеральному штабу Збройних Сил ДРА про надання сприяння вводиться військам. |
27 грудня |
штурм палацу Х. Аміна |
1980 рік
10-11 січня |
спроба антиурядового заколоту артполків 20-й афганської дивізії в Кабулі. В ході бою було вбито близько 100 заколотників; радянські війська втратили двох убитими і ще двоє були поранені. |
23 лютого |
трагедія в тунелі на перевалі Саланг. При русі зустрічних колон у середині тунелю сталося зіткнення, утворилася пробка. У підсумку задихнулися 16 радянських військовослужбовців. |
Березень |
перша велика наступальна операція підрозділів ОКРВ проти моджахедів – Кунарський наступ. |
20-24 квітня |
масові антиурядові демонстрації в Кабулі розігнані низькими польотами реактивних літаків. |
Квітень |
Конгрес США санкціонує «пряму і відкриту допомогу» афганській опозиції в розмірі 15 мільйонів доларів. |
19 червня |
рішення Політбюро ЦК КПРС про виведення з Афганістану деяких танкових, ракетних і зенітно-ракетних частин. |
12 серпня |
прибуття в країну спецпідрозділів КДБ СРСР «Карпати». |
1981 рік
Вересень |
бої в гірському масиві Луркох в провінції Фарах; загибель генерал-майора Хахалова |
29 жовтня |
введення другого «мусульманського батальйону» (177 ООСН) під командуванням майора Керімбаева ("Кара-майора"). |
Грудень |
розгром базового пункту опозиції в районі Дарзаб (провінція Дзаузджан). |
1982 рік
3 листопада |
трагедія на перевалі Саланг. В результаті вибуху бензовозу загинуло більше 176 чоловік. (Уже в роки громадянської війни між Північним Альянсом і талібами Саланг став природною перешкодою і в 1997 році тунель був підірваний за наказом Ахмад Шах Масуда, щоб не допустити просування талібів на північ. У 2002 році після об'єднання країни тунель був знову відкритий). |
15 листопада |
зустріч Ю.Андропова і президента Пакистану Зія уль-Хака в Москві. Генеральний секретар мав з пакистанським лідером приватну бесіду, в ході якої поінформував його про «нової гнучку політику радянської сторони і розуміння необхідності якнайшвидшого вирішення кризи». На зустрічі також обговорювалося питання про доцільність перебування радянських військ в Афганістані і перспективність участі Радянського Союзу у війні. В обмін на поступове виведення військ СРСР вимагав від Пакистану відмовитись надавати допомогу бунтівникам. Адже на той час Пакистан відверто підтримував опозиційні сили. |
1983 рік
28 березня |
зустріч делегації ООН на чолі з Пересом де Куельяром і Д.Кордовесом з Ю.Андроповим. Він дякує ООН за «розуміння проблеми» і запевняє посередників у тому, що готовий вжити «певні кроки», але сумнівається, що Пакистан і США підтримають пропозицію ООН, що стосується їх невтручання в конфлікт. |
19 травня |
радянський посол в Пакистані В.Смирнов офіційно підтвердив прагнення СРСР і Афганістану «призначити терміни виведення контингенту радянських військ». |
Серпень |
напружена робота місії Д.Кордовеса з підготовки угод щодо мирного врегулювання афганської проблеми майже завершена: розроблена 8-місячна програма виведення військ з країни, однак після хвороби Андропова питання про конфлікт було знято з порядку денного засідань Політбюро. Тепер мова йшла тільки про «діалог з ООН». |
1984 рік
16 січня |
душмани збили з ПЗРК «Стріла-2М» літак Су-25. Це перший випадок успішного застосування ПЗРК в Афганістані. |
30 квітня |
в ході великої операції в Панджшерській ущелині потрапив у засідку і поніс важкі втрати 1-й батальйон 682-го мотострілецького полку. |
Жовтень |
над Кабулом з ПЗРК «Стріла» душмани збивають транспортний літак Іл-76. |
1985 рік
Цей рік характеризувався активізацією воєнних дій в ході яких обидві сторони понесли величезні втрати. Ісламістам вдається перехилити ваги на свою сторону і станом на цей рік вони контролювали близько 70 % території Афганістану. Основним завданням 40-ї армії стає прикриття південних кордонів СРСР.
1986 рік
Продовження жорстоких воєнних дій в результаті яких здійснюється декілька великомасштабних операцій, таких як операція «Маневр», «Западня», які завершилися успіхом для радянських військ. Окрім того
4 травня |
на XVIII пленумі ЦК НДПА на посаду генсека замість Б.Кармаля обраний М.Наджібулла, який очолював раніше афганську контррозвідку ХАД. Пленум проголосив установку на вирішення проблем Афганістану політичними методами. |
28 липня |
М. Горбачов демонстративно заявив про швидке виведення з Афганістану шести полків 40-ї армії (близько 7 тис. Чол.). Пізніше термін виведення буде перенесений. У Москві точаться суперечки про те, чи виводити війська повністю. |
13 листопада |
на засіданні Політбюро ЦК КПРС Михайло Горбачов зазначив: «В Афганістані ми воюємо вже шість років. Якщо не міняти підходів, то будемо воювати ще 20-30 років ». Начальник Генштабу маршал С. Ф. Ахромеєв заявив: «Немає жодноговійськового завдання, яке ставилося б, але не вирішувалося, а результату немає... Ми контролюємо Кабул і провінційні центри, але на захопленій території не можемо встановити владу. Ми програли боротьбу за афганський народ ». На цьому ж засіданні поставлено завдання вивести всі війська з Афганістану протягом двох років. |
Грудень |
надзвичайний пленум ЦК НДПА проголошує курс на політику національного примирення й виступає за якнайшвидше припинення братовбивчої війни. |
1987 рік
Продовження воєнних дій, але прослідковується тенденція до згасання напруженості.
Лютий |
операція «Удар» в провінції Кундуз. |
11-21 квітня |
загальновійськова операція в провінції Герат |
12-24 квітня |
операція «Весна», провінція Кабул |
20 травня-серпень |
велика загальновійськова операція «Залп», провінції Логар, Пактія, Кабул. |
21 травня-вересень |
велика загальновійськова операція «Юг-87», провінція Кандагар. |
23 листопада-10 січня (1988) |
велика загальновійськова операція «Магістраль» з деблокування міста Хост. |
1998 рік
7 квітня |
зустріч в Ташкенті Генерального секретаря ЦК КПРС М. С. Горбачова і Президента Афганістану М. Наджібулли, на якій були прийняті рішення, що дозволяють підписати Женевські угоди і почати виведення радянських військ з Афганістану. |
14 квітня |
за посередництва ООН в Швейцарії міністрами закордонних справ Афганістану і Пакистану підписані Женевські угоди про політичне врегулювання становища навколо ситуації в ДРА. Гарантами домовленостей стали СРСР і США. СРСР зобов'язався вивести свій контингент в 9-місячний термін, починаючи з 15 травня; США і Пакистан, зі свого боку, повинні були припинити підтримувати моджахедів |
1989 рік
23-26 січня |
операція «Тайфун», провінції Парван, Баглан, Кундуз. Остання військова операція радянської армії в Афганістані. |
13 лютого |
останній підрозділ Радянської Армії покинуло Кабул. |
15 лютого |
з Афганістану повністю виведені радянські війська. Виведенням військ 40-ї армії керував останній командувач Обмеженим контингентом генерал-лейтенант Б. В. Громов, який, як стверджується, останнім перейшов прикордонну річку Аму-Дар'я (місто Термез). |