Рекомендована література:

1. Закон України “Про освіту” // Законодавство України про освіту. Збірник законів. – К.: Парламентське вид-во, 2002.

2. Закон України “Про загальну середню освіту” // Законодавство України про освіту. Збірник законів. – К.: Парламентське вид-во, 2002.

3. Закон України “Про вищу освіту” // Законодавство України про освіту. Збірник законів. – К.: Парламентське вид-во, 2002.

4. Указ Президента України від 17 квітні 2002 р. № 347 “Про Національну доктрину розвитку освіти // У кн.: Законодавчі акти України з питань освіти. – К.: Парламентське вид-во, 2004.

5. Указ Президента України від 4 липня 2005 року №1013 “Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні”.

6. Наказ МОН від 29 січня 2007 року № 64 “ Про організацію та проведення міжнародних порівняльних досліджень якості освіти учнів загальноосвітніх навчальних закладів”.

7. Аванесов B.C. Композиция тестовых заданий. - М.: Центр тестирования, 2002. – 240 с.

8. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. – СПб.: Питер, 2002. – 688 с.

9. Булах І.Є., Мруга М.Р. Створюємо якісний тест: Навч. посібник.– К.: Майстер-клас,– 2006 – 160 с.

10. Майоров А.Н. Теория и практика создания тестов для системы образования. - М.:Интеллект-Центр, 2002. – 296 с.

Розділ 2. Форми тестових завдань.

2.1. Нормативно-орієнтовані та критерійно-орієнтовані тести

Вивчення кожної навчальної дисципліни включає теми, без знання яких неможливе подальше засвоєння більш складного матеріалу у процесі навчання. Тому при розробці тестів важливо виокремити головний і другорядний навчальний матеріал, спрямувати акценти перевірки рівня знань на першочергове, пропрацьовуючи завдання із різних позицій, урізноманітнюючи одні і тіж завдання, що дасть можливість більш точно визначити рівень підготовки учнів (студентів) із даної теми, уміння застосовувати теоретичні знання у різноманітних практичних ситуаціях.

Тести, що спрямовані на вирішення певних завдань включають два головні підходи до їхньої розроби, зокрема, для конкурсного відбору та для атестації учнів: нормативно-орієнтовані та критерійно-орієнтовані.

Нормативно-орієнтований підхід дозволяє порівняти навчальні досягнення окремих досліджуваних на основі набраних балів. А критерійно-орієнтований підхід дозволяє оцінити у якому ступені досліджуваний володіє необхідними для професійної діяльності навчальним матеріалом.

При використанні критерійно-орієнтованих тестів необхідно розв’язати завдання зміни рівня навченості для великої області знань, навиків і умінь, з урахуванням ступеня важливості і об’єму навчального матеріалу. Для цього необхідно:

• визначити область змісту і мету тестування, провести аналіз навчальної дисципліни і відібрати матеріал для тестування;

• створити план тесту і йього специфікацію;

• створити завдання і провести їх аналіз для оцінки конгруентності області змісту і меті тестування;

• провести пробні тестування і проаналізувати їх результати;

• вибрати стандарти оцінювання;

• оцінити надійність і валідність тесту;

• провести кінцеве доопрацювання тесту.

Між даними тестами є ряд відмінностей, зокрема, – мета створення тесту. Нормативно-орієнтовані тести дозволяють оцінити відповідність рівня знань та умінь певній нормі. Критерійно-орієнтовані тести дають можливість оцінки рівня навченості і ефективності програм навчання. Друга відмінність – рівень деталізації області змісту. Критерійно-орієнтовані тести більш деталізовані. Третя відмінність полягає у статистичній обробці даних. Обробка даних нормативно-орієнтованих тестів базується на статистичних даних нормативної групи, тобто специфічно велика вибірка досліджуваних, для чого застосовуються спеціальні нормативні шкали.

При розробці тестових завдань потрібно дотримуватися ряду правил, необхідних для створення надійного, збалансованого тесту для оцінки знань досліджуваного.

Зміст тестових завдань формулюється чітко, точно, зрозуміло.

Точність змісту забезпечується використанням термінів, формул, із виключенням метафор і ненаукової лексики.

Чіткість досягається підбором слів, символів, які дозволяють максимально розкрити сутність завдання.

Зрозумілість завдання досягається тоді, коли студенти правильно розуміють суть поставленого завдання.