5. Види музичної діяльності

Основними видами музичної діяльності на уроці музика є:

Слухання, сприйняття музики;

Розучування, виконання музичного твору;

Музично-ритмічні рухи;

Гра на дитячих музичних інструментах;

Імпровізація і драматизація дитячих пісень.

Види музичної діяльності

Зміна різних видів діяльності – основа життя людини. Гра, навчання, праця – види діяльності, що здійснюють найбільший вплив на розвиток особистості (генетично змінюючи одна одну, вони співіснують протягом усього життя людини). Пізнавальна діяльність як активність людини, спрямована на відображення і пізнання навколишнього світу. Зв’язок пізнавальної діяльності з пізнавальними процесами: увагою, відчуттям, сприйманням, пам’яттю, мисленням, уявою. Діяльність композитора, виконавця та слухача як основа видів музичної діяльності. «Ці види діяльності відображають три необхідні умови існування самої музики і можуть на уроці музики існувати в нерозривній триєдності» (Л. Школяр). Види музичної діяльності учнів як способи активного творчого прилучення дітей до музичного мистецтва. Сприймання музики. Діяльність учня-слухача. Організація слухання музики. Роль тематизму як системотворчого фактора розвитку учня-слухача.

Виконання музики: хоровий спів. Діяльність учня-виконавця, співака, учасника хору. Хоровий спів як найбільш розповсюджений, масовий вид виконавського музичного мистецтва в Україні. Розвиток вокально-хорових навичок. Форми вокально-хорової роботи на уроці. Розучування вокально-хорового репертуару.

Виконання музики: музикування на елементарних музичних інструментах. Діяльність учня-виконавця, інструменталіста, учасника оркестру. Можливості застосування: вивчення та виконання пісні, слухання музики, вивчення музичної грамоти як самостійний вид діяльності, як музична творчість. Групи інструментів. Музикування з партитурою та без партитури. Виконання музики: рухи під музику. Діяльність учня-виконавця, актора, танцюриста. Рухи як найважливіший і обов’язковий компонент у музичному вихованні, як засіб розвитку відчуття ритму, природної музикальності, уяви, прагнення до самовираження, емоційного відгуку на музику, здатності осмислено, усвідомлено сприймати і виконувати музичні твори, основний спосіб розвитку діяльності й мислення, тренування нервово-психічних процесів, засіб розвитку соціально-комунікативних навичок. Спрямованість рухів на пластичне вираження музики: її загальних особливостей – характеру, настрою, образу музичного твору; специфічних властивостей – засобів музичної виразності (елементів музичної мови), жанрових особливостей (пісенність, танцювальність, маршовість), оркестровки (імітація гри на музичних інструментах). Творчість. Діяльність учня-композитора. Реальне та уявне експериментування з виразними засобами, імпровізації та різноманітні спроби створення музики. Зацікавлення винаходом власної інтерпретації музичного твору, підголосків і варіантів наспіву, власного варіанта інсценізації пісні, власного елементарного інструментального супроводу, власної вправи для розспівування тощо. Матеріал для творчості: віршований і прозаїчний текст, його зміст, звукові фарби й інтонації (шлях від мовного ритмоінтонування до ритмоінтонування музичного); сама музика, глибоке проникнення в її різноманітний світ (“музичні слова”, “фрази”, “розповіді”); оточуючий дитину світ звуків (цокіт копит, щебетання птахів, стукіт падаючих крапель, вигуки голосів, дзенькіт дзвонів тощо); програмно-ілюстративні завдання; ритми рухів, у тому числі танцювальних, образних. Напрямки учнівської творчості: літературний, образотворчий, театрально-драматичний, музичний. Музично-теоретична діяльність: засвоєння знань, формування умінь та навичок, пов’язаних з опануванням закономірностей, природи, форм побутування музичного мистецтва, творчості композиторів, виконавців, слухачів, елементарної музичної грамоти.