Передмова

Реформування середньої та вищої освіти ставить нові вимоги до професійного рівня знань та умінь майбутніх вчителів. Тому у ВНЗ удосконалюються методики проведення навчальних занять, відповідно до поставлених завдань.

У цьому контексті, студенти біологічного факультету педагогічного ВНЗ мають оволодіти не тільки науково-теоретичними знаннями, а й практичними вміннями, що дозволить їм ефективно працювати на педагогічній ниві.

Навчальна дисципліна “Основи педагогічних вимірювань та моніторингу якості освіти” передбачає оволодіння студентами основами поняттями та категоріями педагогічної діагностики, знайомить студентів з стандартами освіти, формами та типами тестових завдань, із визначенням їх валідності і надійності застосуванням комп’ютерних технологій при розробці тестових завдань.

Крім цього, значне місце у курсі лекцій відведено ознайомленню студентів із моніторингом якості освіти в Україні та закордоном, з основними міжнародними моніторинговими дослідженнями якості освіти, зокрема, TIMSS, PISA, PIRLS, CIVICS тощо.

Курс “Основи педагогічних вимірювань та моніторингу якості освіти” складається з лекцій та практичних занять.

Основною метою посібника є збагачення і поглиблення практичних умінь і навичок студентів необхідних у подальшій роботі в школі, розвиток умінь технології розробки валідного тестового завдання з вибором однієї, або декількох правильних відповідей, відкритої та закритої форми.

Запропонований лекційний матеріал може бути використаний для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр”, галузі знань 0401 “Природничі науки”, напряму підготовки 6.040102 “Біологія” студентами спеціальності “ПМСО Біології” та допоможуть успішно оволодіти знаннями за програмою курсу “Основи педагогічних вимірювань та моніторингу якості освіти” студентами денної форми навчання біологічного факультету Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана

Розділ 1. Поняття та категорії педагогічної діагностики. Валідність і надійність тестів.

1.1. Діагностика, вимірювання, оцінювання.

Моніторинг (спостереження) – спостереження, оцінка і прогнозування будь-якого процесу з метою виявлення його відповідності бажаному результату або вихідним пропозиціям. Отже, моніторинг є певна діяльність, яка застосовується у різних сферах та із різноманітною метою, але при цьому має загальні характеристики, властивості, якиз мають дотримуватися усі.

Моніторинг має статус дослідження, а не емпіричного збирання матеріалів і спрямований на основні параметри навчального закладу та має комплексний, системний характер створюючи умови для річного, перспективного й стратегічного планування.

Реалізація моніторингу відбувається за допомогою комплексу методів і чітко розроблених процедур. Тому моніторинг пов'язаний з:

• якістю освіти;

• управлінням якістю освіти;

• культурою оцінки;

• управлінськими рішеннями та стратегічним менеджментом.

У міжнародному стандарті ISO 9000-2000 якість розглядається як ступінь відповідності сукупності власних характеристик продукції, процесу або системи сформованим потребам та очікуванням, загальноприйнятим або обов'язковим. Це визначення дозволяє зробити важливий висновок про зв'язок якості та, відповідно, моніторингу зі стандартами, еталонами, нормами.

Якість – це властивість, яка реально задовольняє споживача. Однак потреби та очікування споживача можуть змінюватися, тому якість є змінною величиною. Ця властивість впливає на здійснення моніторингу.

Однією із умов ефективності моніторингу є відповідність його процедур вимогам культури оцінки, яку характеризують:

• наявність чітких критеріїв оцінки;

• розроблені процедури оцінки;

• наявність кваліфікованих експертів;

• розроблені форми фіксації інформації в ході моніторингу;

• розроблені часові характеристики оцінки;

• зв'язок оцінки з системою прийняття управлінських рішень.

Моніторинг є важливою складовою управління якістю освіти. Управління якістю освіти – це система певних організаційних процедур, яка забезпечує якість всіх головних складових освітнього процессу – його цілей, змісту освіти, діяльності викладачів, діяльності студентів, матеріальної бази, організації освітнього процесу, оцінки якості освіти.

Моніторинг опосередковано та безпосередньо впливає на якість освіти. Опосередкований вплив пов'язаний з тим, що моніторинг забезпечує управління інформацією, необхідною для прийняття рішень, а безпосередній вплив здійснюють вже ці рішення. Безпосередній вплив забезпечують самі процедури моніторингу. Так, наприклад, якщо студентами систематично проводиться оцінка організації навчального процесу, діяльності викладачів, то сам факт здійснення моніторингу забезпечує управлінський вплив. Викладачі починають корегувати свою діяльність відповідно до критеріїв, за якими вони оцінюються.

Вимірювання – це процес надання чисельного значення певному показнику відповідно до його кількісного прояву із застосуванням чітко визначених правил вимірювання. Метод вимірювання – це спосіб, за допомогою якого здійснюється надання кількісного значення показнику, який вимірюється.

Якщо як метод вимірювання використовується тестування, то воно розглядається як процес вимірювання кількісних показників за допомогою тесту.

Тест – це сукупність тестових завдань, підібраних за певними правилами для вимірювання певного кількісного показника, а тестування як метод – це процес вимірювання кількісних показників за допомогою тесту.

Відповідно виокремлюють вимірювання орієнтовані на норму та вимірювання орієнтовані на критерії. Такий поділ визначає різну мету, тобто для відбору або встановлення рівня досягнень. Тести, орієнтовані на норму, мають тестову спрямованість “досягнуто мету чи не досягнуто мету”. Порівнюючи результати з певною нормою можна прийняти альтернативне рішення “зарахований – не зарахований” (наприклад, при вступних випробуваннях).

Тести, орієнтовані на співвідносну групу, передбачають співставлення індивідуальних результатів тестування з результатами, отриманими на репрезентативній вибірці. Тести, орієнтовані на критерії, визначають індивідуальні результати тестування з попередньо встановленими критеріями.

Отже, вимірювання орієнтовані на норми, ґрунтуються на теоретичних положеннях, зокрема:

• здібності людини з відповідними генетичними даними;

• за рівнем здібностей люди розділяються згідно з нормальним законом розподілу;

• тестування дає змогу визначити місце людини відносно математичного очікування на кривій Гауса.

У вимірюваннях орієнтованих на критерії, форма розподілу не має вирішального значення. При таких вимірюваннях, залежно від рівня прийняття рішення щодо досягнень мети, використовуються різні моделі обробки результатів, що базуються на нормальному законі розподілу.

Інший розподіл визначає вимірювання з метою відбору та вимірювання досягнень.

За типом вимірювання з метою відбору належать до нормативно–орієнтованих, основне завдання яких – розрізнити експериментованих за рівнем підготовки. При цьому змістовим компонентом виступає також певні кваліфікаційні вимоги щодо спроможності набуття певного освітнього кваліфікаційного рівня. Такий тест складається із завдань середньої складності і відповідно даним тестом визначається змістовий компонент початкових вимог до майбутнього фахівця і подальшої готовність абітурієнта до навчання у вищому навчальному закладі. Вимірювання досягнень ставить за мету визначити рівень навчальних досягнень особи, яка тестуюється, незалежно від результатів інших. У цьому випадку змістовий компонент вибирається за певним ступенем деталізації програмного матеріалу, який оцінюється. Тест відповідає рівню засвоєння навчального матеріалу, тобто знанням, розумінню і застосуванню засвоєних знань.