5.6. Sites –міжнародне дослідження інформаційних і комунікаційних технологій (ікт) в освіті

Друге міжнародне дослідження інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ) в освіті – SITES (перше проводилось протягом 1989–1992 рр.) відрізняється від усіх інших. SITES складається з трьох модулів (проводиться трьома етапами):

1. Модуль 1: дослідження на рівні шкіл (початкова, основна, старша) (1997 – 1999 рр.).

2. Модуль 2: дослідження низки шкіл, де впровадження ІКТ зумовило виникнення освітніх інновацій (1999 – 2001 рр.).

3. Модуль 3: дослідження на рівні шкіл, учителів та учнів (2000 – 2005 рр.).

Метою першого модуля було отримання інформації про використання ІКТ у школах на основі анкетного опитування директорів шкіл і вчителів інформатики.

Опитування зосереджувалося на таких аспектах впровадження ІКТ у школах:

1. Зміст. Що має на меті школа, впроваджуючи ІКТ та які можливості їх використання вона пропонує учням?

2. Інфраструктура. Які технічні можливості має школа?

3. Розвиток кадрового потенціалу. Як саме організовано підвищення кваліфікації в галузі ІКТ, які переваги має вчитель, що їх використовує?

4. Управління та організація. Які заходи проводяться для того, щоб використовувати ІКТ? Якою мірою директори шкіл прагнуть використовувати ІКТ?

Ключовим у дослідженні був зміст у взаємозв’язку з іншими трьома сферами. Треба також завважити інший бік дослідження, який стосується дискусій щодо місця ІКТ у суспільстві й освіті. Однією з тез дискусії є твердження про те, що здобуті в школі знання застарівають досить швидко і що традиційна парадигма освіти, спрямована на передання знань та вмінь (стара парадигма), вже не діє в інформаційному суспільстві. Тому освітня система має змінити орієнтир на те, щоб виробляти навички самостійно та безперервно навчатися – нову парадигму “навчати навчатися”. Є сподівання, що ІКТ має відіграти велику роль у цій переорієнтації – тобто слугуватиме каталізатором, який сприятиме змінам освітньої системи. Нині ІКТ використовують у рамках старої освітньої парадигми. Про це свідчать попередні дослідження TIMSS: комп’ютер часто використовують як тренажер для відсталих учнів.

Очевидно, що ІКТ можна використовувати у рамках як нової світньої парадигми, так і старої, тому умовно визначено 4 типи шкіл: нова парадигма та широке використання ІКТ; стара парадигма та широке використання ІКТ; нова парадигма та обмежене використання ІКТ; стара парадигма та обмежене використання ІКТ.

Дослідження було зосередженим на ролі ІКТ у рамках двох освітніх парадигм. При цьому розрізнялись такі поняття:

• зміст і педагогічна технологія, що їх школа має намір реалізовувати;

• зміст і педагогічна технологія, реалізовані як можливості, що їх надано дітям;

• зміст, реалізований у вигляді досягнутих результатів навчання.

Стосовно намірів було прийнято рішення отримати від директорів шкіл інформацію про те, як саме ІКТ сприяє реалізації тієї чи іншої парадигми. Можливості розглядались з трьох напрямків: можливості вивчення безпосередньо ІКТ, можливості в рамках традиційної парадигми та можливості в рамках нової парадигми.

Аспект інфраструктури розглядався з боку наявності та забезпечення відповідних технічних умов школи в двох галузях: обладнання та програмне забезпечення.

Основним показником обладнання є співвідношення кількості комп’ютерів у школі до кількості учнів, які ними користуються. Важливими є також показники використовуваної комп’ютерної техніки. Було висунуто гіпотезу про те, що ці показники пов’язані зі змістовими, наприклад:

• на якому рівні сприйнято нову парадигму;

• усвідомлення внеску ІКТ у реалізацію цілей нової парадигми;

• усвідомлення доречності ІКТ;

• усвідомлення зручності й практичності ІКТ.

У галузі програмного забезпечення розрізняли:

• програмне забезпечення загального призначення;

• програмне забезпечення, яке є специфічним для предметів вивчення;

• розвиток кадрового потенціалу.

