- •Міністерство освіти і науки України
- •Григорій Коссак основи педагогічних вимірювань та моніторингу якості освіти Тексти лекцій
- •Передмова
- •Розділ 1. Поняття та категорії педагогічної діагностики. Валідність і надійність тестів.
- •1.1. Діагностика, вимірювання, оцінювання.
- •1.2. Критерії якості методу виміювання
- •1.3. Надійність вимірювання
- •1.4. Завдання в тестовій формі, їх характеристика та вимоги до них
- •Рекомендована література:
- •Розділ 2. Форми тестових завдань.
- •2.1. Нормативно-орієнтовані та критерійно-орієнтовані тести
- •2.2. Класифікація педагогічних тестів
- •2.3. Принципи формулювання тестових завдань
- •2.4. Завдання з вибором однієї правильної відповіді
- •2.5. Завдання з вибором декількох правильних відповідей
- •Розділ 3. Комп’ютерні технології в тестуванні. Розробка валідного педагогічного тесту.
- •3.1. Процес розробки тестів
- •3.2. Принципи розробки банків завдань
- •3.3. Комп’ютерні технології в тестуванні
- •3.4. Адаптивне тестування
- •Розділ 4. Моніторинг в освіті. Зовнішнє незалежне оцінювання.
- •4.1. Моніторинг в освіті, його мета та значення
- •4.2. Застосування моніторингу у різних сферах суспільної діяльності
- •4.3. Історія розвитку моніторингу якості освіти
- •4.4. Чинники, що впливають на результати моніторингу
- •4.5. Рівні проведення моніторингових досліджень
- •4.6. Зовнішнє незалежне оцінювання, нормативно-правова база
- •4.7. Організаційно-методичне забезпечення та підготовка учнів до зно
- •Рекомендована література:
- •Розділ 5. Тема: Міжнародні моніторингові порівняльні дослідження якості освіти.
- •5.1. Міжнародні порівняльні дослідження в освітніх галузях
- •5.2. Timss – міжнародне дослідження з оцінювання якості математичної та природничонаукової освіти
- •5.3. Pisa – міжнародна програма оцінювання освітніх досягнень учнів у сфері функціональної грамотності
- •5.4. Рirls – міжнародна програма вивчення якості читання та розуміння тексту
- •5.5. Civics – міжнародне дослідження з громадянської освіти
- •5.6. Sites –міжнародне дослідження інформаційних і комунікаційних технологій (ікт) в освіті
5.5. Civics – міжнародне дослідження з громадянської освіти
Міжнародне дослідження з громадянської освіти “CIVICS” проводиться у 28-ми країнах світу. Воно також організоване Міжнародною асоціацією з оцінювання навчальних досягнень ІЕА (перше дослідження з громадянської освіти проведено 1971 р.). Основне завдання дослідження – вивчити стан громадянської освіти в країнах світу задля виявлення особливостей підготування школярів до активної участі в громадянській діяльності суспільства. У дослідженні вивчається не лише знання учнів у галузі громадянської освіти, а й їхні інтелектуальні вміння, думки, здатності використовувати свої знання в уявних ситуаціях, ставлення до низки соціальних питань. Тестові матеріали розроблено для використання в різних країнах, тому вони ґрунтуються на типових життєвих ситуаціях громадянського суспільства та мають узагальнений характер. Завдання не зосереджені на певній визначеній програмі чи навчальному посібнику. Вони орієнтовані на знання й уявлення учнів, здобуті з різних джерел, зокрема й сформовані життям. 1999 р. проведено черговий етап CIVICS. Матеріали дослідження містили тести, анкети (для адміністрації школи, для вчителів, які викладають предмет суспільствознавчого циклу, для учнів), супроводжувальні матеріали (наприклад, керівництво з проведення тестування). Тест складався з трьох частин. У першій частині було представлено тридцять вісім завдань із запропонованими чотирма варіантами відповідей. Більшість цих завдань (26 із 38-ми) були типовими тестовими завданнями, завдяки яким перевіряли той чи інший елемент знань з громадянської освіти. Також використано 12 нетрадиційних завдань. Три завдання ґрунтувались на карикатурах, п’ять – на текстах відповідної проблематики, чотири – на аналізі запропонованих тверджень, які слід було диференціювати на факти та судження. Отже, завдання з можливим вибором відповіді були спрямовані на діагностику не лише знань та уявлень, а також на перевірку інтелектуальних умінь учнів, навичок розумової діяльності.
Друга частина тесту для учнів була представлена анкетою з 17-ма блоками завдань, окремі з яких мали суто соціологічний характер, а інші – соціальнопсихологічний. Третя частина містила рейтингові завдання, які можна поділити на дві групи:
а) завдання для перевірки знань, зокрема й за складними збірними поняттями, наприклад, “демократія” або “держава”;
б) завдання, які виявляють ставлення учнів до тих чи інших соціальних і політичних явищ, подій, процесів, а також до змісту шкільної освіти в галузі громадянознавства.
Рейтингові завдання були згруповані смисловими блоками, базованими на шкалах типу “дуже погано – дуже добре”, “зовсім неважливо – дуже важливо”, “зовсім не згоден – цілком погоджуюсь”, “ніколи – завжди”, “ніколи – часто”, “я в жодному разі цього не робитиму – я обов’язково це зроблю”. Кожна шкала мала чотири позиції, п’ята була представлена як “не знаю”.
Тестові завдання мали на меті не лише відтворити зміст з курсу, присвяченого питанням громадянина та громадянства. Вони передусім спрямовані на вияв конкретних умінь – порівнювати, узагальнювати, знаходити головне, висловлювати свою думку та ставлення до питань, які більше пов’язані з життям, аніж з шкільним предметом.
Головною цінністю, яку автори поклали в основу концепції дослідження CIVICS, є “демократична правова держава”.
