3.4.3 Побудова модельної конструкції

Основна схема креслення виробу є тою базою, яка дозволяє втілити замисел художника, забезпечити добру посадку виробу на фігурі, його зручність в динаміці i високі техніко-економічні показники виробництва.

Замисел художника в конструкції реалізують шляхом зміни структури конструкції по числу складових частин, шляхом трансформації рельєфу поверхні деталі, тобто введення складок, зборок, драпіровок i т.д., зміни конфігурації, розміру i розташування основних конструктивних ліній креслення або введення допоміжних ліній, а також шляхом розташування на поверхні різного виду функціонально-декоративних i декоративних елементів i ліній (застібок, кишень i т.д.)

Вихідними даними для розробки модельних конструкцій є технічне креслення конструкції ( з урахуванням внесених уточнень та змін базової основи). В курсовому проекті було використано макетний метод перенесення нагрудної виточки в зріз рельєфу. Було проконтрольовано спряженість лінії по спряженим зрізам, місця розташування контрольних знаків (надсічок), довжини монтуємих зрізів деталей.

Креслення базової конструкції відповідають розмірним ознакам фігури, був зроблений аналіз (за допомогою кальки) основних конструктивних ліній на спряженість: бічної горловини, низу рукава i виробу. Лінія окату рукава відповідає довжині пройми.

Ширина борта дорівнює 3,5см. Кокетка проходить через лінію грудей.

Це заключна, п’ята, стадія проектування. Розробка документації виробляється для попитного зразка в п’ять етапів, потім, для установлених серій і далі на вибір установчого серійного або масового виробництва.

В швейній промисловості до розробки робочої документації можна віднести оформлення технічного описання (ТО) моделі.

Більшість форм ТО заповнюється на стадії розробки ескізного проекту. При проектуванні виробничої і фірмового одягу цей п’ятий етап проектування представлений найбільш повно, оскільки зразок моделі проходить іспит на відповідні вимоги, що пред’являються до одягу даної професії чи спеціальності, в результаті яких коректується сам зразок і його технічний іспит; далі проводять іспити серії зразків і коректується робоча документація .

Робоча документація на модель швейного виробу розробляється в Будинку моделей або на швейному підприємстві на основі конструкторської документації технічного проекту і його конструкції.

Робоча конструкторська документація включає крім технічного описання комплект лекал деталей виробу із основного матеріалу, підкладки, приклада, допоміжних лекал. Націй стадії проектування уточнюють лекала після виготовлення первинного зразка, визначають норму витрат матеріалу на модель, виробляють технічне розмноження лекал і повністю оформляють технічний опис на проектуючи модель.

4.1 Розробка остаточних лекал на модель.

Лекала деталей виробу – кінцева мета конструювання. По лекалам в подальшому процесі масового виробництва одягу на підприємстві виконують обкрейдування, вирізають і перевіряють крій, уточнюють контури деталей

при обробці їх в потоці. Лекала отримують по технічним креслення конструкції. Розробка робочих лекал деталей виробу виконується в указаній послідовності:

• перевірка креслень конструкції;

• внесення уточнень, враховуючи усадку тканини;

• копіювання креслень деталей;

• розробка контурів лекал з урахуванням технологічної обробки;

• оформлення робочих креслень лекал деталей одягу;

• побудова робочих креслень лекал виробничих деталей і допоміжних лекал;

• розробка шаблонів лекал деталей для промислового використання.

При перевірці креслень конструкції контролюються зрізи, місця розташування контрольних знаків, довжини монтованих зрізів деталей.

Для виготовлення лекал зрізи копіюють, контури лекал розробляють з урахуванням технологічної обробки у відповідності з конструкцією шва. Тут також враховується осипання і товщина тканини, конфігурація зрізу, необхідність подальшого уточнення крою. Припуск на усадку закладається в конструкцію згідно з даною методикою.

Розробка робочих лекал – кінцева стадія проектування одягу. Робоче креслення лекал розробляють на всі деталі, які входять у склад виробу – як основні, так і похідні.

До основних відносять лекала деталей верху – перед, спинка, рукав, нижній комір.