Рекомендована література:

1. Указ Президента України від 17 квітні 2002 р. № 347 “Про Національну доктрину розвитку освіти // У кн.: Законодавчі акти України з питань освіти. – К.: Парламентське вид-во, 2004.

2. Наказ МОН від 13 жовтня 2006 року №701 “Про організаційні заходи щодо підготовки та проведення у 2007 році зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти”.

3. Наказ МОН від 29 січня 2007 року № 64 “Про організацію та проведення міжнародних порівняльних досліджень якості освіти учнів загальноосвітніх навчальних закладів”.

4. Зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів. 2008 р.: Інформаційні матеріали/ Український центр оцінювання якості освіти: Уклад.: І.Л.Лікарчук (наук. ред.) та ін. – К., 2007. – 288 с.

5. Лукіна Т.О. Моніторинг якості освіти: теорія і практика – К.: Вид. дім “Шкільний світ”: Вид. Л.Галіцина, 2006. –128 с. – (Б-ка “Шкіл. світу”).

6. Майоров А.Н. Мониторинг в образовании. Книга 1/А.Н.Майоров. – Спб.: Издательство «Образование-Культура», 1998. – 344с.

7. Майоров А.Н. Теорія і практика створення тестів для системи освіти. – Львів., 2001. – 296 с.

8. Моніторинг стандартів освіти /За ред. Альберта Тайджмана і Т.Невілла Послтвейта. – Львів: Літопис, 2003. – 328 с.

9. Моніторинг якості освіти: світові досягнення та українські перспективи / За заг. ред. О.І. Локшиної – К.: К.І.С, 2004. –128 с.

10. Національна доктрина розвитку освіти України. /ІІ Всеукраїнський з’їзд працівників освіти. – К., 2002. – 232 с.

11. Національна доктрина розвитку освіти України. /ІІ Всеукраїнський з’їзд працівників освіти. – К., 2002. – 232 с.

12. Педагогічне оцінювання і тестування. Правила, стандарти, відповідність. Наукове видання / Я.Я.Болюбаш, І.Є.Булах, М.Р.Мруга, І.В.Філончук. – К.: Майстер-клас, 2007. – 272 с.

13. Про підсумки моніторингового дослідження якості підручників та рівня на­вчальних досягнень учнів 2-х класів ЗНЗ: Лист Наук.-метод. центру серед­ньої освіти МОН України від 18 серпня 2003 p., № 14/18.1 – 641. – 63 с.

14. Стратегія реформування освіти в Україні: Рекомендації з освітньої політики. – К.: “К.І.С.”, 2003. – 296 с.

15. Челышкова М.Б. Теория и практика конструирования педагогических тестов: Учебное пособие. – М.:Логос, 2002. – 432с

Розділ 5. Тема: Міжнародні моніторингові порівняльні дослідження якості освіти.

5.1. Міжнародні порівняльні дослідження в освітніх галузях

Одним із основних шляхів розвитку та становлення національної системи моніторингу якості освіти в Україні є участь країни в міжнародних порівняльних дослідженнях, які проводяться за сприяння Міжнародної асоціації з оцінки навчальних досягнень (IEA) та Організації з економічного співробітництва та розвитку (OECD).

Основною метою міжнародних порівняльних досліджень є порівняльне оцінювання якості навчальних досягнень учнів у різних освітніх галузях та виявлення чинників, які впливають на якість цих досягнень. Серед найвагоміших порівняльних досліджень міжнародного рівня потрібно передусім виділити такі: IEAP II (друге дослідження порівняльного оцінювання математичної підготовки учнів), TIMSS (міжнародне дослідження якості математичної та природничонаукової освіти), PISA (міжнародна програма оцінювання освітніх досягнень учнів у сфері функціональної грамотності), PIRLS (міжнародна програма вивчення якості читання та розуміння тексту), CIVICS (міжнародне дослідження з громадянської освіти), SITES (міжнародне дослідження інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ) в освіті).

У рамках міжнародного дослідження прогресу в галузі освіти ІАЕР було реалізовано проект “ІАЕР ІІ” – друге дослідження порівняльного оцінювання математичної підготовки учнів. Його проводили 1991 року за ініціативи й фінансової підтримки Міністерства освіти США, Національного фонду науки та Національного центру статистики освіти США. Керувала дослідженням Американська служба педагогічного тестування ETS (Educational Testing Service). Оцінювали навчальні досягнення учнів 9-ти та 13-річного віку з математики, природознавства та географії. Для вимірювання використовували:

а) тестові завдання для оцінювання підготовленості учнів;

б) учнівські анкети, завдяки яким мали на меті отримати інформацію про учнів та їхні родини;

в) анкети для вчителів та адміністрації шкіл задля отримання даних щодо кадрового й матеріально-технічного забезпечення шкіл та особливостей організації навчального процесу;

г) анкети, яка виявляла основні характеристики й особливості освітньої системи в країні.

Щоб дістати повнішу оцінку рівня навчальних досягнень, традиційні письмові тести доповнили практичними експериментальними роботами з математики та природознавства. Характерною особливістю тестів була наявність у них завдань, які відбивали життєві ситуації. Всі дослідження, які проводить Міжнародна асоціація з оцінювання навчальних досягнень (ІЕА), переважно виконуються у формі зрізу. В них стан освітньої системи вивчається в процесі тестування й анкетування школярів, а також анкетування вчителів та адміністрації школи, що водночас проводиться в усіх школах зазвичай наприкінці навчального року. Такі зрізи дають змогу оцінити навчальні досягнення учнів як результат навчання, накопичений за всі попередні шкільні роки.