У будь-якій освітній інновації вчитель відіграє ключову роль. І якщо вчителі не спроможні реалізувати нову методику, то інновація є приреченою на невиконання. Саме тому було дуже важливо зібрати інформацію про кваліфікацію вчителів у галузі ІКТ, про їхні потреби в цій галузі, про методики, які вони використовують, та потрібні засоби ІКТ.

Отже, дослідження мало дати відповіді на такі питання:

• яку політику провадить школа для заохочення вчителів використовувати ІКТ?

• Які вимоги висуває школа стосовно розвитку кадрового потенціалу?

• Які є можливості для підвищення кваліфікації?

• Які інвестиції вкладаються в розвиток кадрового потенціалу?

• Які потреби має школа в галузі розвитку кадрового потенціалу?

Освітні інновації спочатку можуть впроваджувати ентузіасти. Однак, якщо не буде відповідної організаційної підтримки, то ці інновації належно не поширяться. Така підтримка може мати різні форми:

• стимулювання щодо створення інфраструктури ІКТ;

• створення клімату, сприятливого для використання ІКТ;

• політика стимулювання інтеграції ІКТ в методику викладання;

• створення комп’ютерних класів у предметних кабінетах.

Дослідження SITES, як і всі дослідження ІЕА, є зрізним. Стан освітньої системи вивчається під час анкетування вчителів та адміністрації школи, який проводиться одночасно в усіх відібраних школах країн-учасниць. Всі дослідження є вибірковими: анкетування проводяться не в усіх школах, а лише в тих, які потрапили у вибірку. Відбір відбувається випадково за спеціальною технологією, яка є затвердженою для кожної країни. Кількість відібраних шкіл є однаковою для кожної країни-учасниці.

Отже, міжнародні порівняльні дослідження мають на меті оцінити навчальні досягнення та виявити чинники, які пояснюють ті чи інші досягнення країн. Як пріоритетні освітні галузі для оцінювання якості освіти вибрано математику, природознавство та читання. Трапляються спроби проведення досліджень у сфері громадянської освіти та ІКТ, але такі дослідження поодинокі і поки не можна стверджувати, що вони стануть моніторинговими, як це відбулося з дослідженнями TIMSS, PISA та PIRLS.

Завдання для самоконтролю та самоперевірки: 1. Яка основна мета міжнародних порівняльних досліджень? 2. Які Ви знаєте найбільш найвагоміші порівняльні дослідження міжнародного рівня? 3. Яка мета проведення IEAP II – другого дослідження порівняльного оцінювання математичної підготовки учнів? 4. Охарактеризуйте IEAP II (дослідження порівняльного оцінювання математичної підготовки учнів)? 5. Яка мета проведення дослідження TIMSS? 6. Які основні завдання міжнародного дослідження якості природничо-математичної освіти ТIMSS? 7. За якими напрямами реалізовувалася міжнародні дослідження якості природничо-математичної освіти ТIMSS? 8. Коли уперше школярі України стали учасниками міжнародного дослідження якості природничо-математичної освіти (програма ТIMSS)? 9. Які результати показали українські учні у результаті проведення міжнародного дослідження якості природничо-математичної освіти ТIMSS? 10. Яка мета проведення міжнародної програми оцінки знань та умінь учнів (PISA)? 11. Які вікові категорії включалися для мета проведення міжнародної програми оцінки знань та умінь учнів (PISA)? 12. Які дослідження входили у трирічні цикли? 13. Як відбувся розподіл за напрямками стосовно визначення рівня окремих умінь? 14. Коли українські учні взяли участь у дослідженні оцінки навчальних досягнень? 15. За якими напрямами українські учні 15-річного віку мають брати участь? 16. Що мають на увазі під “Грамотністю читання” засновники проведення міжнародної програми оцінки знань та умінь учнів (PISA)? 17. Що мають на увазі під “Математичною грамотністю” засновники проведення міжнародної програми оцінки знань та умінь учнів (PISA) 18. Що мають на увазі під “Природничо-науковою грамотністю” засновники проведення міжнародної програми оцінки знань та умінь учнів (PISA)? 19. Які результати дослідження міжнародної програми оцінки знань та умінь учнів (PISA)? 20. Яка мета проведення РIRLS – міжнародної програми вивчення якості читання та розуміння тексту? 21. Яка мета проведення CIVICS – міжнародного дослідження з громадянської освіти? 22. В чому сутність проведення CIVICS – міжнародного дослідження з громадянської освіти? 23. Що включають смислові блоки CIVICS? 24. Яка сутність проведення SITES –міжнародного дослідження інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ) в освіті?

