4.7. Організаційно-методичне забезпечення та підготовка учнів до зно

Зовнішнє незалежне оцінювання - це процес визначення навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів незалежними установами, які не пов’язані ні зі школами, ні з вищими навчальними закладами. Такими установами в Україні є Український центр оцінювання якості освіти та дев’ять регіональних центрів.

Незалежне тестування - це інструмент зовнішнього оцінювання. Оцінювання здійснюється не тими вчителями чи викладачами, які безпосередньо навчають випускника, а незалежними екзаменаторами. ″Незалежні″ вони тому, що не мають відношення до жодного учасника зовнішнього оцінювання.

Тести для зовнішнього незалежного оцінювання розробляють кращі вчителі шкіл, викладачі вищих навчальних закладів, методисти та ін. Жоден тест не складає один автор.

Тест – це поєднання завдань різних форм, підготовлених кількома авторами за єдиною специфікацією. Прізвища авторів тестів не розголошуються для унеможливлення витоку інформації про зміст завдань.

Структура тесту залежить від мети тестової перевірки знань. У міжнародних моніторингових дослідженнях найчастіше користуються трьома когнітивними рівнями: знання, застосування, обґрунтування.

Рівень “знання” перевіряє базові знання учнів з біології, а саме знання фактів, понять, процесів тощо, наприклад, при вивченні теми “Молекулярна біологія” – елементарний склад організмів, класифікацію хімічних елементів, роль води та інших неорганічних елементів. Це найпростіший рівень засвоєння предмета.

Завдання для оцінювання рівня “застосування” добирають таким чином, щоб учні виявили вміння застосовувати знання і розуміння понять у простих ситуація, наприклад, головні класи органічних сполук, їх назви, структурні формули, властивості.

Рівень “обгрунтування” не обмежується перевіркою вмінь, необхідних для розв’язання стандартних проблем, наприклад, довести єдність хімічного складу організмів, зіставити фізико-хімічні властивості й біологічну роль води.

Аналіз ЗНО попередніх років можна зробити наступні узагальнення:

• невміння учнів працювати з тестовими завданнями;

• тестові завдання, що розв’язують учнів найчастіше носять матеріал репродуктивного характеру, тобто на відтворення фактичних знань.

Тому вчителеві для поточного контролю необхідно використовувати завдання не тільки рівня “знання” та “застосування”, а й завдання, що відповідають рівню “обгрунтування”.

Крім цього, учні після реєстрації отримують інформаційні матеріали з кожного предмета, з якого будуть здовати ЗНО, дані матеріали необхідно детально пропрацювати, щоб якісно підготуватися до ЗНО.

Завдання для контролю та самоперевірки: 1. В чому заклечається основна мета моніторингу в освіті? 2. Яке значення моніторингу? 3. Що називають освітнім моніторингом? 4. В чому полягає оціальна сутність освітнього моніторингу? 5. Хто із вчених розглядав моніторинг як засіб удосконалювання системи інформаційного забезпечення управління освітою? 6. Хто із вчених розглядав моніторинг як підвищення ефективності стратегічного планування розвитку середньої й вищої професійної освіти? 7. Хто із вчених розглядав моніторинг як засіб оцінки якості освіти? 8. Хто із вчених розглядав моніторинг як інформаційну основу в системі оцінювання й управління якістю освіти на регіональному рівні? 9. Які головні функції виконує моніторинг? Які основні завдання моніторингу в освіті? 10. Яка спрямованість моніторингу у психологічних науках? 11. Яка спрямованість моніторингу у соціології? 12. Яка спрямованість моніторингу у педагогічній практиці? 13. Які основні етапи становлення моніторингу в педагогіці? 14. Як впливають чинники на результати моніторингу? 15. Охарактеризуйте рівні функціонування моніторингу в залежності від поставленої мети. 16. Розкрийте нормативно-правову базу запровадження системи зовнішнього незалежного оцінювання в Україні. 17. Яке значення запровадження зовнішнього незалежного оцінювання в Україні? 18. Як впроваджують ЗНО в Україні?