Література

11. Наказ МОН від 29 січня 2007 року № 64 “ Про організацію та проведення міжнародних порівняльних досліджень якості освіти учнів загальноосвітніх навчальних закладів”;

12. Наказ МОН від 10 квітня 2007 р. №294 “Про проведення міжнародних моніторингових досліджень якості природничо-математичної освіти (TIMSS) та моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 4-х класів початкової школи”

13. Про підсумки моніторингового дослідження якості підручників та рівня на­вчальних досягнень учнів 2-х класів ЗНЗ: Лист Наук.-метод. центру серед­ньої освіти МОН України від 18 серпня 2003 p., № 14/18.1 -641.-63 с.

14. Про підсумки моніторингового дослідження якості рекомендованої навча­льної літератури для загальноосвітніх навчальних закладів: Лист Наук.-метод. центру середньої освіти МОН України від 25 червня 2001 p., №14/18.1-341.-149 с.

15. Лукіна Т.О. Моніторинг якості освіти: теорія і практика – К.: Вид. дім “Шкільний світ”: Вид. Л.Галіцина, 2006. –128 с.

16. Моніторинг стандартів освіти/За ред. Лльбeрта Тайджмана і Т.Невілла Послтвейта. — Львів: Літопис, 2003. - 328 с.

17. Моніторинг якості освіти: світові досягнення та українські перспективи / За заг. ред. О.І. Локшиної – К.: К.І.С, 2004. –128 с.

18. Педагогічне оцінювання і тестування. Правила, стандарти, відповідність. Наукове видання / Я.Я.Болюбаш, І.Є.Булах, М.Р.Мруга, І.В.Філончук.– К.: Майстер-клас, 2007.– 272 с.

Іменний покажчик

Аванесов В. 42

Анісімов П. Ф. 41

Безпалько В. 32

Бестужев-Лада І. В. 41, 44

Блум Б. 31

Вілохін А. 42

Галаган А. І. 41

Герасимов І. П. 41

Єлисєєв І. Н. 41

Єльнікова Г. 32

Заславська Т. І. 41

Зуєв В. М. 41

Ісаєва А. 42

Кальней В. 42

Кемпбелл Д. 42

Клаус Г. 32

Клаус Г. 32

Майоров О. М. 41

Матрос Ч. 42

Мельникова Н. 42

Михайлова Н. Н. 41

Мойсеєва Л. 42

Орлов А. 44

Паже Ж. 32

Паже Ж. 32

Савельєв А. Я. 41

Сапронов А. Г. 41

Селезньова Н. А. 41

Скаткін М. 32

Тайлер Р. 45

Тедлі Ч. 52

Толстих А. 44

Торндайк Р.

Уілмс Дж. 42

Шишов С. 42

Предметний покажчик

Адаптивне тестування 38, 39

Банк завдань 34, 35

Валідність 8, 9

Валідність відповідності 9, 10

Валідність змісту 9, 10

Валідність методу 9, 10

Валідність тесту 9, 10

Вимірювання 7, 22, 54

Грамотність читання 58, 59

Завдання в тестовій формі 17

Зовнішнє незалежне оцінювання 16, 49, 51

Комп’ютерне тестування 30, 35

Креативна валідність 10

конкурентна 10, 11

конструктивна 10, 11

критерійна 10, 11

Критерійно-орієнтовані тести 19, 20

Математична грамотність 58, 59

Метод 7, 11

Міжнародні моніторингові дослідження якості освіти 53, 54

Моніторинг 6, 41, 42, 43

Надійність вимірювання 13

Нормативно-орієнтовані тести 19, 20

Педагогічне завдання 15

Педагогічний тест 17, 21

Пілотне тестування 21, 22

Пірамідальне тестування 39, 40

Природничо-наукова грамотність 58, 59

Спостереження 6

Стандартизовані тест 22

Стандартна похибка вимірювання 15

Таксономія В. Безпалько 32

Таксономія В. Блума 31

Таксономія Г. Клауса і Ж. Паже 32

Таксономія М. Скаткіна 32

Тест 7, 8, 16, 21, 23, 30, 51

Тестове завдання 16, 23, 24, 28

70